Щасливе
Електронна передплата газети
☰ РОЗДІЛИ
Обласна газета «Рівне вечірнє»
Наш провайдер:
-25% на металопластикові вікна

За освітою я мовник. Тож під час навчання в інституті, який ще не перейменували тоді в університет, мусив прочитати і прослухати чималий шмат інформації щодо мовного питання. Про те, як ця мова розвивається, і таке інше. Одразу зізнаюся — тоді це було мені не дуже цікаво.

Кубок Марка — на День Конституції


Спідвейні змагання, присвячені пам'яті Ігоря Марка, відбудуться у середу, 28 червня, у Рівному. За попередньою інформацією, участь в особистих перегонах братимуть спортсмени з України, Польщі, Латвії, Італії, Данії, Аргентини, а можливо, навіть Австралії.

Була школа — стала пам'ятка архітектури?


Колишнє приміщення ЗОШ №14 на вул. Залізничній, 34, яке міська влада Рівного збиралася продати з аукціону під приватний дитячий садок, невдовзі може отримати новий статус. Як виявилося, тепер це не просто напіврозвалена стара хатина з котельнею, спортзалом та майстернею в окремих корпусах, а… потенційна пам'ятка архітектури місцевого значення.
 

Іван Вєтров: «Я заплатив за своє призначення високу ціну»

5-5-2005

Самі ректори вищих навчальних закладів повинні бути зацікавлені у прозорості вступної кампанії і, щоб зробити вступні іспити максимально відкритими, навіть запрошувати на них представників засобів масової інформації. У цьому переконаний новопризначений начальник обласного управління освіти Іван Вєтров, який, відповідаючи на запитання наших читачів, пообіцяв вирішити проблему батьківських внесків на ремонт шкіл та признався, що не любить так званих прийомних днів, оскільки вважає, що, якщо він може допомогти людині вирішити її проблему, приміром, у вівторок, то чому вона має чекати дня його особистого прийому — п’ятниці.

— Міністр освіти Станіслав Ніколаєнко — член Соціалістичної партії. А ви соціаліст?

— Я розділяю погляди багатьох політичних діячів, які тією чи іншою мірою висловлюються за соціальний захист. Можливо, це в мені від того, що я починав роботу ще в інституті головою профкому студентів і дуже багато уваги приділяв соціальному захисту. Втім, я безпартійний, хоча мені імпонує і СПУ, і УНП і НРУ. Взагалі ж, я завжди оцінюю людей залежно від їхніх людських якостей, а не залежно від партійної приналежності.

— Нещодавно стало відомо про розцінки, які існували при призначеннях. Скільки ви заплатили за нинішню посаду?

— Я думаю, що заплатив за це високу ціну, яка виявляється у недостатній увазі моїм власним дітям і дружині, неможливості часто бачитися з моєю старенькою мамою.

— Мене звати Олександр. Яку ви будете проводити політику щодо приватних вищих навчальних закладів?

— Управління освіти лише координує роботу вищих навчальних закладів, а юридично вона регламентується Міністерством освіти і науки.

— Моє запитання виникло через ці постійні перевірки, які нині проходять у приватних вищих навчальних закладах…

— Я зустрічався з міністром освіти, і він за те, щоб такі навчальні заклади працювали. Однак справа в тому, що під вивіскою приватних вищих навчальних закладів відкриваються філії, розташовані, приміром, у трьох кімнатах, без відповідної матеріальної бази. Тому в цьому питанні потрібно наводити лад, вимагати певного рівня. Адже ви, думаю, не хотіли б, щоб ваша дитина потрапила на п’ять років у таку пастку, а потім щоб виявилося, що її освіта не належного рівня і через це вона неконкурентноспроможна на ринку праці. Тобто ці перевірки проводяться для того, щоб захистити людей від шахраїв.

— Телефонує вам Василь. Скажіть, чи носитимуть і надалі вчителі певну суму, зокрема 20 гривень, коли у школу приїжджатиме комісія? Це стосується атестації.

— Я вам скажу, що треба мати гідність самим вчителям, щоб не робити цього. Адже не можна боротися з цією проблемою лише з одного боку. Зі свого боку я, як начальник управління освіти, постараюсь зробити все можливе, щоб такого не було. Звісно, я про такі збирання грошей, коли перевірки виїжджали, чув, хоч не скажу, що ці факти підтверджувалися. Втім, думаю, збиранням грошей можна легко покласти край, але, щоб це було якнайшвидше, потрібно діяти з обох сторін. До речі, зазначу, що я був директором гімназії й переживав атестацію навчального закладу, але з такою проблемою не стикався. Тобто я взагалі не маю поняття, що таке здавати гроші, коли проходить атестація.

— Мене звуть Наталя. Я маю п’ять років педагогічного стажу, але вісім років уже не працюю у школі після того, як потрапила під скорочення. За цей час я не змогла знайти роботу вчителя початкових класів. Скажіть, чи є у мене шанс зараз влаштуватися на вчительську роботу?

— Ви напевно, добре знаєте проблему вчителів початкових класів. Вона пов’язана з проблемами демографічного характеру, зокрема народжуваністю дітей. Щороку, на превеликий жаль, народжуваність падає і, коли зупиниться цей процес, я не можу сказати. Думаю, що ті заходи, які здійснені сьогодні урядом у напрямі підтримки народжуваності, повинні його зупинити. Але поки що кількість початкових класів з кожним роком cкорочується і передбачається, що їх зменшиться і в цьому навчальному році.

— Вас турбує Марина. Моя дитина навчається у шостому класі. І кожного року ми здаємо гроші на ремонт школи. Ця практика продожуватиметься і надалі?

— На жаль, наша економіка не спрацювала ще таким чином, щоб освіта мала нормальне державне фінансування. Вона була покинута напризволяще, поставлена перед питанням: як діяти? Адже для створення нормальних умов навчання потрібні кошти. Я особисто відчув цю проблему на власній шкурі, працюючи директором гімназії, коли доводилося використовувати всі свої можливі знайомства, щоб знайти якусь копійку і профінансувати елементарні речі, наприклад, забезпечення дотримання санітарно-гігієнічних норм, придбання обладнання, навчальних посібників, бо кошти на це не виділяли взагалі. Було фінансування лише на комунальні послуги і зарплату. Тож, щоб підтримати в належному стані приміщення, потрібно було якісь гроші здавати. Єдина проблема, як я розумію, у тому, що, можливо, це робиться не досить прозоро або без участі громадської ради, батьків. То треба саме на цьому робити акцент. Дуже сподіваюся, що питання збору грошей на шкільні ремонти в майбутньому взагалі зникне, і буду докладати для цього всіх зусиль. Найперше ж питання, яке буду піднімати на рівні райдержадміністрацій, це саме переговори з того приводу, щоб оті жалюгідні гроші, які нині збирають з кожного, як старці, директори шкіл, все-таки були виділені державою.

— Моє друге запитання стосується підручників. Їх у школі не вистачає і ми мусимо підручники купувати.

— Підручниками для вивчення основних шкільних предметів навчальні заклади в основному забезпечені. А ось для додаткових предметів, тобто тих, які є у варіативній частині програми, їх може й бракувати. Наприклад, для поглибленого вивчення англійської мови є багато альтернативних підручників. Вони коштують не одну-дві гривні, а десять і більше.

— Це зрозуміло. Але ми у школі № 23 ось уже два роки купуємо підручники з математики, зарубіжної літератури та історії.

— З зарубіжної літератури існувала така проблема, оскільки часто мінялася програма і доводилося змінювати підручники, а з інших предметів — їх могло не вистачати, тому що забезпечення підручниками з основних предметів становить 98%.

— Чи можна бути впевненим, що цього року буде виконана вказівка Президента щодо того, щоб довести кількість державних місць у вищих навчальних закладах до 50%?

— Я думаю, що це реально зробити. Міністр про це заявив і, думаю, він свої обіцянки втілить у життя.

— У селі Балашівка Березнівського району є гарний колегіум, у якому створено музей колишнього Президента. Цей музей і надалі зберігає ім’я Леоніда Кучми?

— Не хочу нікого образити стосовно цього колегіуму, адже взагалі це добре, що гроші вкладені в освіту, однак наскільки доцільно було вкладати ці кошти в окрему школу — це вже інше питання. Адже в області є 23 проблемних школи, в яких приміщення в незадовільному стані: в них тече дах, немає опалення, приміщення потребує цілковитої заміни чи є довгобудом. І ось на фоні шкіл, у яких діти на уроках сидять через холод у шапках, будувати такий «пам’ятник», як у Балашівці, вважаю просто недоцільним. А щодо музею, то чого б його не зберегти, якщо речі, які там є, представляють якусь цінність. Як називатиметься цей музей: імені Президента чи музей подарунків Кучми — це вже не так суттєво. Постать Леоніда Кучми була в нашій історії, а оскільки він був Президентом держави, то це справа держави, а не освіти: залишати музей чи ні. Я ж вважаю, що освіті створення музею було нав’язано.

— Мене звуть Людмила і моє запитання стосується школи-дитсадка № 53, закладу для дітей з особливими потребами. Тут нещодавно призначено нового директора і тепер ширяться чутки, що дошкільних груп у ньому не буде, а будуть лише шкільні класи. Батьки стривожені, бо, мовляв, їхніх дітей переведуть у дитбудинок в Ясениничах або «викинуть» на вулицю. Хотілося б знати, чи є в цих чутках частка правди?

— Переводити дітей з цього закладу в примусовому порядку не будуть. Хоча, за результатами психолого-педагогічної консультації, частина дітей не може там навчатися. Батькам таких дітей рекомендуватимуть перевести їх до інших спеціалізованих закладів.

— Вас турбують з села Городок Рівенського району. Моя дитина має йти до першого класу. Скажіть, чи можемо ми її віддати до Рівенської української гімназії? Чи там є набір до першого класу?

— В гімназію набирають лише до п’ятого класу.

— Чи може моя дитина у цьому випадку прийти до гімназії з іншої школи міста чи, приміром, з сільської школи?

— У гімназії завжди були пріоритетом знання. Тож, щоб стати її учнем, потрібно мати знання на рівні початкової школи, не важливо, в якому закладі отримані. Перевіряється ж при вступі до гімназії грамотність, читання, знання з математики, логіка, загальний розвиток. Для цього проводиться диктант, тестування з математики, даються психологічні завдання. Хоч Рівенська українська гімназія є міським закладом, у ній навчаються і діти з сіл: Білої Криниці, Обарова, Колоденки. Адже якщо дитина відповідає вимогам гімназії й у неї є можливість доїжджати, то чому її не взяти на навчання?

— А в Рівному є гімназії, в які набирають з першого класу? І чи потрібно проходити якісь тестування, щоб до них потрапити?

— Це гуманітарна гімназія та школа № 15, у яких поглиблено вивчають іноземну мову, колегіум. Є відокремлені початкові школи з покращеними умовами, можете туди звертатися. Згідно з наказом міністерства, до першого класу приймають без конкурсу, за винятком спеціалізованих закладів, приміром з поглибленим вивченням іноземних мов.

— У Національному університеті водного господарства не вистачає комп’ютерних класів, кабінетів з комп’ютерами для написання курсових робіт, хоча вимагають, щоб всі ці роботи були у друкованому вигляді. Чи можна якось вирішити цю проблему?

— Думаю, що можна. Я звернуся до ректора, поспілкуюся з ним. Адже вважаю, що не проблема скласти графік відвідування таких кабінетів для студентів, які хочуть займатися наукою.

— Як ви ставитесь до знаку роду Лимичів, розташованого біля Рівенської української гімназії?

— Я не можу стосовно цього знаку навіть висловити якесь своє ставлення. Адже, з одного боку, це пам’ятка родини, яка дослідила свій рід до одинадцятого коліна, а це потрібно шанувати і цінувати. З іншого боку, я не бачу потреби, щоб цей знак стояв перед двома навчальними закладами. Однак нас про це ніхто не запитував, адже територія, на якій розташували знак, не наша, вона належить місту і місто прийняло таке рішення. Але особисто я вважаю, що в Рівному вистачає місця, де можна було б його встановити. Біля гімназії ж можна було б розташувати пам’ятник Федору Пекарському, який відкрив першу в Рівному українську гімназію.

— Це правда, що тепер випускні іспити будуть зараховуватися як вступні до навчальних закладів?

— Це дуже хороший крок Міністерства освіти щодо прозорості вступної кампанії — незалежне тестування. У п’яти великих містах держави в цьому році випускники змогли його пройти. За результатами тестування вони отримали сертифікати, які дають їм право не складати випускні іспити з протестованого предмета, адже до атестата заноситься оцінка з сертифікату. Сертифікат можна також подавати на вступні іспити, адже рішенням міністерства їх було наказано приймати всім ВНЗ. Єдине, якщо предмет є профільним, то іспит з нього все одно будуть складати, незважаючи на оцінку в сертифікаті. Крім цього, вищі навчальні заклади зобов’язали в цьому році теж розробити тести для вступників.

— А наші рівенські школярі брали участь у незалежному тестуванні?

— Брали. Єдине, я не знаю, чому так сталося, що про його проведення майже ніхто не знав. Я, як директор гімназії, особисто цікавився цим тестуванням, тому про нього дізнався. А документа про його проведення так і не надійшло, хоч мали б його отримати всі навчальні заклади.

Записала Мирослава ШЕРШЕНЬ.

Олександр Лащук: «Двері, сейфи, стіл в ОДА»


Як тільки у наших краях з'явились забезпечені бурштинокопачі, то будівельна галузь Рівненщини почала розвиватись небаченими темпами.
 
Читайте також:

Комп’ютери є. Де взяти знання?
№31, 26-4-2005

«Випускник-2005»
№31, 26-4-2005

«Війни і мир» в Академії
№27, 12-4-2005

Рук не опускатиме Вєтров
№27, 12-4-2005

Майстри судової риторики
№25, 5-4-2005

У пошуках «помаранчевого» слова
№23, 29-3-2005

Видавництво, яке грошей з науковців не бере
№23, 29-3-2005

Назустріч здоровому способу життя
№23, 29-3-2005

Вчителі фізики провели свій «міст»
№23, 29-3-2005

Куди піти вчитися?
№21, 22-3-2005

«Не треба нам ваших бабусь!»
№11, 10-2-2005

Наповнення © «Рівне Вечірнє», (с) 2003-2017. Оновлюється щодня.
При використанні матеріалів посилання на www.rivnepost.rv.ua обов’язкове.
Програмування та дизайн © «Рівне Вечірнє»
Засновник — Микола Несенюк.

Головний редактор — Валентина ШАХ: valensrv@gmail.com.

Керівник рекламного відділу — Микола Жванський: rivne_ren@ukr.net

Редактор сайту — Алла Садовник: allasadovnuk@i.ua.

Редактор он-лайн новин — Жанна Пінчук: pinkrime@gmail.com.

Контакти для розміщення реклами: (097) 462-65-64, (096) 81-89-627, e-mail: advertrv@ukr.net

Адреса для листування з редакцією: rivnepost@gmail.com.
Телефони редакції: (067) 362-56-86, (0362) 62-56-54, 62-56-55
@ — друкується на правах реклами.