Щасливе
Електронна передплата газети
☰ РОЗДІЛИ
Обласна газета «Рівне вечірнє»
Наш провайдер:
-25% на металопластикові вікна

У понеділок корейська прокуратура видала ордер на арешт керівника компанії «Самсунг» на прізвище Лі, якого звинувачують у тому, що той опосередковано дав хабара президентці Кореї.
Loading...
Loading...
 

Від рябчиків і окопної каші — до ананасів і салату з крабових паличок

6-1-2016

Українці зустріли 25-й Новий рік при незалежності. І хоча часи зараз складні, святкові столи все одно за традицією вгинаються від харчів і напоїв. "Сьогодні" заглянула в минуле, щоб дізнатися, під що українці проводжали старий і зустрічали новий рік протягом 100 років.

1916-1921

Порося, ікра та рябчики або соління з пирогами

Традиції застілля 01

Новорічні столи навіть у середнього класу (чиновники, вчителі, лікарі) в 1916 році вгиналися від харчів — хоча через військові втрати у першій світовій війні й економічні труднощі на столах вже було, образно кажучи, не три сорти червоної риби, а один-два. Стіл прикрашали смажене порося, млинці з чорною і червоною ікрою, рябчики, смажений гусак або качка з яблуками, риба, апельсини і ананаси, пироги, французьке шампанське, горілка, портвейни, вина. Але через дві революції 1917 року і три роки громадянської війни всього цього не стало вже у 1918-му новому році. В Україні в 1918-1920 рр. йшли бої за незалежність від Росії, влада змінювалася калейдоскопічно: то Центральна Рада, то Директорія, то німці, то більшовики... Але в містах святкувати Новий рік старалися. З газети "Нова Рада" відомо, що 1918 кияни зустрічали з ялинкою, а цирк давав великі вистави "Ялинка" і "Дід Мороз". Але якщо згадати, що громадянську війну змінила розруха, то новорічний стіл був мізерним: горілка, сало, соління, пироги з житнього борошна з начинкою з картоплі, грибів і капусти.

1922-1929

У містах — Новий рік, а в селах — Різдво Христове

Для подолання розрухи, викликаної громадянською війною, комуністи ввели НЕП (нову економічну політику), дозволивши на 4-5 років приватну власність. Це привело до поліпшення життя: у вільному продажу і за доступними цінами з'явилися звичайні продукти. Вважається, що знаменитий "оселедець під шубою" (спершу називали ШУБА), який став головним атрибутом новорічного столу — винахід саме тих часів. Оселедець символізував їжу робітників, картопля — селян, криваво-червоний буряк — колір більшовицького прапора, французький соус "провансаль" — союз пролетарів усіх країн. А абревіатура ШУБА розшифровувалася як "Шовінізму і Занепаду — Бойкот і Анафема". У селах, навіть під Києвом, Новий рік не відзначали. "Головним святом було Різдво, ставили на стіл 12 страв: пироги з капустою, грибами, яйцями, сало, м'ясо, узвари. Батько діставав бутель самогонки з буряка", — згадує 92-річна мешканка села Калита Броварського району Харитина Горлянська.

1930-1941

Шампанське, докторська і предок олів'є

Традиції застілля 02

"Політика партії" щодо Нового року змінилася в середині 1930-х років, коли в СРСР оголосили про побудову соціалізму. Життя справді налагодилося: у магазинах з'явилися продукти, а у трудящих — гроші. Заборона ялинки назвали помилкою, і з 1937 року ялинка стала незмінним атрибутом свята разом з Дідом Морозом (Снігуронька додалася в 1950-х роках). У 1937 році з'явилося дешеве "Радянське шампанське" і ковбаса "Докторська", які стали незмінними атрибутами новорічного столу. Також на ньому були горілка, портвейн (для дам, їм пити горілку вважалося непристойним), копчена ковбаса, рибні консерви, холодець, оселедець, вінегрет, цукерки, пироги. У 30-ті роки почалося відродження салату олів'є: кухар одного з московських ресторанів Іван Іванов створив його демо-варіант з назвою "Столичний": з куркою замість рябчиків і огірками замість каперсів і пікулів. Але в народ страва ще не пішла.

1942-1945

Тушонка, перловка і тиша в честь свята

У роки війни відзначати Новий рік було особливо нічим — на стіл ставили все, що під рукою. В армії обов'язково був спирт, м'ясна тушонка, каша, хліб. У цивільних — холодець, оселедець, іноді сало, картопля, вінегрет, солоні огірки, пироги, цукерки-льодяники. Як розповів 90-річний сержант у відставці Василь Кабачків, навіть на передовій в ніч на 1 січня ні ми, ні німці намагалися не стріляти одне в одного. "Це був мій перший новий рік на фронті. Увечері 31 грудня 1943 старшина роти і кухар поповзом притягли на передову два термоса: зі спиртом і з перловою кашею з м'ясом, — згадує дідусь Василь. — "Бойові 100 грам "налили всім, крім вартових, їм — після зміни. Німці теж святкували, пускали освітлювальні ракети". В окупованій Україні новий 1942 і 1943 роки не відзначали — жили впроголодь: все вигрібали окупанти.

1946-1964

Повернення олів'є і дефіцит з-під прилавка

Традиції застілля 03

Після війни життя поступово налагоджувалося, багатів і новорічний стіл. Вперше 1 січня 1947 оголосили вихідним днем. Звичайними на столі стали горілка, шампанське, шпроти, напівкопчена ковбаса, лимонад. До середини 1960-х сформувалося традиційне новорічне меню: в якому став суперпопулярний "радянський" олів'є з докторською ковбасою замість курки, зеленим горошком і т.д. Оселедець під шубою, салат "Мімоза" (з печінкою тріски), картопля з м'ясом, голубці, холодець. Якщо вдавалося роздобути молочне порося і засмажити його цілком, "звір" з хрусткою скоринкою ставав головним блюдом столу. На солодке — домашній торт, пироги, дітям — апельсини або мандарини і навіть шоколадні цукерки. Утвердилася традиція під бій курантів піднімати келихи шампанського. Про те, що в цей час різдвяний піст, в країні переможного не тільки соціалізму, а й атеїзму, мало хто згадував. Лише в західних селах Різдво, а не Новий рік, як і раніше вважається головним святом зими.

1965-1990

Торт "Київський", пепсі, сухий закон і черги за горошком

Традиції застілля 04

1965 рік — не тільки початок брежнєвських "застільних років", але і винахід рецепта знаменитого торта "Київський", який з'явився на новорічному столі українців напередодні 1966 року. Все частіше пили в новорічну ніч коньяк, а не горілку (доступніший і дешевший був грузинський 3*). А закушували сирокопченими ковбасами, "Московською" і "Українською".

Після Олімпіади-80 українці спробували пепсі-колу. А зустрічаючи 1986-й рік, змушені були робити вигляд, що піднімають келихи не з шампанським і коньяком, а з лимонадом і холодним чаєм — в країні йшла антиалкогольна кампанія. Шиком було поставити на стіл заморську шинку, причому у відкритій металевій банці, а не в тарілці! До кінця 80-х горошок і навіть майонез почали поступово зникати: інгредієнти для вже традиційного олів'є добували, стоячи в довгих чергах.

1991-1996

Спирт "Рояль" і салат з крабових паличок

Гіперінфляція початку 90-х боляче вдарила по кишені народу, але й дозволила спробувати небачені раніше наїдки. Стандартний набір новорічних спиртних напоїв тих років — ізраїльська фруктова горілка, підроблене шампанське "Ів Роше" і такий же коньяк "Наполеон", підозріло дешеві спирт "Рояль" і горілка "Распутін", різноманітні польські "хімічні" лікери, знамениті і улюблені молоддю сухі напої з пакетиків, що розводяться водою. З нових закусок — салат з крабових паличок з консервованою кукурудзою, курка-гриль і бутерброди з лососевою стружкою. Стали звичними банани, про апельсини і мандарини мовчимо. Ну і, зрозуміло, олів'є, напівкопчена ковбаса (сирокопчена стала не по кишені), "Шуба" і салат "Мімоза".

1997-2008

Делікатеси і бутерброди зі шпротами та лимоном

Традиції застілля 05

Введення в 1996 році гривні — це не тільки кінець гіперінфляції, але і всі великі можливості купити на новорічний стіл щось екзотичне. Меню без оливок, ананасів і екзотичних фруктів (кокоси, манго, авокадо, папайя, маракуйя) до кінця "нульових" вважається небагатим. Поставити на стіл напівсолодке "Советское шампанское" — моветон: цінителі цього напою воліють відомі українські бренди, а то й щось дорожче з-за кордону. Часто на столах з'являються іноземні лікери з різними смаками, гарячі бутерброди зі шпротами і лимоном. Популярні пакетовані соки. Писк моди на початку 2000-х — новорічний стіл з морепродуктів: креветок, крабів, восьминогів, устриць.

Але після кризи 2008 року все менше людей могли собі це дозволити. Велику кількість фруктів замінили домашні смаколики, але улюблений олів'є і мандарини доступні були як і раніше.

Loading...
 
Читайте також:

Листівки із старого альбому
№97, 6-1-2016

Транспорт 30-х у Рівному: від залізничного вокзалу до вулиці Галлєра — на таксі за злотий
№89, 3-12-2015

Новий Світ по-рівненськи
№48, 9-7-2015

Мода 30-х у Рівному: білизна марки «Галя» та капелюхи «Bon-Gout»
№46, 2-7-2015

Артистична богема з Рівного
№28, 16-4-2015

Реклама на сайті

Наповнення © «Рівне Вечірнє», (с) 2003-2017. Оновлюється щодня.
При використанні матеріалів посилання на www.rivnepost.rv.ua обов’язкове.
Програмування та дизайн © «Рівне Вечірнє»
Засновник — Микола НЕСЕНЮК. Головний редактор — Валентина ШАХ valensrv@gmail.com. Редактор сайту — Алла Садовник allasadovnuk@i.ua.
Адреса для листування з редакцією: rivnepost@gmail.com. Редактор он-лайн новин — Жанна Пінчук pinkrime@gmail.com.
Телефони редакції: (0362) 62-56-54, 62-56-55
@ — друкується на правах реклами.

Яндекс цитирования Яндекс.Метрика