Електронна передплата газети
☰ РОЗДІЛИ
Обласна газета «Рівне вечірнє»
Наш провайдер:
-25% на металопластикові вікна

Чув, що десь у місті криво паркан поставили. Не хочете піти перевірити? А на іншій вулиці будувати щось збираються ніби незаконно. Ходімо перевіримо! А потім пікет організуємо біля офісу порушників, пресу запросимо, інтерв'ю дамо…

Франко і музика. Рівнянам розкажуть про те, хто з музикантів використовує поезію класика


2016-й – рік Івана Франка в Україні. Аби заохотити молодь дізнатися більше про українського інтелектуала, який має найбільший серед українців творчий доробок, обласна бібліотека вирішила провести творчий захід.
Вызов нотариус www.notariuz.ru.
Loading...
Loading...
 

Князівство Переброди

24-4-2008

У це важко повірити, але сьогодні, у наскрізь глобалізованому 21-му столітті, на півночі Дубровицького району існує щось на зразок середньовічного князівства, де всі мешканці служать князю, який дає їм засоби для існування, де не діють чинні закони, недійсні державні кордони, безпорадна міліція і не існує іншої влади, крім влади князя. Коли ж влада робить спробу встановити на території «князівства» законний порядок, до бою стає князівська «дружина», яка захищає підданих князя і його майно від влади за допомогою сили. Князівство це знаходиться у селі Переброди, де побував кореспондент «РВ».

Починаючи з 2001 року, мешканці Перебродів 23 рази нападали на представників влади, били їх, перевертали і спалювали службові авто. Тричі у цих зіткненнях постраждали міліціонери, дванадцять разів — працівники лісової охорони, вісім — прикордонники. Незважаючи те, що всі факти були належним чином задокументовані, до покарання зловмисників, одних і тих самих осіб, не доходило. Одні скоєні ними злочини у Дубровицькому райвідділі міліції не реєстрували взагалі, по інших слідчі відмовляли в порушенні кримінальних справ. Влада у ситуацію не втручалась навіть тоді, коли наприкінці 2004 року у Дубровицю прийшов гнівний лист від пана Кухарєва, директора Столинського лісгоспу, що знаходиться на території Республіки Білорусь, який писав, що агресивно налаштовані жителі села Переброди перетинають кордон, крадуть ліс, завантажують його на машину без номерних знаків, а згодом розпилюють на власних пилорамах і продають на замовлення.

Останній конфлікт — бійка зі стріляниною між мешканцями села і спецпідрозділом «Беркут» — набув розголосу не тільки в районі та області, але й у Києві. Кажуть, ходом розслідування кримінальної справи, порушеної прокуратурою Рівненської області, вже цікавиться МВСУ, СБУ, ВРУ, Кабмін та секретаріат Президента. Доводити у центральних органах влади свою правоту мають намір й основні підозрювані, перебродівчани Володимир Жовклий та Віктор Лісовець. Оголошений слідчим обласної прокуратури у розшук Володимир Жовклий переховується у Києві, де знайшов собі адвокатів та захисників, які намовили його заснувати... «громадянський Комітет порятунку мешканців Рівненської області».

Нагадаємо, що за повідомленням міліції, 20 березня цього року співробітники «Беркуту» та працівники державної лісової охорони зупинили у лісосмузі поблизу села Переброди вантажівку ЗІЛ131 без номерних знаків, завантажену 13 кубометрами сосни без супровідних документів. Під час супроводу правоохоронцями власника пилорами, який був за кермом, та вантажника разом з авто у райвідділ міліції біля села Колки їх наздогнали на власному автотранспорті близько сорока мешканців села Переброди, озброєних сокирами та дерев’яними палицями. В результаті сутички двоє працівників міліції отримали побої і були змушені застосувати зброю. Закінчилося все тим, що Віктор Лісовець був доставлений у лікарню з пораненням, а Володимир Жовклий втік з місця пригоди прямо в наручниках, розпиляв їх у знайомих в Сарнах і подався «за правдою» в столицю.

Формально Володимир Жовклий — звичайний підприємець і депутат сільської ради Перебродів. Насправді ж він і є тим самим князем, який вже не один рік здійснює усю повноту влади у Перебродах і якому добровільно підкоряються практично всі жителі села.

Ось що кажуть сторони конфлікту.

Мешканці села Переброди:

— Не про інциденти, а про головну нашу проблему треба писати — про повінь. В сусіднє село Будимля вже неможливо проїхати, дорога затоплена. Кругом — болота і вода, треба осушення робити. Тим більше, що Білорусь позагачувала шлюзи і воді немає куди діватись. А людям немає де худобу випасати, сіно заготовляти. Також ні грядки тобі, ні бульби. Щоб посадити картоплю та городину, доводиться у сусідніх селах Жадень і Миляч, що за 15-20 кілометрів, городи купувати чи брати в оренду. Школа, в якій понад 300 учнів, 10 років ремонту потребує, стеля в спортзалі ось-ось на дітей звалиться. Котельна погано працює, кладовище треба розширювати, а землі немає.

З підсобного господарства більшість з нас живе. Лише 10-15 мешканців працюють в лісництві, з десяток у заповіднику, ще декілька в амбулаторії. А також близько 200 їздять на заробітки — на будівництва у Київ, Москву. Щоправда, толку з того мало, оскільки більшість з заробітчан, повернувшись додому, гроші пропивають.

— Справжніх пилорам у селі лише дві — у рибному господарстві, а ось лісопильних верстатів вистачає. З місцевими лісниками проблем не виникає, натомість з приїжджими... Тут немає як жити, а вони до наших хлопців чіпляються...

З цим лісом не сьогодні все почалося, роками так склалося, і все ж нормально було, поки комусь там дорогу не перейшли... Добре, зараз хоча б з прикордонною заставою проблем не виникає, а раніше... Документи на кожному кроці вимагали, до рідні в сусіднє білоруське село Альмани годі було пройти.

Жовклий не є злісним хуліганом, інакше люди б його не обрали два роки тому депутатом сільської ради. І він односельців не розчарував: вулицю за свої кошти вимостив, всім допомагає, на школу і на церкву що потрібно дає, пенсіонерам обрізки на паливо безкоштовно привозить. Єдине, що погано — ліс крав в занадто великих масштабах. Тому зараз не все село за нього, а фактично 50 на 50. І, правду кажучи, ті, що проти, проти не тому, що він закон порушив, а тому що через нього тепер за всіх нас взялися, працівники УБОЗу чи не щодня в селі, навіть по «дрібноті» вже нічого не вкрадеш. Ми змушені були навіть свої верстати і пилорами демонтувати і поховати. А з чого тепер жити? До цього ж як було? Заготовив у лісі трохи деревини, розпиляв на дошки і продав. Причому навіть нікуди не потрібно було їхати, з кимось домовлятися чи шукати «канали» збуту. Зі всієї України, і навіть з-за кордону підприємливі ділки до нас самі в село фурами за лісоматеріалами приїжджали, вже з готовими, необхідним чином оформленими документами...

Якби ж то Володимир лише з якимось окремим лісником не поладив, а не проти влади, проти всієї усталеної системи пішов. Цього ж не можна робити при будь-якій владі, у будь-якій державі, бо свідомо програшна справа.

Валерій Крижик, голова Перебродівської сільської ради:

— З 1990 року тривають конфлікти між нашими мешканцями і представниками влади, ситуація загострювалась поступово. А все тому, що керівництву району до села справи немає, хоча в ньому й проживає майже 1600 мешканців, і воно на четвертому місті в районі за кількістю населення. Тобто владі село не потрібне. Річка Льва замулилась, насосні станції давно розібрані, і вода навкруги, картоплю немає де садити, худобу випасати, за сіном вже в Удрицьк треба їздити... Коли ж люди намагаються хоча б якось вижити, починають «права качати»... Десять років тому лісгосп почав деревину за кордон «заганяти», в районі розпочались масштабні вирубки. Згодом, щоб хоча б якось це прикрити, хотіли вилучити всі площі в Висоцькому і Перебродівському лісництвах, де фактично вже все вирубано, і передати їх Рівненському природному заповіднику. Але ми, депутати Перебродівської сільської ради на це не погодились, бо де ж тоді ліс, ягоди та гриби брати, за рахунок яких люди в нас виживають? Ось, власне, головним чином за це керівництво районного лісгоспу почало нам мстити, не виписувати ліс, до всіх прискіпуватися, скажімо, до того ж таки Володимира Жовклого. А він є одним з наших лише чотирьох підприємців. В 2006 році його обрали депутатом сільської ради, бо чудова людина. Пенсіонерам допомагає. Чи якусь дошку комусь, чи дрова, нікому ні в чім не відмовляє, все, що просять, дасть, причому безкоштовно. І в нас з ним жодних конфліктів ніколи не виникало. Зрештою, й люди за ним стоять. Для прикладу, коли правоохоронці хотіли порізані дошки з його господарства забрати, то половина села піднялось на захист — жінки прийшли, діти з школи прибігли... А загалом люди в нас після цих всіх подій згуртувались, одне за одного горою стоять. Бо допекли вже ті проблеми всіх до печінок. Добре, що демократія в нас зараз, можна без страху відстоювати своє...

Тетяна Жовкла, дружина підозрюваного:

— Володя колись по заробітках їздив, а три роки тому підприємництвом зайнявся. Він — єдиний, в якого є всі необхідні документи і дозволи. Податки справно платив, тендер на вирубку деревини виграв. Але перейшов у чомусь дорогу керівнику районного лісгоспу і закрутилась катавасія... Після інциденту з міліціонерами, коли наших хлопців побили і постріляли, в село дуже багато правоохоронців понаїжджало. Спершу приїхали зі своїми понятими, провели в хаті обшук, забрали всі гроші, які були, 37 тисяч гривень. Я просила залишити хоча б кілька сотень, щоб було за що годувати дітей, яких в нас шестеро, від 1,5 до 13 років, але не вблагала. Також забрали папку зі всіма документами, які стосувалися підприємницької діяльності Володимира. Наступного дня знову приїхали, щоб дошки забрати. Кажуть: «Де ваші документи на лісоматеріали?». Я до них: «То ж ви самі напередодні всі папери забрали!», а вони, що нічого, мовляв, про це не знають, і знову за своє. Але не вийшло нічого в них, половина села на наш захист піднялась, навіть діти зі школи прийшли, ось так гуртом і відстояли ті дошки. А щоб на подвір’я не вдерлися, я з дітьми ворота дошками забила та дві ями викопала, щоб не пройти, не проїхати.

Володимир Жовклий:

— Ресурси лісу вичерпуються, а жити всі хочуть добре. Лісгосп великі незаконні вирубки лісу здійснив, і його керівник хотів на мене все «списати», а коли з того нічого не вийшло, мені вже опір працівникам міліції «пришили». Якби був таким поганим, хіба б люди за мене горою вийшли? На сьогодні я змушений переховуватись, бо як «закриють», то вже годі мені буде свою правоту довести. Оскільки ж в районі та в області все давно «схоплено», і нікому нічого не довести, будемо на рівні Києва боротися, звертатися за захистом і справедливістю у Верховну Раду, Генеральну прокуратуру, МВСУ та СБУ.

Ярослав Голомша, начальник УМВСУ в Рівненській області:

— Дійшло до того, що мало дітей під колеса не кидають, щоб настояти на своєму. Порушники, звісно, й надалі вдаватимуться до різних варіантів свого захисту, куди тільки не звертатимуться, але... В нас все задокументовано, всі необхідні матеріали зібрані. Єдине, що не квапимося робити різких рухів, щоб не дратувати зайвий раз мешканців села, більшість з яких взагалі не обізнані у правовому плані чи вдають це. А також вже давно озлоблені на всіх і на все. І найгірше, що в окремих з них склалося переконання, що коли щось не по-їхньому, то можна побити представника влади, спалити авто, і ніякого покарання за це не буде. Тому поки обмежуємось тим, що кримінальна справа порушена, слідство буде проведено належним чином, а відтак винні особи обов’язково будуть покарані. Як би там комусь цього не хотілось... Уявіть собі, в районі роками їздить ніде не зареєстрований ЗІЛ і перевозить крадену деревину. Тобто, за будь-яких обставин працівники міліції мали всі підстави зупинити і затримати його...

Щодо попередніх конфліктів та інцидентів, коли мешканці Перебродів нападали на міліціонерів, прикордонників та працівників лісової охорони, ображали і били їх, перевертали і спалювали їхні службові автомобілі. На даний час проводиться перевірка по всіх фактах, які були, щоб дати правову оцінку всім подіям, а також посадовим особам, які, виходить, або не вживали необхідних заходів, тобто виявляли службову бездіяльність, або ж навіть сприяли порушникам. З’ясувати все, що стосується конкретних осіб, а також кримінальних справ, які проти них порушувалися, але потім чомусь закривалися... Я за те, щоб всі розбиралися у ситуації, яка сталась — не лише правоохоронці, але й журналісти, громадські організації, депутати. Адже назбиралися вже цілі томи переписок і документів, які засвідчують, що роками там панує беззаконня. Але порушники зазвичай «беруть» за раз не більше 12-13 кубометрів лісу, вартість якого не дозволяє порушувати кримінальну справу. Вони цим користуються. Але ж навіть у цьому випадку залишається питання

, чому по адміністративній відповідальності ніяких заходів не вживалося. Зрозуміло, що і без так званих «криш» не обходилось, бо кудись той ліс дівали, якось вивозили по 200-300 кубометрів. Це також будемо з’ясовувати.

Події, які відбулися останнім часом у Дубровицькому районі, багато хто подає як конфліктну ситуацію. Насправді — це чистий кримінал, який вимагав від нас або рішучих дій, або бездіяльності. Звісно, ми обрали перший варіант. Також ми вже звернулися зі своєю пропозицією до голови облдержадміністрації, щоб розглянути питання щодо створення нових робочих місць для мешканців села Переброди. Можливо, там варто відкрити офіційне, легальне підприємство з переробки деревини.

Віктор Матчук, голова Рівненської облдержадміністрації:

— Закони України повинні діяти в усій країні. Не може бути окремо взятого села, де можна їздити на транспортних засобах без державних номерних знаків, незаконно різати ліс, порушувати законодавство. А коли хтось хоче навести порядок, то починають розцінювати це як порушення прав людини. Порядок ми наведемо, хоч як би це комусь не подобалося. Я особисто з приводу цієї ситуації мав розмову з міністром МВС Юрієм Луценком, з секретаріатом Президента, — підтримка є.

Щодо створення додаткових робочих місць для мешканців села Переброди. Це справді входить у наші плани, але... Ще питання, чи з цього щось вийде, а саме, чи захочуть легальної роботи самі ж мешканці села? Коли я був у Перебродах і запитував їх про проблеми, то про що вони лише не просили, і щоб виплати на дітей проводили без зволікань, і щоб «чорнобильські» доплати збільшили, але тільки не про роботу.

З підтопленням села і його околиць ситуація така: замулені меліоративні канали та непрацюючі насосні станції належать Державному комітету України з водного господарства. Отже, клопотатимемо перед ним, щоб або виділяв необхідні кошти на відновлення осушувальної системи, або ж передав її на баланс області, а тоді гроші шукатимемо вже ми.

Записав Володимир КРУШЕЛЬНИЦЬКИЙ.

Loading...
 
Читайте також:

Торгун просив у поляків грошей
№30, 22-4-2008

Георгій Мінтенко побився із сусідом. Сусід помер
№29, 17-4-2008

Спеціалістом бути недешево
№28, 15-4-2008

Не вбив сокирою — добив лопатою
№27, 10-4-2008

Мешканець Грушвиці, який не зміг вбити свою матір сокирою, добив її лопатою, а потім закопав.

Медсестра врятувала три життя
№26, 8-4-2008

Мільйон за 30 секунд
№25, 3-4-2008

Віктор Матчук випрошує у мільярдерів гроші для багатодітних

Покаталися «даішники» з дівчатами
№24, 1-4-2008

Кандидати поки мовчать
№23, 27-3-2008

Розшукали в’язнів колонії, які втекли з птахоферми
№22, 25-3-2008

«Фальшивка» з Радивилова сколихнула столицю
№21, 20-3-2008

Міліція роззброїла охорону міжнародного аеропорту «Рівне»
№20, 18-3-2008

Реклама на сайті

Наповнення © «Рівне Вечірнє», (с) 2003-2016. Оновлюється щодня.
При використанні матеріалів посилання на www.rivnepost.rv.ua обов’язкове.
Програмування та дизайн © «Рівне Вечірнє»
Засновник — Микола НЕСЕНЮК. Головний редактор — Валентина ШАХ valensrv@gmail.com. Редактор сайту — Алла Садовник allasadovnuk@i.ua.
Адреса для листування з редакцією: rivnepost@gmail.com. Редактор он-лайн новин — Жанна Пінчук pinkrime@gmail.com.
Телефони редакції: (0362) 62-56-54, 62-56-55
@ — друкується на правах реклами.

Яндекс цитирования Яндекс.Метрика