Цікаво, що на сесії запропонували додати тресту іще 104 га плеса — такою є площа самого озера. Але проблема у тому, що трест не може мати на балансі озеро, хіба що внесе зміни у свій статут. Тож наразі трест дбатиме лише про землі навколо водосховища.
Навіщо взагалі тресту озеро та його береги? Частина депутатів сподіваються, що це буде пересторогою, аби потім там не «виросла» ще одна багатоповерхівка або щось подібне.
Микола Бляшин, депутат міської ради Рівного:
— Дуже добре, що ми до цього питання підійшли за 30 років. У 2000-му виконком затвердив ці прибережні захисні смуги, поставив знаки, що вони охороняються законом: хто ходить навколо озера, їх бачив. Але якщо хтось вірить, що цільове призначення «рекреація» охороняє ці землі, то може поїхати на правий берег Басівкутського водосховища — 8 років тому починалося з боротьби за належне водовідведення і проти захаращення території. Тепер там поставили багатоповерхівки… Чому так стається? Бо рекреаційне призначення землі допускає появу об’єктів приватної власності та об’єктів нерухомого майна, які можуть мати 4–5 поверхів і бути «будинками мисливця чи рибака».
Тернопіль, Київ, Вінниця — усі міста реєструють об’єкти водні і передають їх на баланс. Наразі нам не треба створювати спеціальне комунальне підприємство, достатньо в статут тресту дописати, що тримає на балансі водні об’єкти.
Мета тут проста — щоб озеро з’явилося на мапі і щоб доступ до нього був у всіх вільний, і щоб після нашої каденції ми могли сказати, що зробили все, щоб береги Басівкутського водосховища більше не були забудовані.
Олена РАКС.
