Щасливе
Електронна передплата газети
☰ РОЗДІЛИ
Обласна газета «Рівне вечірнє»
Наш провайдер:
-25% на металопластикові вікна

За освітою я мовник. Тож під час навчання в інституті, який ще не перейменували тоді в університет, мусив прочитати і прослухати чималий шмат інформації щодо мовного питання. Про те, як ця мова розвивається, і таке інше. Одразу зізнаюся — тоді це було мені не дуже цікаво.

Була школа — стала пам'ятка архітектури?


Колишнє приміщення ЗОШ №14 на вул. Залізничній, 34, яке міська влада Рівного збиралася продати з аукціону під приватний дитячий садок, невдовзі може отримати новий статус. Як виявилося, тепер це не просто напіврозвалена стара хатина з котельнею, спортзалом та майстернею в окремих корпусах, а… потенційна пам'ятка архітектури місцевого значення.
 

Ядвіга Хмельовська: «Гине той народ, який сам себе не любить»

16-12-2016

Виступ під час дебатів «Роль Речі Посполитої в історії», що відбулися в залі Сілезького сейму 24 листопада 2016 року.

polska

Як координатор Регіонального центру міжнародних дебатів, я дозволила собі запросити саме такий склад гостей, тобто представників усіх народів Речі Посполитої, які співпрацювали на теренах, що охоплювала І Річ Посполита. Як сказав пан професор Бумблаускас, це була побудова демократії, тобто ми були єдиною у світі демократичною країною — при шляхетській демократії короля обирали, існував Сейм — представницьке зібрання, існувала охорона людини і власності, і лише суд міг прийняти рішення про позбавлення людини власності, та, можливо, посадити до в'язниці. Цього не міг зробити король. А в усьому світі в той час панував абсолютизм, тобто король міг все.

Наступним кроком була Конституція 1493 р, тобто всі пакти з королем, які були маленьким сходинками до повної, справжньої Конституції 1791 р., створеної для трьох народів. Потім були повстання. Це наша країна, велика держава трьох народів: русинів, литовців і поляків, становила загрозу для устрою сусідніх держав, в яких панувала автократія, а громадяни були переслідувані за віру і погляди. До цієї нашої держави вже за короля Казимира Великого втікали переслідувані євреї, а пізніше — німці, бо наша держава була дуже багатою. Втікали за хлібом до Польщі, а не так, як зараз — навпаки. І тому під час повстань разом воювали наші прадіди, наші брати — представники різних народів, а про Річ Посполиту говорили вже не як про державу двох народів, а як державу трьох народів. До Орла і герба Погоні долучився Архангел Михаїл — знак Русі.

І зараз я буду змушена це сказати: незнання історії небезпечне, бо історія потрібна, щоб свідомо приймати рішення і розуміти світ, що нас оточує, тут і зараз. Бо відсутність знання, дурість політиків, дурість професорів, дурість міністрів, дурість викладачів, дурість наших сусідів, колег по роботі призводить до того, що всі народи Речі Посполитої — литовці, українці, поляки, білоруси, а також татари живуть досі не в таких країнах і не в таких умовах, яких ми б хотіли, про про які б ми мріяли. А дурість і відсутність знання використовують наші вороги.

Починаючи від Києва і до Мінська, Вільнюса, Варшави і Симферополя нам загрожує один і той же ворог — російський імперіалізм. Як справедливо зазначив Сінавер Кадиров з Криму, Росія дійсно є геніальним маніпулятором, який знає, як кого посварити і проілюстрував це на прикладі, коли до Криму впроваджували різні угрупування мусульманських фундаменталістів, видаючи їх за татар.

Росія витрачає дуже великі гроші на підтримку фундаменталізму з часів падіння Афганістану, того російського Афганістану. Москва фінансує мусульманські заворушення в цілому світі. Вже в 60-х роках вона підтримувала палестинський тероризм. Саме в інтересах Кремля є дестабілізація вільних країн Заходу та затоплення їх біженцями, серед яких кишить терористами.

Завжди, коли ми хочемо виявити злочинця, довідатися, хто вкрав, убив, то шукаємо їх серед тих, що мають у злочині інтерес. А в інтересах Росії — дестабілізація держав та панування над світом.

Чому я організувала цю конференцію власне в такому складі? Тому що для кожної людини важливо позбутися комплексів, пишатися своїм минулим, своїми предками, народом і державою, з якої вона походить. І в цьому випадку всі народи Речі Посполитої повинні опиратися на своє історичне минуле, тобто литовці повинні опиратися на те, які досягнення мала Річ Посполита, а сучасна Україна, тобто Русь, повинна пишатися ще Київським князівством, тим, що дочки князів були видані заміж за П'ястів, і що вони поєднували кров візантійських князів з римським імператором. Важливо, щоб була і зростала гордість за те, що я є українцем, русином, білорусом, литовцем, поляком. Бо той народ, який сам себе не любить, не любить своєї держави, дуже швидко стає завойованим такими агресивними народами, як Росія, потрапляє в рабство і навіть перестає існувати.

Ми повинні усвідомлювати, що положення поляків у Литві — фатальне. Там лякають литовців поляками, а поляків — литовцями. Дійшло до того, що литовська держава своєю тупою антипольською політикою зробила неможливу до цієї пори річ — русифікувала поляків! 123 роки російської діяльності на завойованих теренах Речі Посполитої не досягли цього ефекту, а литовцям це вдалося! Мене це жахає. В 1990-91 роках поляки — громадяни Польщі всіляко допомагали Литві. Вони навіть були готові проливати кров в добровольчих батальйонах, стати на захист незалежності своїх братів — литовців. А зараз?

В Україні в даний момент Росія вкладає величезні гроші в те, щоб, прославляючи вбивць, які брали участь у Волинській різні, робити з них героїв і тим самим відлякувати поляків. Москва задіяла всю свою агентуру і виділила гроші на пропаганду. В Польщі українець, який брав участь у Майдані, був взірцем героїзму. Ми тоді питали один одного: коли у нас буде Майдан? Бо нам, полякам, не подобалося багато речей у країні після 1989 р.

Саме тоді, коли поляки були дуже проукраїнськими (так як у 1990 р. кожен поляк любив Литву, бо вона проголосила незалежність), росіяни відчули загрозу від об'єднання України із Заходом. Відразу ж почала працювати натхненна агентура з Москви і корисні ідіоти: тепер українець повинен бути представлений як небезпечний різун і розповсюджені страшилки, що про українців ще нічого не відомо, бо українці такі-сякі, а Росія буде нас захищати від них і оберігати християнські цінності у всьому світі. Багато хто, нажаль, піддається цьому.

І ще одне зауваження щодо українців: я була у Києві в 2008 році і попереджала, тоді ще Президента Ющенка, що росіяни доб'ються автономії півострова, але в межах Росії, і з'явиться велика проблема. Тоді я почула дуже дурний аргумент, що росіяни — це християни і слов'яни, а татари — не слов'яни, а, крім того, мусульмани. Але ж татари, хоч і недовго, всього пару місяців на рубежі 1917-1918 років мали свою державу. Хто був прем'єром? Татарин Речі Посполитої, Мачєй (Матвій) Сулейман Сулькевіч, тобто особа, що походить з нашої держави, з нашої культури — української, литовської, білоруської та польської. Варто пам'ятати про те, що татари звернулися до Ліги націй про встановлення польського протекторату.

ядвига 2_cr

Все це взаємопов'язане і тому я мрію, щоб такі конференції, такі зустрічі, як наші дебати, просвітляли наші уми і призводили до того, що знання історії буде підсилювати нашу національну гідність і дозволить відкрито розмовляти про найгірші речі, які мали місце в історії, щоб наш спільний ворог не користувався нашим невіглаством і дурістю.

Дякую, особливо молодим людям, за те що прийшли.

Ядвіга ХМЕЛЬОВСЬКА, ветеран польської «Солідарності».

* * *

Текст виступу після перекладу був опублікований в Литві і Україні.

Дебати на тему "Роль Речі Посполитої в історії" організовані Регіональним центром міжнародних дебатів (РЦМД) в Катовіцах. Дебати відбулися 24 листопада 2016 р. під патронатом воєводи Сілезії, в історичному залі Сілезького сейму, розміщеному у Сілезькому Уряді Воєводському. Почесними гостями катовицького РЦМД були: професор Анджей Новак з Ягеллонського університету у Кракові, професор Альфредас Бумблаускас з Вільнюського університету, професор Язеп Янушкевич з Білорусі, професор Ігор Скочиляс — проректор Українського католицького університету, Сінавер Кадиров — член Меджлісу кримських татар, хабілітований доктор Зджіслав Янечек з Економічного університету в Катовіцах, а також Андрус Туцкус — Голова литовського Саюдіса і Богдан Каспровіч — заступник Голови Союзу вірмен в Польщі

Учасники дебатів запропонували, щоб Катовіце стало центром зустрічей і дискусій між народами.

Олександр Лащук: «Двері, сейфи, стіл в ОДА»


Як тільки у наших краях з'явились забезпечені бурштинокопачі, то будівельна галузь Рівненщини почала розвиватись небаченими темпами.

Думка авторів може не збігатися з позицією редакції, але свобода слова понад усе.
Свої роздуми надсилайте за адресою: vb@rivnepost.rv.ua з темою «Я так думаю»
 
Читайте також:

Унтер драй, товариші чиновники і журналісти
№49, 9-12-2016

Європейці хочуть наш ліс? Хай самі приїжджають
№48, 2-12-2016

Тарас Жовтенко: «Трамп — не цар, а США — не та країна, якою можна управляти одноосібно»
№46, 21-11-2016

Микола НЕСЕНЮК: «Верес» має бути чистим!
№45, 12-11-2016

Е-декларація: погляд зсередини
№44, 3-11-2016

Заповнивши власну електронну декларацію, я зрозумів одну суттєву річ: такі декларації потрібно було ввести ще років 10-15 тому

Петро КРАЛЮК: «Як росіяни нас із поляками посварили»
№37, 20-9-2016

Сергій ПІНЧУК: «Мораторій ні на що, або Порожній популізм Рівненської облради»
№37, 20-9-2016

8 вересня вірус накладення мораторію на комунальні тарифи дістався Рівненської обласної ради.

Олена Шульга: «Я хочу дихати чистим повітрям»
№37, 20-9-2016

“Пане Лащук, хто ви? Сторожовий пес суспільства чи Табакі при Шерхані?
№37, 15-9-2016

Реформація - втрачений шанс українців?
№36, 8-9-2016

Новий політичний сезон: чого чекати від парламенту?
№36, 8-9-2016

Наповнення © «Рівне Вечірнє», (с) 2003-2017. Оновлюється щодня.
При використанні матеріалів посилання на www.rivnepost.rv.ua обов’язкове.
Програмування та дизайн © «Рівне Вечірнє»
Засновник — Микола Несенюк.

Головний редактор — Валентина ШАХ: valensrv@gmail.com.

Керівник рекламного відділу — Микола Жванський: rivne_ren@ukr.net

Редактор сайту — Алла Садовник: allasadovnuk@i.ua.

Редактор он-лайн новин — Жанна Пінчук: pinkrime@gmail.com.

Контакти для розміщення реклами: (097) 462-65-64, (096) 81-89-627, e-mail: advertrv@ukr.net

Адреса для листування з редакцією: rivnepost@gmail.com.
Телефони редакції: (067) 362-56-86, (0362) 62-56-54, 62-56-55
@ — друкується на правах реклами.