Британці розговляються шоколадом: як у Великій Британії постять та святкують Великдень

478 0

У Королівстві, як і майже в усьому неправославному християнському світі, розпочалися Великодні свята. Цьогоріч день Воскресіння Христового збігся із нашою Вербною неділею.

Великодній (і єдиний в році) піст тривав 46 діб — з Ash Wednesday (Попільної Середи) до Holy Saturday (Святої Суботи).
Напередодні Середи, у Shrove Tuesday (Вівторок Плащаниці), англійські добрі віряни востаннє поїли млинців — тому цей день ще називають Pancake Tuesday (Млинцевий Вівторок), а вже наступного дня священики урочисто наносили всім на лоби хрести із зволоженого попелу. Попіл береться із спаленого пальмового листя, освяченого на минулорічну Пальмову Неділю.
Старожили розповідали мені, що раніше люди постили по-справжньому, а нині, як я й сама бачу, обмежуються відмовою від шоколаду й не одружуються. Принаймні хоча б дехто намагається це робити. Пам'ятаєте, як сім років тому Її Величність заборонила принцу Вільяму взяти шлюб у Великодній піст? Отож-бо.
У Святий Четвер (Holy Thursday), напередодні Страсної П'ятниці (Good Friday), Єлизавета ІІ за 800-річною традицією відвідує богослужіння в невеликих храмах.
Приходить не з порожніми руками — дарує літнім прихожанам гаманці з грішми, червоний і білий, по два в одні руки. Кількість обдарованих відповідає віку Королеви. І монети ці незвичайні — присвячені видатним людям або подіям. А оскільки отримані з рук монарха – вони взагалі безцінні.
До XVII сторіччя королі й королеви ще й омивали ноги своїм підданим на знак поваги до Ісуса, який зробив це своїм апостолам. Король Джеймс ІІ скасував водний обряд, а от традиція ділитися з бідними лишилася. Цей день ще називають Maunday Thursday, де староанглійське слово “mаunday” означає команду, наказ. Наказ Христа ділитися.
У цього дня є й інша назва — Thursday of Misteries (Четвер Чудес). Згадати хоча б літнього чоловіка з Блекбьорну, який не стримав сліз, коли приймав з рук Королеви гаманці.
Тринадцятирічним хлопчиком він мав співати у хорі на коронації Єлизавети ІІ, але захворів на ларингіт і був виключений з хору — відчаю підлітка не було меж. І ось Королева вручає йому подарунки саме під той церковний гімн, в якому малий мав співати соло десятки років тому.
Власне Великдень і весь пасхальний тиждень в Британії – час розваг і благодійності. Жителі островів якось примудряються збирати купу грошей з кожного свята, а Великдень — просто чемпіон у цій справі.

Свіжий вчорашній (недільний) приклад. Неподалік від нас є маєток багатого фермера, який захоплюється вінтажними тракторами і є членом відповідного клубу.
У них там традиція — щороку на Пасху збиратися у когось вдома, але приїжджати потрібно на власному тракторі. Господар накриває “поляну”, а гості скидаються по 10 фунтів з носа.
Ми нарахували близько сотні тракторів. Виручені гроші цьогоріч пішли на додаткове пальне для швидкої авіадопомоги.

Перед тим, як іти на двотижневі канікули, дітвора у школах влаштовує благодійні ярмарки, на яких продає усяку всячину, зроблену власноруч.

Дещо робиться і для власної сім'ї. Вчора сусідська 7-річна дівчинка Ханна похвалилася мені своєю арт-тарілкою, на якій є все — і плащаниця, і губка для омивання ніг, і камінь, що відвалився від Гробниці, і пальмові листочки.

У минулі часи британці розписували великодні яйця, нині ж на зміну крашанкам і писанкам приходять шоколадні аналоги. Але, як і в сиву давнину, малеча починає великодній ранок із пошуку яєць, а заодно й шоколадних кроликів Банні, захованих батьками у секретних місцях.

Полегшують справу записочки, розкладені по всій оселі. Цей веселий квест називається Egg Hunt (полювання за яйцями). Британські дотепники перейменували його на EGGstravaganza або ще на EGGcitement.

Збудження (“excitement “) продовжується і в парках, і в замках, куди після служби в церкві виїжджають цілими сім'ями. Тут полювання за яйцями набирає масових масштабів.

Цьогоріч шоколадна компанія “Сadbury” вже вдесяте провела такий квест у нашому розкішному Кламбер-парку.
Дітям і дорослим за три фунти роздавали карти зі схованими “скарбами”, і ті шукали їх, попутно відповідали на запитання про флору й фауну, знаходили, ласували шоколадом і раділи, що витрачені кошти пішли на підтримання парку в ідеальному стані.

За останні 10 років тільки “Cadbury” поповнила бюджет парку на 4,1 млн. фунтів.

Пасхальна британська їжа не така багата, як українська, але дужа схожа. Крім яєць, тут печуть солодовий хліб із родзинками, який дещо нагадує наші пасочки, і кросс бани — пряні булочки з цукровими хрестами згори й сухофруктами всередині. Кросс бани традиційно поїдають зранку у вигляді тостів відразу після яєць - хоч звичайних писанок, хоч шоколадних.
Головна, і чи не єдина, великодня страва — бараняча нога, запечена в розмарині, з брюссельською капустою, броколі, корінням петрушки, морквою та картоплею. Баранець має бути молодим, готують його протягом семи годин і подають під м'ятним соусом. На солодке — шоколадний торт.

У давнину віряни носили до церкви кошики з пасхальною їжею й квітами. Після служби залишали харчі для нужденних і заквітчували храм. У наші дні прихожани просто роблять щедрі внески до церковних скарбниць, а громада потім вирішує, кому віддати гроші.
А ще в деяких місцях, як-от в Редлі, що біля Оксфорду, збереглася традиція “обіймання храму” -- після богослужіння всі виходять надвір, беруться за руки й обіймають рідну церкву.

На святкову службу люди намагаються вдягнути щось нове, а ліпше — все нове з ніг до голови, адже Великдень вважається головним святом року. І здається, не тільки у Великій Британії.

Чарівний день, коли воскресають надії, розквітає природа і всіх огортає любов.
Принаймні так було задумано однією незвичайною людиною з Назарету.

 

Коментарі

Залиште вiдповiдь

Читайте також