Нардеп Дехтярчук: «Потрібно, щоб децентралізації не заважала політика»

2758 0

Ми у соцмережах:

Нардеп Дехтярчук: «Потрібно, щоб децентралізації не заважала політика»

Чотири райони замість нинішніх 16 пропонує створити у Рівненській області народний депутат Олександр Дехтярчук. Про це нардеп заявив під час відеозустрічі у редакції «РВ», говорячи про проблеми децентралізації.

Олександр Дехтярчук

Олександр Дехтярчук
— Обговорювали вже навіть у Кабміні, щоб у Рівненській області після реформи децентралізації створити чотири райони, волості, регіони чи повіти, як вже їх назвуть, з центрами у Рівному, Дубні, Сарнах та Здолбунові або Острозі. Ці об'єднання будуть утворені об'єднаними громадами для кращого їхнього функціонування. Але для цього потрібно вводити посаду префекта, вносити зміни до Конституції і щоб децентралізації не заважала політика. — Те, що зараз відбувається (передача частини податків на місця, об'єднання громад і т.д.) — це децентралізація чи імітація реформи? — Мені прикро, що Рівненська область, маючи такий хороший патріотичний потенціал, аж ніяк не є лідером цього процесу. Донедавна у нас було тільки п'ять об'єднаних громад. Тільки за останні кілька тижнів до мене прислухалися на Радивилівщині, де вже пройшли вибори у двох громадах, і на Дубенщині, де утворилася Привільненська громада. Тепер на черзі — Смизька, Мирогощанська, Вербська. Цей процес допоможе і у боротьбі з корупцією. На зустрічах з громадами завжди наводжу приклад. Якщо у селі хтось купує новий плащ, то всі про це знають. Тож про яку корупцію можна говорити, якщо всі одне одного бачать? Передавши повноваження на місця, ми даємо місцевим громадам можливість здійснювати контроль над місцевою владою. Але у нас колосальний брак кадрів, нових людей. — Чому Рівненщина пасе задніх у питанні децентралізації? Не вина у цьому місцевих чиновників? — Для себе я назвав останні місяці періодом застою. Область ніби й показувала хороший результат за соціально-економічними показниками, але команди на місцях не дуже схильні до децентралізації і змін, багато чиновників мало спілкуються з громадами. У селах люди не можуть назвати прізвища ні голови районної ради, ні РДА, знають тільки сільського голову. Наприкінці минулого року у держбюджет повернулися 22 млн. грн., які не встигли освоїти на Рівненщині! Хто відповість за це? — Це, як на мене, свідчить і про те, що такої кількості чиновників не потрібно. — Децентралізація і передбачає скорочення кількості чиновників, зокрема, завдяки створенню ЦНАПів. Окрім того, будуть скорочені районні адміністрації та районні ради, бо їхні функції виконуватимуть об'єднані територіальні громади. — Багато людей бояться децентралізації, бо асоціюють її з неминучим закриттям шкіл та лікарень. — Про закриття опорних шкіл не йдеться взагалі, бо для цього потрібно багато шкільних автобусів, капітальних видатків і т.п. У законі про освіту, який готують, чітко прописано, що початкову освіту учні мають здобувати за місцем проживання. Постраждають хіба трохи малокомплектні школи, які показують низькі результати зі здачі ЗНО. — Частина об'єднаних громад уже мають фінансові труднощі. — На жаль, частину об'єднаних громад будували за політичним принципом, як-от Підлозцівську на Млинівщині, де тільки 1700 мешканців. У Польщі спроможною вважають ту громаду, яка має більше 4500 мешканців, у Франції — до 10 тисяч. Ми у парламенті працюємо над так званим законопроектом «олійна пляма», який дозволить приєднуватися до утворених громад навколишнім селам — без довиборів. Держава допомагає об'єднаним громадам. Цього року вже понад 150 громад країни отримали кошти на свій розвиток. Підлозцівська громада, наприклад, — 1,9 млн. грн. Навіть незважаючи на це, в об'єднаних громадах ситуація є набагато ліпшою, ніж у тих, які живуть за старою схемою. Об'єднані громади отримали субвенції на освіту — по 13-14 тис. грн. на одного учня, на медичну допомогу — в середньому по 400 грн. на одного мешканця. Це реальні кошти, які дозволяють покращити ситуацію у цих галузях. — Децентралізацію асоціюють з новими людьми при владі, але вибори у громадах показують, що обирають старих керівників. — Це проблема громадянського суспільства — потрібно контролювати тих, кого обираємо. У світі не існує досконалих законів про вибори. Тішуся, що з 1 травня набрав чинності закон про державну службу, на черзі — закон про службу в органах місцевого самоврядування. У них закладено європейські цінності.
Алла САДОВНИК.


ПОВІДОМЛЯЙТЕ СВОЇ НОВИНИ В РЕДАКЦІЮ "РІВНЕ ВЕЧІРНЄ": Тел./Viber/Telegram: +380673625686

Читайте також