Ще три місяці тому вйськовослужбовець із Сарн Володимир Рудковський воював на Запоріжжі. Після поранення він пережив повторну ампутацію, й нині проходить лікування в національному реабілітаційному центрі "Незламні". Там він нарешті може проводити час зі своєю первісткою Радою.
Як триває відновлення таких, як Володимир, розповіли журналісти телеканалу ICTV. До повномасштабного вторгнення Володимир жив у Сарнах, там працював у пресслужбі міської ради. До Збройних Сил України пішов добровольцем, коли його дружина вже була вагітна. Каже — думав лише про те, що нині триває історична битва. Воював на Запорізькому напрямку:
— Це найтяжчий напрямок на Запоріжжі. Позиція називалася "Марс". Півтора року туди ніхто не йшов з нашого боку, а кац*пи там окопувалися, готувалися, заливали все бетоном. А нашим завданням було штурмувати їхні позиції.
Перші місяці життя доньки він спостерігав у перервах між боями — по відео, які надсилала дружина.
— Коли дружина скидала відео з донькою — оце вже було тяжко, бо я розумів, що вона з кожним днем дорослішає, а я цього не бачу, — ділиться чоловік.
Під одного зі штурмів чоловік отримав повідомлення від дружини: "У тебе все добре?".
Дружина тієї ночі не могла заснути — донечці було неспокійно. Він відповів, що все добре, а вже за кілька годин рятував побратима, і потрапив під ворожий вогонь. Коли побачив свої поранення, зрозумів, що носитиме протез. Ногу побратима вдалося врятувати, а от Володимир пережив дві ампутації. Це було потрібно для того, щоб носити багатофункціональний протез.
Після цього він не пропускав жодного заняття з реабілітації. Чоловік хоче якомога швидше повернутися до активного життя. За два тижні він вже почувався краще, а за кілька тижнів отримав протез. І весь цей час з ним поруч були дружина та донечка.
