Електронна передплата газети
☰ РОЗДІЛИ
Обласна газета «Рівне вечірнє»
Наш провайдер:
-25% на металопластикові вікна

Чув, що десь у місті криво паркан поставили. Не хочете піти перевірити? А на іншій вулиці будувати щось збираються ніби незаконно. Ходімо перевіримо! А потім пікет організуємо біля офісу порушників, пресу запросимо, інтерв'ю дамо…

Франко і музика. Рівнянам розкажуть про те, хто з музикантів використовує поезію класика


2016-й – рік Івана Франка в Україні. Аби заохотити молодь дізнатися більше про українського інтелектуала, який має найбільший серед українців творчий доробок, обласна бібліотека вирішила провести творчий захід.
Loading...
Loading...
 

Хороші напівфабрикати дешевими не бувають

1-6-2006

Нині полегшити собі життя можна на кожному кроці — аби були гроші. Тож для багатьох громадян харчуватися у кафе, кулінаріях та з допомогою напівприготовлених кимось страв стає звичним явищем. Тож сьогодні ми говоримо про напівфабрикати — можливість швидко й без зусиль повечеряти після напруженого трудового дня.

Напівфабрикати «шокують» холодом

Загалом, напівфабрикати — досить широке поняття. Ними називають будь-які продукти, котрі потребують додаткової кулінарної обробки перед вживанням у їжу. Тобто до напівфабрикатів належить м’ясний та рибний фарш, випотрошені тушки риби, рибне філе, заморожені овочі та фрукти й багато чого іншого. Проте нашу розмову ми присвятимо напівфабрикатам у більш звичному для нас розумінні — практично готовим стравам, котрі потрібно лише зварити чи підсмажити: пельменям, вареникам, котлетам, зразам, млинцям та ін.

Мабуть, найперше запитання, котре хвилює бажаючого придбати й згодом з’їсти якийсь напівфабрикат — яким чином пролягає його шлях до нашого столу. Тож розповісти про те, як виготовляють напівфабрикати та про все те, що необхідно знати споживачам, я попросила регіонального представника Луцької пельменної фабрики в Рівенській області Олега Года.

Виявляється, процес виробництва напівфабрикатів у принципі нічим не відрізняється від приготування їжі, котру споживають одразу — жодних консервантів у них не додають, а досить тривалий термін зберігання (до трьох місяців) забезпечується лише з допомогою заморожування.

Заморожування може бути двох видів — традиційне та «шокове», котре вважається ліпшим. Традиційне заморожування проходить у три етапи — на першому продукт охолоджується при температурі — 5 градусів, на другому — рідина, що міститься в продукті, переходить у твердий стан, а на третьому продукт «доморожується» при температурі від — 5 до — 18 градусів.

«Шокове» заморожування при температурі — 35 градусів відбувається швидко, що дозволяє рідині максимально швидко перейти з рідкого в твердий стан. Завдяки цьому кристалики льоду, що утворюються, значно менші за розміром, а формуються вони практично одночасно як у клітинах продукту, так і в міжклітинному просторі. Саме тому клітини продукту залишаються непошкодженими, а структура його тканини, смакові якості й харчова цінність, особливо свіжозаморожених овочів, фруктів та ягід, максимально зберігаються. Крім того, при швидкому заморожуванні припиняються біохімічні процеси і розвиток мікроорганізмів.

Тож при виборі певної напівфабрикатної продукції на спосіб заморожування варто звертати увагу (якщо, звісно, про нього є інформація на упаковці). До того ж, він є ще й своєрідним виміром «солідності» підприємства, що виготовляє напівфабрикати. Справа в тому, що обладнання, необхідне для забезпечення «шокового» заморожування, досить дороге й напівпідпільним підвальним цехам просто недоступне.

Цікаво, що як і в багатьох інших галузях нашого життя, в процесі виготовлення пельменів, вареників та іншої смакоти більше ціниться ручна праця, ніж робота автоматів.Тому продукція, виготовлена вручну, дорожча й, як правило, належить до виробів «преміум класу».

Як визначити неякісний напівфабрикат?

За словами Олега Года, зробити висновок про якість напівфабриката «на око» дуже важко, проте все ж можливо. Найперше, слід звертати увагу на зовнішній вигляд продукту. Варто знати, що повторне заморожування напівфабрикатів — недопустиме. Однак на практиці інколи буває, що в магазинах, через проблеми з відключенням електроенергії, холодильники, в яких зберігаються напівфабрикати, деякий час можуть бути вимкненими. Природно, що це позначається і на якості продукту, і на його зовнішньому вигляді. Якщо заморожування відбулося вдруге, тісто темніє, а окремі вироби можуть зліпитися між собою.

Також варто відмовитися від пельменів та вареників, в яких тісто потріскалося — це свідчить про його погану якість.

Надавайте перевагу виробам з жовтішим тістом — у ньому більше яєць. Стосовно пельменів, то виявляється, розмір має значення — як правило, у великих за розміром пельменях більше фаршу.

І, мабуть, одним із найпромовистіших показників якості напівфабрикатів є їхня ціна та бренд виробника. Спеціалісти стверджують, що нині якісні пельмені, начинені натуральним м’ясом, аж ніяк не можуть коштувати дешевше 15 гривень за кілограм. Хоча в продажу трапляються пельмені, вдвічі дешевші.

Про способи здешевлення пельменів розповідають страшні історії, про які їхнім споживачам ліпше й не знати. У фарш додають кісткове борошно, крохмаль, сою, різноманітні відходи м’ясного виробництва, все це припорошують спеціями, фарбниками, ароматизаторами й на смак виходить цілком їстівно. Про користь від споживання такої продукції, мабуть, не варто й згадувати — аби лишень великої шкоди не було.

Інколи здешевлюють свою продукцію й цілком солідні виробники, орієнтуючись на менш платоспроможних покупців — додають у пельменний фарш сою чи курятину. Врешті, цей спосіб здешевлення пельменів цілком легальний — додавання у фарш сої чи курятини не заборонене й допускається технологією виробництва деяких видів пельменів, проте інформація про це обов’язково повинна бути вказана на упаковці продукту. Тож, купуючи певний напівфабрикат, спершу прочитайте з чого він виготовлений.

Майте на увазі, що дуже дешева продукція найчастіше виготовляється у напівпідпільних цехах, де процес її виготовлення ніким не контролюється. Великі підприємства, що працюють легально, не можуть дозволити собі такої «розкоші». Наприклад, на Луцькій пельменній фабриці працює лише 20 працівників санстанції, котрі щодня перевіряють якість як сировини, так і вихідного продукту. Тож при виборі певного напівфабрикату звертайте увагу й на те, чи відома вам назва його виробника.

Асортимент і ціни

Практично у кожному рівенському продовольчому магазині є холодильники з різноманітними напівфабрикатами. Найдешевше коштують вареники з капустою чи сиром — в середньому від 3,40 гривні за 400-грамову упаковку, хоча можна знайти й пельмені, що коштують трохи більше 4 гривень.

За словами продавців, смаки покупців залежать переважно від вмісту їхнього гаманця — хто багатший, купує найдорожчу продукцію, хто бідніший — прагне перекусити за мінімум грошей. Як розповіла продавець магазину «Надія» Катерина Орлова, у них найбільшим попитом користуються «Домашні» пельмені виробництва донецької фірми «Цун-Дон» — 12,50 грн. за кілограмову упаковку, 6,50 грн. за півкілограмову, «Левада»(Одеса) — 7,88 грн. за 400 г та «Сударушка» — 7 грн. за 450-грамову упаковку. Серед вареників лідерами продажу є вареники з сиром, лівером виробництва «А-Тос» — 8 грн. за 500 г, також користуються попитом млинці з лівером — 8,50 грн. за 480 г та м’ясні бургери з різноманітними додатками (гриби, сир, часник, зелень) цього ж виробника — 9,50 грн. за 500 г.

Також тут можна придбати й листкове тісто — 6 грн. за 500 г (»А-Тос»), 5 грн. за 500 г («Левада»); рибні (лососеві) бургери — 6,80 грн. за 450 г, рибні палички — 5,50 за 450 г та креветки 6 грн. за 250 г виробництва російської фірми «Вічі». Й навіть заморожені овочі та ягоди фірми «Династія»: суміш гриби+овочі, овочеве рагу — 7,50 грн. за 400 г, капуста броколі — 8,80 грн. за 400 г, ягоди полунці й малини — 8 грн. за 250 г.

Довелося мені поспілкуватися і з любителями напівфабрикатів. Як розповів пан Володимир, найчастіше він смакує пельменями — і ситно, і швидко. Оскільки перепробував він їх чимало, то вже може зробити власні дегустаційні висновки. На його думку та членів його родини, найліпшими є пельмені фірми «А-Тос» «По-домашньому» — хоч вони й найдорожчі (в різних магазинах їхня ціна сягає 17-18 гривень за кілограм), проте смачні й їсти їх не страшно. Також непогані на смак «Сибірські» пельмені фірми «Техмаркет», «Домашні», «Поліські» пельмені виробництва Ковельської пельменної фабрики, однак останні в Рівному зустрінеш нечасто.

Варто знати

Протипоказання до вживання напівфабрикатів

Хоча напівфабрикати і є звичайною їжею, деяким людям від них варто відмовитися. Тож вживати напівфабрикати не варто:

1. Людям із захворюваннями шлунково-кишкового тракту — тим, хто страждає на гастрити, панкреатити та ін.

2. Схильним до онкозахворювань через можливу наявність у напівфабрикатах сої.

3. Тим, хто страждає на захворювання печінки, і тим, кому лікарі не рекомендують вживати смажену їжу.

4. Маленьким дітям.

Як готувати напівфабрикати?

• Більшість напівфабрикатів не потребують розморожування перед приготуванням — пельмені та вареники можна одразу кидати в підсолений окріп, котлети — смажити чи готувати в мікрохвильовій печі.

• Млинці можна смажити одразу, а можна дати їм трохи розморозитися.

• Оскільки напівфабрикати були у стані глибокого заморожування, готувати їх слід довше, ніж аналогічні свіжі продукти — так, пельмені та вареники варять впродовж 4-6 хвилин після спливання, чебуреки смажать на пательні чи у фритюрі близько 20 хвилин, котлети — впродовж 20-25 хвилин.

• Листкове тісто перед подальшим приготуванням розморожують. Причому йому спочатку дають постояти близько години, а потім дуже акуратно, за краї, розгортають і дають постояти ще півгодини — щоб підійшло.

• Заморожені ягоди, фрукти та овочі розморожують, а далі використовують як свіжі — для приготування супів, рагу, компотів тощо.

Ірина УГРИНЧУК, e-mail: irau@ukr.net

Loading...
 
Читайте також:

Антиперспірант врятує від поганого запаху
№37, 25-5-2006

Для ніг і ніжок
№35, 18-5-2006

Захищаємося від сонця
№32, 4-5-2006

Генеральне прибирання
№30, 20-4-2006

Що таке авітаміноз і як з ним боротися?
№28, 13-4-2006

Як вибирати взуття?
№26, 6-4-2006

Пожирач пилу
№6, 26-1-2006

Мікрохвильовий кухар
№1, 5-1-2006

DVD-програвач — відеомагнітофон та музичний центр в одному корпусі
№96, 22-12-2005

Живі ялинки ще не продають
№96, 22-12-2005

Миття посуду довірте машині
№94, 15-12-2005

Реклама на сайті

Наповнення © «Рівне Вечірнє», (с) 2003-2016. Оновлюється щодня.
При використанні матеріалів посилання на www.rivnepost.rv.ua обов’язкове.
Програмування та дизайн © «Рівне Вечірнє»
Засновник — Микола НЕСЕНЮК. Головний редактор — Валентина ШАХ valensrv@gmail.com. Редактор сайту — Алла Садовник allasadovnuk@i.ua.
Адреса для листування з редакцією: rivnepost@gmail.com. Редактор он-лайн новин — Жанна Пінчук pinkrime@gmail.com.
Телефони редакції: (0362) 62-56-54, 62-56-55
@ — друкується на правах реклами.

Яндекс цитирования Яндекс.Метрика