Що Верховній Раді варто перейняти в німецького Бундестагу?

229 0

Під час парламентської конференції, організованої для регіональних журналістів ГО "Інтерньюз-Україна" та Фондом "Східна Європа" медійники мали змогу спостерігати за роботою Верховної Ради, вивчали досвід парламентських громадських моніторів та міжнародних експертів. Про німецький парламентаризм та механізми, які можна запозичити нам у матеріалі.

В останній день роботи восьмої сесії Верховної Ради України регіональні журналісти мали змогу спостерігати за роботою народних обранців. Це стало можливим завдяки проекту ГО Iнтерньюз-Україна та Фонду Східна Європа. Серед учасників були й рівняни – журналістка-радійниця Олександра Нагорна та авторка цього матеріалу.

50 регіональних журналістів із різних областей мали змогу поспілкуватися із народними обранцями, побувати на підсумковій прес-конференції спікера – Андрія Парубія, обговорити реформування місцевих ЗМІ  із представниками Національної ради з питань телебачення та радіомовлення, а ще дізнатися про парламентський досвід однієї із найвпливовіших країн омріяного ЄС – Німеччиною.

Із учасниками програми спілкувався політолог та експерт із парламентських процедур Ян Менцер, який тривалий час працює в німецькому Бундестазі. Завдяки Фонду Конрада Аденауера має нагоду досліджувати явища парламентаризму в Україні.

Порівнюючи роботу українського та німецького парламентів експерт зупиняються на механізмах публічної взаємодії влади та громади. Каже, що українцям для стабілізації ситуації варто вчитися йти на юридично грамотний діалог із обраною владою.

Додам, що на момент програми під Верховною Радою вимагали доступного розмитнення власники автівок із іноземною реєстрацією.

У Німеччині ж є випадки, коли закон скасовують чи вносять до нього зміни під тиском громадськості, але ці питання вирішує не вулиця, вони регулюються цілковито в правовому полі. Громадянин чи група ініціативних осіб можуть свою публічну незгоду можуть виявити, звернувшись із конституційною скаргою до Федеративного суду.

Діє також спеціальна комісія із розгляду публічних петицій.

За словами Яна Менцера,  Бундестаг дуже прозорий у співпраці із громадськістю, зі ЗМІ.

Виражений  лобізм, коли представник певного виборчого округу чітко обстоює свої позиції під час парламентських дебатів. Усі пленарні засідання виключно публічні.

За пропуски засідань депутатів карають фінансово. Кожне пропущене поіменне голосування – «мінус» 100 Євро. У випадку хвороби депутат може делегувати свої функції колегами, але зловживати цим не можна. Тож, звичного для України кнопкодавства в Німеччині нема.

Закритими для громадськості та представників ЗМІ є робочі засідання комітетів, під час яких відбуваються фахові дискусії, обговорюються нормативні питання, узгоджуються зміни до певних законів, чи затверджуються нові. Журналістів також не допускають до засідань робочих депутатських груп, поточну інформацію подають згодом.

Депутатський корпус намагається обережно поводитися зі ЗМІ. Ян Менцер наголосив, що журналістську роботу треба поважати, брати до уваги критику, гідно реагувати на появу гострих матеріалів. Можливого політичного тиску на ЗМІ вдається уникнути завдяки різносторонності складу наглядових ради за медіа, де є представники різних політичних партій, громадськість.

Українські політичні реалії експерта дивують, але він бачить сильну політичну волю молоді, і вірить, що сама вона здатна змінити ситуацію та створити потужну політичну еліту.

Коментарі

Залиште вiдповiдь

Читайте також