Оригінально та незвично відзначили на Рівненщині 360-річчя битви під Берестечком. У неділю 26 червня декілька тисяч глядачів побачили історичну реконструкцію найвідомішого та найтрагічнішого бою військ Богдана Хмельницького.
Перевтілитись в учасників битви приїхало понад 150 вояків-реконструкторів з історичних клубів України, Польщі, Білорусі та Чехії. Рівненські козаки ще минулого четверга вирушили до Берестечка на підводах. Приїхавши, вони одразу почали жити життям своїх персонажів — розбили табори, розвісили казани для кулешу та прапори, розташувавши поруч мушкети, шаблі та бойові барабани.
— Мій персонаж сьогодні загине. Він один з тих легендарних 300 козаків, які прикривали відступ війська Хмельницького. Вони до останнього оборонялися в болоті, де їх убили, — розповідає реконструктор з Дубна Тарас Манюта.
За словами польських «найманців», щоб створити правильний костюм, історики-любителі їздять музеями, радяться з професіоналами, шукають натуральну тканину — сукно, льон, шиють шкіряне взуття з дерев’яними підборами. І навіть відрощують вуса та бороди, як було заведено в той час.
Щоб побачити дійство, глядачі намагаються влаштуватися ближче до місця баталії. Козаки стають возами по один бік поля, поляки та найманці — по інший. Ляхи пропонують українцям здатися, але ті не хочуть. Після цього противники кілька разів сходяться. Ведучий у мікрофон коментує бій для усіх, хто стоїть навколо поля.
— Берестечко заслуговує на таку пам’ять, — говорить заступник голови ОДА Олексій Губанов. — Тут мають відбуватися такі серйозні речі для того, щоб люди відчували всю силу того, що колись відбувалося. І разом з тим бачили, як це все страшно.
Традиційно, приїхали на відзначення Берестецької битви й відомі українські політики. Зокрема, голова політради «Нашої України» Валентин Наливайченко у своєму виступі наголосив на тому, що козацьке військо, яке билося тут, є основою української держави.
— Саме козацький дух єднає українців, і він допоможе нам будувати єдиний «святий український храм», — сказав Наливайченко. — Орда, яка на нас сьогодні насувається, може і має бути зупинена — у вірі, єднанні у спільній ідеї про те, що з нами українська церква, наші герої та пам’ять про них. Нас не можуть роз’єднувати жодні партії, жодні особистості. І я щиро вірю в те, що в єдності ми переможемо.
