Щасливе
Електронна передплата газети
☰ РОЗДІЛИ
Обласна газета «Рівне вечірнє»
Наш провайдер:
-25% на металопластикові вікна

За освітою я мовник. Тож під час навчання в інституті, який ще не перейменували тоді в університет, мусив прочитати і прослухати чималий шмат інформації щодо мовного питання. Про те, як ця мова розвивається, і таке інше. Одразу зізнаюся — тоді це було мені не дуже цікаво.

Була школа — стала пам'ятка архітектури?


Колишнє приміщення ЗОШ №14 на вул. Залізничній, 34, яке міська влада Рівного збиралася продати з аукціону під приватний дитячий садок, невдовзі може отримати новий статус. Як виявилося, тепер це не просто напіврозвалена стара хатина з котельнею, спортзалом та майстернею в окремих корпусах, а… потенційна пам'ятка архітектури місцевого значення.

Літо сподобається… хіба комарам


Кліматолог Василь Троцюк наперед загадує, що коли закінчиться це літо, навряд чи хтось з рівнян згадає про нього щось хороше. Бо погода буде дуже перемінною — великі викиди тепла перемежовуватимуться похолоданням, зливами, градом і буревіями.
 

Коли нема кому судити

15-12-2016

Більше двох місяців в Україні діє новий закон про судоустрій та статус суддів, проте парламент досі не проголосував за створення Вищої ради правосуддя — органу, який має призначати суддів. Судді вже кілька місяців як масово звільняються, створюючи тільки на Рівненщині десятки вакансій, а нових невідомо коли розпочнуть призначати. У що може обійтися таке «життя без суддів» — в інтерв'ю з головою Апеляційного суду Рівненської області Олегом Полюховичем.

Олег Полюхович

Олег Полюхович

— Минулого четверга, за тиждень до Дня працівників суду, Вища рада юстиції дозволила піти у відставку трьом суддям вашого суду.

— Наразі у нас 19 суддів, проте ще п'ятеро написали заяви про вихід у відставку і чекають рішення Ради юстиції. А у нас, за штатною чисельністю, повинно працювати 33 судді. Не вистачає суддів і в інших судах області. У багатьох суддів закінчились повноваження, інші — пішли у відставку. Відповідно до нового законодавства президент та парламент усунуті від процедури призначення та обрання суддів на посади. Ці обов'язки поклали на Вищу раду правосуддя, але в Україні поки що навіть закону про її діяльність немає.

— Фактично, процедура призначення суддів заморожена на невизначений термін.

— Окрім того, що немає нових призначень, є велика проблема із суддями, яких призначали на п'ятирічний термін. У 22 таких суддів міських та районних судів на Рівненщині закінчилися терміни повноважень, вони залишаються у штаті судів, але правосуддя чинити не можуть.

А на Радивилівщині з вересня — жодного судді. Кримінальні провадження ще можна передати до інших судів, але не цивільні та адміністративні. А якщо не розглянути протягом трьох місяців адміністративну справу (наприклад, про керування авто у стані алкогольного сп'яніння), то її закривають у зв'язку із закінченням терміну притягнення до відповідальності.

Ми маємо десятки звернень від громадян з Радивилівського району, які просять передати їхні позовні заяви в інші суди, щоб їхні справи розглянули хоча б у розумні терміни, але в Апеляційного суду таких повноважень немає. Єдине, що міг зробити як голова суду — поспілкувався із суддями Демидівського районного суду, яких наразі троє, і суддя Дмитро Мельник дав згоду на відрядження його до Радивилівського району. Бо новий закон передбачає, що суддя за його згодою може бути відряджений до іншого суду того ж рівня на термін до одного року. Звернувся з офіційним листом до Вищої кваліфікаційної комісії, подав потрібні документи, проте поки що отримав відповідь, що питання — на розгляді. Наскільки швидко вирішать — невідомо.

— Очевидно, що нестача суддів призведе не лише до незручностей для мешканців області, а й створюватиме проблеми…

— Судді фізично не зможуть розглядати справи у терміни, визначені законодавством, навіть якщо працюватимуть 24 години на добу. Будуть порушуватися розумні терміни розгляду справ, люди почнуть звертатися до Європейського суду з прав людини і Україна зазнаватиме втрат. Окрім того, через збільшення навантаження на суддів якість розгляду справ може погіршитися.

Також потрібно враховувати, що найближчим часом у нас не буде касаційних судів та Верховного суду України. Поки запрацює новий Верховний суд і напрацюють судову практику, це затягнеться у часі, що також вплине на якість судових рішень, бо хоч у нас і не прецедентне право, судді читають постанови пленуму ВСУ, які є своєрідним роз'ясненням щодо тієї чи іншої категорії справ.

— Ви — противник чи прихильник нового судового законодавства?

— Вважаю, що є і позитивні, й негативні моменти. Прикро, що почали звільнятися досвідчені, самодостатні та грамотні судді. І не тому, що бояться електронного декларування. Наприклад, ми в Апеляційному суді вирішили декларації оприлюднювати на веб-сайті ще до закону про справедливий суд. Але в основному позитивно ставлюся до нового закону. Перш за все тому, що представники виконавчої та законодавчої гілок влади усунуті від добору та призначення суддів на посаду.

— Ні для кого не секрет, що суспільство не має довіри до суддів. Нове законодавство це змінить, на вашу думку?

— Не погоджуюся з вами. Якщо опитувати людей, які брали участь у судових засіданнях, то відсоток довіри буде значно вищим. Суспільству нав'язують думку про недовіру до суддів. Так, недоліки є у роботі всіх суддів, деякі наші рішення касують, але це не серйозні помилки — є різна судова практика, касаційні суди нав'язують різні бачення з розгляду справ одного напряму. Я проти таких суддів, наприклад, як суддя Макарівського суду, який їхав п'яним за кермом і погрожував працівникам поліції, проти суддів, які обирають запобіжні заходи людям з розбитою головою, кров'ю на обличчі, навіть не цікавлячись, звідки травми. Якщо суддя допускає такі серйозні помилки, його потрібно звільняти. Коли запрацює нова система, тяганини зі звільненнями не буде. Тоді й суспільство не буде так ставитися до суддів.

Алла САДОВНИК.

Олександр Лащук: «Двері, сейфи, стіл в ОДА»


Як тільки у наших краях з'явились забезпечені бурштинокопачі, то будівельна галузь Рівненщини почала розвиватись небаченими темпами.
 
Читайте також:

Чим «святий» парк імені 40-річчя Перемоги
№49, 8-12-2016

Депутат розповів про злочинну схему Держгеонадр
№47, 29-11-2016

Рівне має усі шанси випередити Львів
№42, 21-10-2016

«Потрібно відкликати народних депутатів, які забувають про власний народ»
№42, 21-10-2016

Рівне перетворюється на фестивальне місто?
№40, 6-10-2016

Гіперактивний чиновник! Чи потрібен такий місту?
№40, 6-10-2016

Василь Брагін: «Із тими, хто порушує закон, будемо говорити по-чоловічому»
№39, 29-9-2016

Олександр Лащук: «Коли хоспіс політичних путан імені Кириллова перетвориться на представницький орган?»
№35, 1-9-2016

Кирило Шевченко: «Державний банк — острівець стабільності»
№13, 31-3-2016

У колишнє МРЕВ — окрім авто, ще й на тракторі та комбайні!
№12, 24-3-2016

«Розділяй та володарюй» у версії Туровської
№89, 3-12-2015

Наповнення © «Рівне Вечірнє», (с) 2003-2017. Оновлюється щодня.
При використанні матеріалів посилання на www.rivnepost.rv.ua обов’язкове.
Програмування та дизайн © «Рівне Вечірнє»
Засновник — Микола Несенюк.

Головний редактор — Валентина ШАХ: valensrv@gmail.com.

Керівник рекламного відділу — Микола Жванський: rivne_ren@ukr.net

Редактор сайту — Алла Садовник: allasadovnuk@i.ua.

Редактор он-лайн новин — Жанна Пінчук: pinkrime@gmail.com.

Контакти для розміщення реклами: (097) 462-65-64, (096) 81-89-627, e-mail: advertrv@ukr.net

Адреса для листування з редакцією: rivnepost@gmail.com.
Телефони редакції: (067) 362-56-86, (0362) 62-56-54, 62-56-55
@ — друкується на правах реклами.