Електронна передплата газети
☰ РОЗДІЛИ
Обласна газета «Рівне вечірнє»
Наш провайдер:
-25% на металопластикові вікна

Практично щодня, а інколи навіть по кілька разів на день, різного калібру політики прогнозують нам нові соціальні заворушення, протести і таке інше. І все це, за їхніми словами, буде викликано антинародною політикою правлячого режиму. Це щодня. А щомісяця ті ж самі політики прогнозують нам «новий майдан».

Франко і музика. Рівнянам розкажуть про те, хто з музикантів використовує поезію класика


2016-й – рік Івана Франка в Україні. Аби заохотити молодь дізнатися більше про українського інтелектуала, який має найбільший серед українців творчий доробок, обласна бібліотека вирішила провести творчий захід.
Лучший регистратор в виде зеркала http://teh-shop.com.ua/zerkalo-s-videorgistratorom.
Loading...
Loading...

Понад норму — немає


Рівненський обласний лабораторний центр Міністерства охорони здоров'я здійснив моніторингові дослідження потужності поглиненої в повітрі дози гамма-випромінювання.

Використані батарейки повезуть у Францію


Пункт прийому відпрацьованих батарейок та акумуляторів створено в Рівненській обласній універсальній науковій бібліотеці. Чому саме у бібліотеці? Бо заклад долучився до всеукраїнської громадської природоохоронної кампанії «Батарейкам — утилізація!».
 

Остання прогулянка

31-1-2008

«13й кілометр» — так називають зазвичай залізничники ділянку колії поблизу села Івачкове Здолбунівського району. А от місцеві мешканці нарекли її «Семиліткою», так, кажуть, милозвучніше, не хочуть називати це нещасливе число, щоб не накликати біди. Допомагає це, щоправда, мало. За останні роки вже декілька людей загинуло на рейках цієї колії. А минулої неділі сталася трагедія, яка сколихнула всю Україну: вночі під колесами пасажирського поїзда загинуло водночас шестеро молодих людей, які повертались у Здовбицю з клубу, що в сусідньому селі. Понеділок на Рівненщині оголосили днем жалоби. Саме в цей день на цвинтарі у Здовбиці з’явився ряд нових могил.

Загинули на 13-му кілометрі

Ділянка двоколійної залізниці у селі Івачкове, на якій сталася трагедія, офіційно значиться як 213 кілометр, залізничники назву скорочують і кажуть: «13й кілометр». Натомість місцеві мешканці називають розташовану тут зупинку «Семилітка» (на честь колишньої школи-семирічки, відкритої у селі після війни).

Близько першої години ночі під пасажирським поїздом сполученням «Київ — Івано-Франківськ» миттєва смерть спіткала одразу шістьох мешканців села Здовбиця. Загинули 20річний Валерій Доїжач, помічник машиніста, 17річні одинадцятикласники Здовбицької загальноосвітньої школи Ірина Доїжач і Олександр Пінчук, 15річний учень Здолбунівського професійного ліцею залізничного транспорту Дмитро Кліментій, 19річний студент РДГУ Олександр Давидюк і 17річний Назар Яремчук.

Місце трагедії, яка сталася у неділю, навіть у понеділок можна було вказати точно: понад тридцять метрів колії були вкриті людським мозком, згустками крові, уламками кісток. На одній із шпал у чорній шкарпетці лежала чиясь відрізана п’ята...

— Наскільки мені відомо, трагедія сталася за таких обставин,  — розповідає один з місцевих мешканців. — Спершу діти йшли по лівій колії, але назустріч їм їхав товарний потяг, точніше, так звана «вертушка», яка возить крейдяний камінь на завод у Могиляни і по дорозі його роздроблює. Вони його побачили і перейшли на праву колію. І ось саме на ній їх наздогнав ззаду пасажирський поїзд, його машиніст начебто бачив дітей, загальмував, але зупинитися зміг лише майже через кілометр. А про те, що після нього залишилося на коліях, годі й оповісти. Я першим прибіг на місце, бо працюю на залізниці, живу неподалік, і мені подзвонив диспетчер і попросив подивитися, що там. А «там» — це страхіття, яке не передати словами, суцільне криваве місиво...

Роман Мулик лікар Здолбунівської станції швидкої допомоги:

— Ми отримали виклик о 1.52, йшлося про те, що поїзд збив п’ятьох людей, а чи живі вони чи мертві — нам не сказали. Негайно виїхали дві бригади «швидкої». Від місця трагедії ми пройшлися далеко вперед вздовж колій, шукали живих, але... Рятувати вже не було кого, діти загинули миттєво. В одного повна ампутація голови, ще в двох — по половині голови знесло. Переламані й ампутовані руки та ноги, грудні клітки, зігнуті навпіл тулуби. Хто лежав між рейками, хто збоку від них. Ось така приблизно картина... А хлопчини, який з компанії єдиний залишився живий, на місці не було. Як згодом з’ясувалося, він у шоковому стані пішов додому. І «швидку» до нього викликали вже близько одинадцятої дня, помістили спершу в реанімацію, згодом перевели у відділення травматології. Вочевидь, його «стукнуло» тим потягом та відкинуло вбік, як все було він й сам не пам’ятає — амнезія.

Хлопець, що вижив

19річний Сергій Чарук, який досі перебуває на лікарняному ліжку з черепно-мозковою травмою, струсом головного мозку, забоєм хребта та внутрішніх органів, окремі епізоди того фатального вечора вже почав згадувати. Кажуть, що, за його словами, він лише відчув сильний удар ззаду і отямився вже збоку від колії на насипі. Не побачивши поряд друзів, хлопчина чомусь подумав, що вони пішли уперед, побіг їх доганяти... Вдома він начебто ще отримав прочухана від матері, бо прийшов пізно та в сильно забрудненій одежі.

Факти, версії, слідство

Зі Здовбиці в Івачкове на танці у клуб у суботу ввечері прийшли семеро хлопців і дівчина. Проте через сильні пориви вітру в селі відключили струм, дискотеки не було. Друзі погуляли по селу, начебто посиділи в місцевому кафе «Живчик», потім один з хлопців залишився ночувати в Івачкові у рідних, а решта вирішила повертатися додому коліями. Назустріч їм дув сильний вітер, пориви якого становили 1520 метрів за секунду, в обличчя — дощ і мокрий сніг.

У селі допускають, що в потязі, який збив дітей, не працював прожектор, а також, що поїзд їхав зі швидкістю понад 100 км за годину, тому що нібито вже запізнювався і машиніст хотів вкластися в графік.

— Нам вдалося встановити приблизну картину трагедії,  — сказав Руслан Гетьман, начальник відділу прокуратури Рівненської області. — Коли підлітки йшли по одній з двох колій, їм назустріч їхав товарний потяг. Вони перейшли на іншу колію, і саме там їх наздогнав пасажирський потяг «Київ-Івано-Франківськ». Його машиніст пояснив згодом, що їхав із швидкістю 90 км/год, в районі зупинки «Семилітка» йому здалося, що він нібито на когось наїхав. Він зупинив потяг, пробігся з ліхтариком вздовж вагонів, але нікого не знайшов, отож, щоб не зривати графік, поїхав далі. До місця, де лежали тіла, він не дійшов метрів 100. Через деякий час ту ж ділянку дороги проїжджав товарняк. Саме його машиніст і побачив розкидані біля залізниці тіла і повідомив про це диспетчеру.

Свою точку зору подали і залізничники. Щоправда, повідомлення різних керівників дещо не збігаються. Так, прес-служба «Укрзалізниці» стверджувала, що машиніст поїзда №43, помітивши сторонніх на колії, подав звуковий сигнал і застосував екстрене гальмування. Однак згідно з графіком руху, поїзд їхав зі швидкістю 90 км/год, при цьому гальмівний шлях становить близько 900 м, тому наїзду на людей уникнути не вдалося. Згодом заступник начальника Південно-Західної залізниці Костянтин Азаренко доводив:

— Після того, як сталася трагедія та поїзд остаточно зупинився, машиніст з ліхтариком оглянув сам локомотив, а помічник — вагони. Тіл вони не побачили, тому повідомили чергового станції про нещасний випадок і продовжили рух поїзда, як це і передбачено інструкцією.

Зі слів начальника Козятинської дирекції залізничних перевезень Південно-Західної залізниці Василя Головка, через сильні пориви вітру та густий сніг локомотив рухався зі швидкістю 75 км/год при дозволених 120 км/год на цій ділянці. Це стало відомо з даних спеціального приладу, за допомогою якого фіксується швидкість руху локомотиву упродовж всього його шляху. Прожектор та два буферні ліхтарі працювали, але за складних погодних умов освітлювали набагато меншу відстань, ніж при хорошій погоді. Так само працювали й ліхтарі станції. Машиніст помітив дітей за 100 — 150 метрів до них й відразу загальмував, але гальмівний шлях поїзда склав 400 метрів. Діти могли і не почути сигналу поїзда, адже рухалися, як і потяг, проти вітру.

А прес-служба Міністерства транспорту і зв’язку подала таке роз’яснення: «За попередньою інформацією, вини залізниці у травмуванні громадян не вбачається. Так, з пояснень локомотивної бригади поїзду №43 машиністом за 570 м до зупиночної платформи Семилітки було подано звуковий сигнал. При прослідуванні зупиночної платформи в умовах поганої видимості (темний час доби, дощ з мокрим снігом, сильний вітер) на швидкості 75 км/год локомотивна бригада помітила групу людей, які раптово вийшли на колію в кінці зупиночної платформи. Для попередження наїзду на людей машиніст застосував екстрене гальмування, одночасно подав безупинний звуковий сигнал. Відповідно до розшифровки швидкостемірної стрічки поїзда №43, гальмівний шлях склав 400 м, наїзд на людей попередити не вдалося. Про випадок наїзду та травмування людей локомотивна бригада повідомила по радіозв’язку ДСП станції Івачково, яка проінформувала про це поїздного диспетчера Татарчук А.С. О 01.06 поїзд відправився далі за маршрутом прямування. Після прибуття на кінцеву станцію електровоз ЧС4 169 на ПТОЛ станції Клепарів був комісійно оглянутий спеціалістами Львівської залізниці за участю працівника лінійного відділу міліції на станції Львів. Зауважень по технічному стану електровоза не було виявлено, крім тріснутого скла прожектора кабіни №2, що не впливає на нормальну роботу прожектора. Запис про це було зроблено машиністом поїзда №43 під час заміни локомотивних бригад на станції Шепетівка».

За фактом загибелі людей прокуратура області порушила кримінальну справу за ознаками злочину, передбаченого частиною 3 статті 276 Кримінального кодексу України (порушення правил безпеки руху або експлуатації залізничного транспорту, що спричинило загибель людей). За вказівкою Генерального прокурора України Олександра Медведька створено слідчо-оперативну групу, до складу якої увійшли працівники органів прокуратури та внутрішніх справ. Призначено судово-медичні та технічні експертизи, проводяться слідчо-оперативні дії. Провадження досудового слідства у цій кримінальній справі здійснюватиме Генеральна прокуратура України.

Ховали всім селом

Понеділок на Рівненщині був оголошений днем жалоби. Цього дня у Здовбиці в школі провели лише три скорочені уроки по 20 хвилин, у селі ніхто не працював. Всі проводжали загиблих в останню путь, у п’ять виритих у ряд могил на місцевому кладовищі. В одній з них ховали разом Валерія і Ірину Доїжачів, рідних брата і сестру, єдиних дітей у батьків. П’ятеро з шести загиблих жили на одній вулиці Приймацькій, тому вона перетворилася на суцільну похоронну процесію. Сотні людей, дорослі і діти, йшли попрощатися з загиблими, намагалися хоч якось втішити рідних і близьких. Серед них були й представники влади, зокрема, голова Рівненської ОДА Віктор Матчук і перший заступник голови облради Валентин Королюк. А загалом панувала атмосфера загального пригнічення і великої, непоправної біди. Лише у двох із шести загиблих, які лежали у домовинах, були відкритими обличчя, інших накрили тканиною. Море вінків і квітів, здавлений стогін крізь ридання, сльози на очах у дітей і дорослих.

— Зараз ось ходимо по селу, надаємо допомогу, вже багато її потребували — каже лікар «швидкої». — Головним чином, підвищений тиск чи серце болить. Молимось, щоб заради Бога ні в кого інфаркту-інсульту не сталося.

А люди вкотре впівголоса обговорювали подію, намагаючись з’ясувати, як могло водночас загинути стільки людей...

— Світла вони могли й не побачити, бо зазвичай машиністи, коли зустрічаються потяги, приглушують світло, щоб не засліплювати один одного, так би мовити, переключаються на ближній. А що молодь пішла в Івачкове? Здавна так повелося — молодь зі Здовбиці ходить на танці не лише у місцеві клуб і школу, але й у Здолбунів, сусідні села. А по інших містах і селах хіба не так само, згадайте свою юність, чи кожен також не відміряв кілометри у молодечих походеньках?

— А машиніст, тож не на автомобілі, щоб мати змогу об’їхати чи зупинитися раптово, чи він міг запобігти біді?

— А може, інша причина? Кажуть, на залізниці є такі поодинокі ділянки, якісь начебто контакти-переходи на яких електрики взагалі немає, ось їх на швидкості проскакують, а далі світло знову включається.

— Прожектор у голові поїзда не горів, хіба ж не чули?

— Та ні, не може бути, по телевізору казав хтось з начальства, що все там було справне.

— Немає тут про що говорити, страшна біда, та й усе.

— То ж у Назарія Яремчука три роки тому на цій же колії під колесами потяга загинув брат.

Допомога

Президент України Віктор Ющенко доручив Віктору Матчуку вжити невідкладних заходів у наданні всебічної допомоги сім’ям загиблих.

Як повідомили з прес-служби РОДА, допомогу було спрямовано передусім на організацію поховання загиблих, вирішувалися питання транспорту, ритуальної атрибутики, у сім’ях загиблих та під час поховання постійно чергували медпрацівники. Також сім’ї отримають матеріальну допомогу по тисячі гривень на померлу особу. Якщо буде згода родин, облдержадміністрація готова взяти на себе й виготовлення пам’ятників.

Не залишилася осторонь і залізниця, єдине — береться допомогти лише своїм працівникам. 

— Буде виплачено по 10 тисяч гривень матеріальної допомоги сім’ям чотирьох із шести жертв аварії в Здолбунівському районі, батьки яких працюють на залізниці, — повідомив генеральний директор «Укрзалізниці» Василь Мельничук.

Чорна статистика

Лише за останніх три роки в Рівненській області на залізниці загинуло 52 дорослих та троє неповнолітніх, 14 людей зазнали каліцтва. Найгірша ситуація у Здолбунівському районі — тут 16 загиблих. Як запобігти цьому в майбутньому?

— Управління освіти і науки, внутрішніх справ у Рівненській області отримали доручення упродовж тижня в усіх навчальних закладах області провести роз’яснювальну роботу щодо дотримання безпеки на дорогах. Таке не повинно повторитися ніколи,  — наголошує голова обладміністрації Віктор Матчук.

Натомість генеральний директор «Укрзалізниці» Василь Мельничук вважає за доцільне суттєво підвищити штрафи за ходіння по рейках, які на сьогодні становлять 816 грн.

Володимир КРУШЕЛЬНИЦЬКИЙ.

Loading...
 
Читайте також:

На Рівненщині під пасажирським потягом одночасно загинули 5 юнаків та дівчина
№7, 29-1-2008

Нічний дозор
№6, 24-1-2008

Рівнян грабують навпомацки

Дві жінки загинули
№5, 22-1-2008

Урок зі шваброю
№4, 17-1-2008

Чоловік побив дільничного міліціонера
№3, 15-1-2008

Пийте і замерзайте!
№2, 10-1-2008

Новорічні ігри Державтоінспекції
№1, 3-1-2008

Уже ніхто нікуди не їде…
№99, 27-12-2007

Рівнян «відрізали» від столиці

Чоловік став факелом у тамбурі потяга
№98, 25-12-2007

Трупи нікуди дівати
№97, 20-12-2007

чиновники намагаються поспіхом перенести морг, але… невідомо куди

Прокурор Баганець стурбований ситуацією у Костополі
№96, 18-12-2007

Реклама на сайті

Наповнення © «Рівне Вечірнє», (с) 2003-2016. Оновлюється щодня.
При використанні матеріалів посилання на www.rivnepost.rv.ua обов’язкове.
Програмування та дизайн © «Рівне Вечірнє»
Засновник — Микола НЕСЕНЮК. Головний редактор — Валентина ШАХ valensrv@gmail.com. Редактор сайту — Алла Садовник allasadovnuk@i.ua.
Адреса для листування з редакцією: rivnepost@gmail.com. Редактор он-лайн новин — Жанна Пінчук pinkrime@gmail.com.
Телефони редакції: (0362) 62-56-54, 62-56-55
@ — друкується на правах реклами.

Яндекс цитирования Яндекс.Метрика