Щасливе
Електронна передплата газети
☰ РОЗДІЛИ
Обласна газета «Рівне вечірнє»
Наш провайдер:
-25% на металопластикові вікна

У часи мого дитинства усі без винятку жили подвійним життям. Тому що офіційно ми будували комунізм, про що говорили по радіо, показували по телевізору та писали в газетах. Неофіційно ж кожен жив своїм життям, ніяк із тим комунізмом не пов'язаним.

«ДНК» довжиною у 150 років


Я завжди дуже скептично ставився до письменницьких антологій, укладених видавництвом «Клуб сімейного дозвілля», адже практично завжди написані там історії були створені на замовлення і не дуже цікавили самих авторів. Але, на диво, збірка короткої прози «ДНК», до якої увійшли історії Сергія Жадана, Юрія Винничука, Ірени Карпи, Олександра «Фоззі» Сидоренка, Макса Кідрука, Андрія Кокотюхи та Володимира Рафєєнка, утворила цільний текст, який зачіпає до глибини душі.
Loading...
Loading...
 

Як приватизувати кімнату в гуртожитку

26-11-2009

Близько 12 тисяч людей, в тому числі понад дві з половиною тисячі дітей, мешкають у гуртожитках Рівного. Фактично кожен 20-й рівнянин роками тулиться у гуртожитських кімнатах, часто з кухнею і туалетом у кінці коридору. І хоча це все — ніби тимчасово, надія на переселення у власну квартиру для багатьох з роками стає усе більш примарною. З 1 січня цього року набрав чинності Закон України «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків», який дозволяє їм приватизувати кімнати у гуртожитках, але після прийняття їх у комунальну власність або якщо вони належать державі. Закон також передбачає виділення з держбюджету коштів на реконструкцію такого житла, адже воно у більшості давно і гостро потребує ремонту, і приймати його у комунальну власність місто хоче у більш-менш пристойному вигляді.

Краще власний куток, ніж нічого

Як розповів в.о. начальника житлового відділу управління житлово-комунального господарства Рівненського міськвиконкому Олександр Колесник, нині у Рівному нараховується 47 гуртожитків, до цього місту належали десять з них. У липні міськрада затвердила міську програму передачі гуртожитків у власність територіальної громади Рівного до кінця 2011 року. Вона передбачає прийняття насамперед гуртожитків, які рахуються за Фондом держмайна. Таких у місті є 24: сім гуртожитків колишнього «Рівнельону» (фактично всі вони або вже прийняті або на стадії прийняття у комунальну власність), один — плодорозсадника, два — фабрики нетканих матеріалів, три — збанкрутілого «Рівнехліба» (на вул. Тютюнника і Коперніка), один — РЗВА «Електрик» (вул.Коцюбинського), а також гуртожитки колишніх непрацюючих підприємств, які зараз обслуговують громадські об’єднання на вулицях Відінській, Курчатова, Студентській, Київській.

Ще 13 гуртожитків увійшли до статутних фондів підприємств, і власники можуть розпорядитися ними на власний розсуд. Якщо ж вони заявлять про своє бажання віддати цю нерухомість місту, то, як зауважує Олександр Колесник, управління завжди готове прийняти їх, якщо ці будівлі будуть у прийнятному технічному стані. Що ж до технічного стану тих гуртожитків, які міська влада збирається приймати, то коштів на їхню реконструкцію чи ремонт з держбюджету цьогоріч не надходило взагалі. Зі слів начальника управління ЖКГ Івана Геми, лише на гуртожитки «Рівнельону» потрібно близько 4 мільйонів гривень. З цього питання управління, вказавши необхідні суми, зверталося до управління ЖКГ облдержадміністрації, але ні відповіді, ні грошей не одержало. Якщо коштів не виділять «зверху», їхню доведеться хоча б частинами закладати в бюджет міста, «урізавши» суму на ремонти дворів та дахів житлових будинків.

Відлучилась з гуртожитку, а на її ліжку — студентка

Леся Мельник працювала понад 10 років мотальницею у ВАТ «Рівнельон». Далі — скорочення, безробіття і відчай. Але останньою краплею стало виселення з гуртожитку. Вона і дотепер з двома малолітніми дітьми прописана на вул. Фабричній, 20. Цей гуртожиток на стадії передачі у комунальну власність міста. Однак тут, каже Леся Мельник, як і в решті гуртожитків, для неї місця не знайшли:

— Я в цьому гуртожитку 13 років прожила. Займала ліжко-місце. Вийшла заміж, поїхала в село, бо був хворий тато. Приїжджаю, а тут студентку поселили на моє ліжко, а в кімнаті залишались мої речі. Щоб прописати старшенького сина, понад рік ходила по всіх установах для отримання дозволу.

Нині мама кількамісячного малюка оббиває пороги різноманітних інстанцій у пошуку правди. Тривають і судові засідання, які дотепер на краще її долю не змінили.

— Я хочу, щоб мені дозволили вселитися із сім’єю, як і іншим, дали кімнату. Бо багато таких, як я, мають окремі кімнати. Думаю, за стільки років тяжкої праці мотальниці я ту кімнату заробила.

На місце чоловіка підселили чужу жінку

У гуртожиток на вул. Бандери, 62, який перебуває на балансі комунального підприємства «Рівнеелектротранс», Олена Ємцева поселилася в 2003 році. Ліжко-місце їй надали за клопотанням адміністрації обласної лікарні, де на той час працювала. Пізніше вона отримала окрему кімнату, в якій кілька років поспіль жила із чоловіком у цивільному шлюбі. З 2006 року пані Олена працювала безпосередньо в комунальному підприємстві «Рівнеелектротранс» прибиральницею. Проте цьогоріч її посада потрапила під скорочення. Натомість їй запропонували попрацювати кондуктором. Щоправда, вже через місяць, у вересні, її відразу після вечірньої зміни поставили перед фактом про звільнення, пізніше пояснивши, що вона працювала тимчасово, на період перебування працівниці у декретній відпустці. І хоч на підприємстві кондукторів не вистачає, пані Олені, якій залишилось півтора року до виходу на пенсію, не надали місця роботи.

Цієї весни у цивільного чоловіка пані Олени закінчився термін проживання. На виселенні ніхто не наполягав, і він продовжував тут жити, своєчасно сплачуючи за житло. Але одного дня пані Ємцева потрапити до помешкання не змогла:

— 25 вересня вони самоправно відкрили двері, змінили замок. Я два тижні в кімнату потрапити не могла. Вони сказали, що тут є вільне місце. А чоловік той, кажуть, вам ніхто. Як же він тоді шість років жив у цій кімнаті зі мною? Коли з’явилося право на приватизацію, то він вже став ніким? А тепер взагалі буде «гарем», бо в кімнату ще одну жінку підселили.

Комендант гуртожитку свої дії пояснила виконанням вказівок директора підприємства Степана Загинея. Він з цього приводу зазначив:

— Це не окрема кімната, а ліжко-місце. Доступ у холостяцьке приміщення має бути у будь-якому разі. А в її так званого чоловіка договір закінчився, тож я дав вказівку відкрити кімнату і внести ще одне ліжко.

Олена Ємцева не приховує, що після того, як набув чинності закон, що надає право на приватизацію кімнат у гуртожитку, вона плекала надію, що матиме власний куточок. Однак Степан Загиней ці сподівання зводить нанівець:

— З приватизацією ще нікому не вдалося вирішити, бо не було механізму, а Ємцева займає ліжко-місце, тому на приватизацію кімнати їй розраховувати нічого.

— Їм просто потрібна моя кімната, — каже Олена Ємцева. — Я намагаюся в суді відстоювати свої права — і щодо поновлення на роботі, і щодо проживання у кімнаті.

Тим часом Степан Загиней повідомив, що пані Олену ніхто не виганяє, але у неї вже також закінчився річний договір, і підприємство не має наміру його продовжувати, навіть якщо для цього адміністрації потрібно буде звертатися до суду.

Адвокат Едуард Масюк так коментує цю ситуацію:

— Якщо людину звільнили з роботи, це не означає, що вона має бути виселена з гуртожитку. Якщо людина не хоче, щоб їй когось підселяли, її бажання повинні врахувати. В іншому разі вона має право звернутися до органів прокуратури, бо її права порушено. Людина працювала на підприємстві і в неї є право на проживання. Закон на стороні наймача, але вартість житла зростає, і власники шукають законних і незаконних шляхів для того, щоб позбавити людину законного права на проживання. За цим стоїть питання власності.

Що потрібно, щоб приватизувати кімнату?

Хоча закон про приватизацію кімнат у гуртожитках набув чинності з початку року, Кабмін разом з тим не розробив механізму їхньої передачі, тому кожна місцева влада сама цим займалася. У серпні виконком Рівненської міськради розробив свій порядок, і лише після цього приватизаційно-гуртожитський процес у Рівному нарешті розпочався.

Зі слів начальника Рівненського міського бюро технічної інвентаризації Тетяни Давидчук, з вересня БТІ одержало близько сотні заяв від бажаючих приватизувати свої кімнати. Для цього необхідно виготовити технічний паспорт на кімнату, потім — свідоцтво на право власності, після цього пройти державну реєстрацію права власності.

— Кімната може бути приватизована або на одну людину, якщо лише вона у ній зареєстрована, або у рівних частках на усіх зареєстрованих, ліжко-місця не можуть бути приватизовані, — пояснила п.Давидчук. — Насамперед потрібно перевірити у паспорті, чи вказано у реєстрації номер кімнати, адже у гуртожитках людей часто реєстрували за адресою будівлі без вказування кімнати. До того ж, право на приватизацію мають лише ті, хто мешкає і зареєстрований у гуртожитку не менше п’яти років. Наші працівники роблять обміри кімнат, у багатьох випадках виявляються самовільні добудови чи перепланування, ці питання треба вирішувати окремо. Після одержання права власності на кімнату власник може розпорядитися нею як своїм нерухомим майном — подарувати, продати тощо. Можливо, до кінця цього року перші власники кімнат у комунальних гуртожитках одержать документи на право власності. Якщо ж, скажімо, власник кімнати вирішить продати її сусіду, а той — перепланувати на більш зручне житло, то такі дії треба буде узгоджувати вже із закладом Державного архітектурно-будівельного контролю, як у житлових будинках.

Почім кімнати?

Отож ринок так званого житла економ-класу в гуртожитках Рівного сформуватися ще не встиг, тож і про попит на нього говорити ще рано. Утім, власники кімнат у гуртожитках, вочевидь, не у комунальних, у Рівному вже є. І намагаються їх продати. Представник однієї з агенцій нерухомості Рівного розповів, що агенція цьогоріч виставляла на продаж дві кімнати без ремонту в гуртожитках коридорного типу площею 12 та 18 квадратних метрів. Власники хотіли за них 6 і 8 тисяч доларів відповідно, але продати їх так і не вдалося. «У Рівному це поки що одиничні випадки,  — каже представник агенції нерухомості, — і попиту на кімнати принаймні зараз немає. Я вважаю, що в такій ситуації ціну треба знижувати десь на тисячі дві».

Можливо, краще будуть продаватися кімнати у гуртожитках блочного типу. Загалом же пожвавлення можна очікувати хіба в майбутньому, коли пропозиція зросте і відновиться банківське кредитування.

Світлана ФЕДАС, Світлана САБАНЮК.

Дивіться «Перехрестя правди» на каналі РТБ у вівторок о 21.30, середу та суботу о 20.30

Loading...
 
Читайте також:

Семанів поїде на Віденський бал, якщо назбирає грошей
№87, 26-11-2009

У квартирі колишнього в’язня оселився його наглядач
№87, 26-11-2009

Діда Мороза відправлять «на пенсію»
№87, 26-11-2009

Пільги багатодітним сім’ям
№87, 26-11-2009

Незаконні будинки «амністували»
№87, 26-11-2009

Потратилися лише на копії документів
№87, 26-11-2009

У міськвиконкомі урочисто вручили державні акти 30 рівнянам, які стали власниками своїх земельних ділянок, скориставшись правом на безкоштовне оформлення.

Сивина в бороду Чому збільшується кількість шлюбів між літніми людьми
№87, 26-11-2009

Василь Противсіх: «Я — комбайнер. Куди мене посилали, там я і молотив»
№86, 24-11-2009

Суд є «рушієм» квартирної черги у Рівному
№85, 19-11-2009

Академікам чи громаді області належить приміщення інституту?
№85, 19-11-2009

По двір — до СБУ
№85, 19-11-2009

Реклама на сайті

Наповнення © «Рівне Вечірнє», (с) 2003-2017. Оновлюється щодня.
При використанні матеріалів посилання на www.rivnepost.rv.ua обов’язкове.
Програмування та дизайн © «Рівне Вечірнє»
Засновник — Микола НЕСЕНЮК. Головний редактор — Валентина ШАХ valensrv@gmail.com. Редактор сайту — Алла Садовник allasadovnuk@i.ua.
Адреса для листування з редакцією: rivnepost@gmail.com. Редактор он-лайн новин — Жанна Пінчук pinkrime@gmail.com.
Телефони редакції: (0362) 62-56-54, 62-56-55
@ — друкується на правах реклами.

Яндекс цитирования Яндекс.Метрика