Щасливе
Електронна передплата газети
☰ РОЗДІЛИ
Обласна газета «Рівне вечірнє»
Наш провайдер:
-25% на металопластикові вікна

Маю таку прикмету: щойно наша верховна влада починає робити щось наскрізь патріотичне та проукраїнське — пильнуй кишені. Коли простіше, уся державна патріотика вже третій десяток років виконує роль димової завіси, яка би приховала чергову оборудку влади не на нашу користь.
 

Унтер драй, товариші чиновники і журналісти

9-12-2016

Цей текст мала би написати днів з 10 тому, щойно повернувшись із тижневої поїздки до Берліну. Проте після «Шпігеля», «Німецької хвилі» і прес-служби Меркель вливатися у рівненський медійний простір і намагатися порівняти роботу влади і медіа Німеччини із місцевими реаліями, це все одно, що поїхати у Радивилів шукати дух Парижу. Не фантазуватиму на тему «ось нам би так», ліпше пограюся із вами, тими, хто надумає таки дочитати цей текст до кінця, у лічилку.

IMG_20161121_142509

Перша сторінка газети Der Tagesspiegel, яку недолюблює мер Берліна

Унтер айн

Звиклі до порядку німці після Другої світової створили систему взаємодії влади та журналістів, яка за понад півстоліття (акурат як німецькі авто) не розвалилася і успішно дозволяє їм хизуватися перед очманілими іноземцями, що «таке є лише у нас». «Таке» має назву Bundespressekonferenz — щось на подобі журналістської профспілки з близько тисячі членів, що утримує власний хол і до якої тричі на тиждень приходять «звітувати» представники усіх (!) міністерств.

IMG_20161123_100520

Редакція газети Frankfurter Allgemeine Zeitung

Чим унікальне? По-перше, чиновники йдуть до журналістів (Меркель, між іншим, також приходила) і відповідають на всі запитання, доки ті не закінчаться, навіть на найбільш безглузді, і кожне сказане на таких прес-конференціях слово — офіційна позиція німецького уряду.

По-друге, за півстоліття очухування після війни і зміцнення німецької економіки між журналістами та владою склалися настільки інтимні стосунки, що, зізнаюся чесно, досі не визначилася, як на них реагувати — заздрити чи посміятися.

Ще у перший день наших офіційних зустрічей (а тут варто сказати, що у Берлін потрапила разом з 13 українськими журналістами, відібраними організацією Cultural Vistas за підтримки німецького МЗС та американського посольства у Німеччині для вивчення взаємодії німецьких ЗМІ та уряду) Наталка Фібріг, кореспондентка «1+1» у Німеччині, розповіла про три рівні «секретності» у спілкуванні журналістів та політиків — чиновників.

15110879_10154590208072012_2841611590203560144_o

Учасники програми біля Бранденбурзьких воріт. Фото Вільяма Маєра

Unter ein, unter zwei та unter drei — неписані закони для журналістської спільноти. При «унтер айн» все, сказане конкретним чиновником чи політиком, цитується від його імені. «Унтер цвай» — то «як повідомили наші джерела в уряді», а «унтер драй» — це «я тобі по-секрету розкажу, але ти тільки нічого про це не пиши».

І при цьому «по-секрету» розказують на цілу публіку, включно з іноземною. На одній із урядових прес-конференцій у Bundespressekonferenz ми випадково потрапили на оце таємниче «unter drei». На стелі червоним загорівся відповідний напис і представниця міністерства фінансів «зливала» інформацію про «крота» у відомстві.

IMG_20161123_140219

Доки триває розслідування, усе, що розповіла пані з міністерства, журналісти, які були у залі, не напишуть. Їх всього лише ввели у контекст того, що відбувається. Так би мовити, втаємничили у діла державні. І не видадуть вони інформацію на публіку, бо не так бояться, що вилетять зі спілки і втратять можливість відвідувати оті триразові на тиждень прес-конференції, як піддаються, очевидно, загальній і тремтливій боязні втратити оцю «інтимність», коли влада дозволяє тобі бути в курсі, що робить.

IMG_20161125_133300

Редакція "Німецького національного інформаційного агентства". DPN посідає четверте місце серед міжнародних інформагентств. На нього працює близько 1000 журналістів та 250 фотографів

Штука крута, еге ж? Але застосувати її у нас і непрактично, і нереально. Нема ні довіри між обома сторонами, ні отої здорової «взаємодії», яка мала би формувати стосунки «я тебе критикую, але у нас кінцева одна мета — добробут країни». Німці би теж давно відмовилися від свого «унтер драй», маючи наш рівень корупції.

IMG_20161121_103819

Наталка Фібріг та німецький журналіст, який пише про Східну Європу, Моріц Гатман

У нас би рівень «драй» зводився до добре звиклої формули: «Ну да, Вася хабарник, але ж який спеціаліст! Незамінний, його звільнити не можу, бо поновить суд» і т.п., і т.д.

IMG_20161122_111055

В онлайн-редакції "Шпігеля" монтували відео про видобуток бурштину на Рівненщині

Унтер цвай

Тих, хто придумав закон про доступ до публічної інформації, українські чиновники, мабуть, давно канонізували. Бо це ефективна система ненадання даних, яка дозволяє прислати відповідь, коли та вже втратила свою актуальність, або формулювати її так, що «інформації» у ній все одно не буде.

IMG_20161124_095731

Вхід до редакції "Німецької хвилі" у Берліні. На дверях напис — "Зроблено для умів"

У Німеччину, насправді, потрібно було відправляти не журналістів, а працівників прес-служб та людей, які відповідають за доступ до інформації чи то пак за її «оберігання». Якщо я помиляюся, поправте, але вся робота прес-секретарів у нас зводиться а) до статистичної звітності про те, що «голова, заступники, начальники і т.д. відвідали це-то, зробили то-то і сказали три беззмістовні фрази»; б) до захисту начальника і структури від будь-яких зазіхань на їх зону комфорту.

IMG_20161123_185346

Будівля прес-служби уряду буквально "вкрита" фото Ангели Меркель

Помічник директора департаменту преси та PR німецького уряду Ульріх Штремпель якось навіть обурився, коли запитала його про заготовлені відповіді для журналістів на зразок «це конфіденційна інформація» або «ми не можемо вам відповісти».

 — Інколи стресово для наших працівників підготувати всю потрібну інформацію, але ми повинні відповідати на всі запитання якомога швидше та професійніше. Ми можемо не розповісти все, що знаємо, але відповідь завжди буде повною, бо це наш шлях бути відкритими, ми зацікавлені у відкритому суспільстві і у тому, щоб розповісти якомога більше про діяльність уряду,  — зазначив пан Штремпель.

IMG_20161123_164504

Його підопічні, між іншим, відповідають на запити за кілька годин. Максимум — до кінця дня. Нема відповіді — для самої прес-служби й іміджу уряду будуть не надто приємні наслідки.

15094235_10154594895732012_3356831206408523352_n

При прес-службі уряду є відділ, який відповідає за моніторинг інформаційних агентств. 24 години на добу сім днів на тиждень вони серед 3-4 тисяч повідомлень щодня відбирають найважливіші і надсилають вибраним урядовцям та канцлеру. Фото — Ірини Івашко

Унтер драй

Бекграундні зустрічі — ще одне, чим пишаються німецькі журналісти. Потрапити на обід до політика чи пролетіти у літаку із Меркель (до речі, за такі поїздки платить редакція) вважають за потрібне всі, хто пише на політичні теми. Єдине, що при цьому можна стати «занадто близьким» до певних політиків. Німецькі журналісти цього бояться. Як сказав кореспондент телеканалу ZDF Вульф Шміц, граючи в гольф із політиком, не зможеш писати про нього критичні статті.

IMG_20161122_122205

«Бекграундність» цілком прийнятна й у нас. Кожен має свої джерела. Причому для частини журналістів ці джерела — безпосередні роботодавці.

Насправді проблем у німецьких журналістів вистачає також, багато з них співзвучні з нашими — падіння тиражів, скорочення редакцій, недовіра з боку суспільства, яка від минулого року, так званої кризи з біженцями, почала зростати (фразу нацистів, яку почали застосовувати віднедавна у коментарях проти німецьких ЗМІ — «брехлива преса» — повторювали у кожній редакції, яку відвідали за тиждень, бо це те, що їм наразі «болить»).

IMG_20161125_172356

Редакція телерадіоканалу RBB, який входить у систему громадського мовлення, була збудована в 30-х. Всередині — власний концертний зал. Наприкінці Другої світової війська союзників зумисне не бомбардували редакцію (у той час радіостанції), щоб використовувати її для пропаганди

Німецькі журналісти стурбовані наростанням популярності правопопулістської партії і щиро вірять, що «демократія повинна бути проінформованою демократією», як сказав кореспондент громадського телемовника ARD Арнд Хенце.

IMG_20161122_152924

Телестудія ARD

Із цим ми ж справляємося теж чи не так? Лишилося дотягти до рівня німецьких стандартів і «позичити» у німців систему громадського мовлення. Кожна родина у Німеччині платить 17,5 євро на місяць і це забезпечує їм оте чисте «свобідне» телебачення і радіо, які не думають ні про інтереси власників, ні про заробітки. Та чи готові українські родини платити за правду?

Алла САДОВНИК.

IMG_20161121_164810

"Громадськість заслуговує знати". Плакат в офісі "Репортерів без кордонів".


Думка авторів може не збігатися з позицією редакції, але свобода слова понад усе.
Свої роздуми надсилайте за адресою: vb@rivnepost.rv.ua з темою «Я так думаю»
 
Читайте також:

Європейці хочуть наш ліс? Хай самі приїжджають
№48, 2-12-2016

Тарас Жовтенко: «Трамп — не цар, а США — не та країна, якою можна управляти одноосібно»
№46, 21-11-2016

Микола НЕСЕНЮК: «Верес» має бути чистим!
№45, 12-11-2016

Е-декларація: погляд зсередини
№44, 3-11-2016

Заповнивши власну електронну декларацію, я зрозумів одну суттєву річ: такі декларації потрібно було ввести ще років 10-15 тому

Петро КРАЛЮК: «Як росіяни нас із поляками посварили»
№37, 20-9-2016

Сергій ПІНЧУК: «Мораторій ні на що, або Порожній популізм Рівненської облради»
№37, 20-9-2016

8 вересня вірус накладення мораторію на комунальні тарифи дістався Рівненської обласної ради.

Олена Шульга: «Я хочу дихати чистим повітрям»
№37, 20-9-2016

“Пане Лащук, хто ви? Сторожовий пес суспільства чи Табакі при Шерхані?
№37, 15-9-2016

Реформація - втрачений шанс українців?
№36, 8-9-2016

Новий політичний сезон: чого чекати від парламенту?
№36, 8-9-2016

Юрій БЛАГОДИР:"Аграрний сектор: просто не треба заважати"
№35, 7-9-2016

Наповнення © «Рівне Вечірнє», (с) 2003-2017. Оновлюється щодня.
При використанні матеріалів посилання на www.rivnepost.rv.ua обов’язкове.
Програмування та дизайн © «Рівне Вечірнє»
Засновник — Микола Несенюк.

Головний редактор — Валентина ШАХ: valensrv@gmail.com.

Редактор сайту — Алла Садовник: allasadovnuk@i.ua.

Редактор он-лайн новин — Жанна Пінчук: pinkrime@gmail.com.

Керівник рекламного відділу — Жванський Микола: rivne_ren@ukr.net

Контакти для розміщення реклами: (097) 462-65-64, (096) 81-89-627, e-mail: advertrv@ukr.net

Адреса для листування з редакцією: rivnepost@gmail.com.
Телефони редакції: (067) 362-56-86, (0362) 62-56-54, 62-56-55
@ — друкується на правах реклами.


Яндекс цитирования Яндекс.Метрика