Щасливе
Електронна передплата газети
☰ РОЗДІЛИ
Обласна газета «Рівне вечірнє»
Наш провайдер:
-25% на металопластикові вікна

За освітою я мовник. Тож під час навчання в інституті, який ще не перейменували тоді в університет, мусив прочитати і прослухати чималий шмат інформації щодо мовного питання. Про те, як ця мова розвивається, і таке інше. Одразу зізнаюся — тоді це було мені не дуже цікаво.

Була школа — стала пам'ятка архітектури?


Колишнє приміщення ЗОШ №14 на вул. Залізничній, 34, яке міська влада Рівного збиралася продати з аукціону під приватний дитячий садок, невдовзі може отримати новий статус. Як виявилося, тепер це не просто напіврозвалена стара хатина з котельнею, спортзалом та майстернею в окремих корпусах, а… потенційна пам'ятка архітектури місцевого значення.

Літо сподобається… хіба комарам


Кліматолог Василь Троцюк наперед загадує, що коли закінчиться це літо, навряд чи хтось з рівнян згадає про нього щось хороше. Бо погода буде дуже перемінною — великі викиди тепла перемежовуватимуться похолоданням, зливами, градом і буревіями.
 

Посунься, Бетховен!

23-3-2017

2916

У часи мого дитинства усі без винятку жили подвійним життям. Тому що офіційно ми будували комунізм, про що говорили по радіо, показували по телевізору та писали в газетах. Неофіційно ж кожен жив своїм життям, ніяк із тим комунізмом не пов'язаним. Навіть у дитячому садку ми на заняттях співали «о Родінє», а потім наспівували поміж собою «глупосні» пісеньки, почуті від дорослих. У школі було так само, аж поки я не почув по радіо «бітлів». Не по нашому радіо, а по польському, яке вільно «ловилося» нашою радіолою. Їхня музика робила зі мною щось неймовірне — я починав ритмічно рухатися і… почувати себе вільним від комунізму. Особливо вразила мене коротенька пісенька під назвою «Roll Over Beethoven». Навіть початкових знань англійської мені тоді вистачило, аби зрозуміти, що ця пісня посилає подалі усіх «бетховенів» та «чайковських» і проголошує еру карколомного рок-н-ролу. Загалом написати про це, не давши читачу можливість послухати ту музику, не зовсім правильно. Але нині це не проблема — клацніть по комп'ютеру чи айфону і слухайте! Тоді ж, аби почути цей рок-н-рол, слід було або чатувати цілий вечір біля радіоприймача, або переписати цю музику на магнітофон, якого в мене малого тоді не було. Тому я не відходив від радіо, налаштованого на зовсім не комуністичні радіостанції. Ці станції цілодобово «клеветали» на наш СРСР, але краще за усю цю «клевету» на мене діяв саме рок-н-рол. Музика — яка за десять років до того перевернула догори дригом Америку, про що я, звісно, і не здогадувався. Вже потім я дізнався, що пісню «про Бетховена» написали зовсім не «бітли», а якийсь Чак Беррі, записів якого у нас не можна було ані купити, ані переписати ні за які гроші. Зате можна було записати інших музикантів, які грали рок-н-роли Чака Беррі! Я розумів цих артистів: коли публіка чомусь не реагує на твій виступ — візьми і збацай пісню Чака Беррі! І весь зал гарантовано вскочить зі своїх місць! Не вірите? Перевірте на собі — спрацює! Причому спрацює незалежно від того, якого ви віку, національності чи віросповідання. Десять секунд Чака Беррі — і ви вже несвідомо підтанцьовуєте! Добре відомо, що великі твори видатних поетів, письменників та композиторів починають жити своїм життям незалежно від автора. У самого ж автора є лише два способи нагадати про себе світу. І якщо перший спосіб — знову створити щось геніальне — є складним і практично нереальним, то спосіб номер два є безвідмовним. Але спрацьовує лише один раз — коли автор помирає. Життя пісень Чака Беррі почалося разом із моїм життям. Триває досить і триватиме ще. А сам автор цього дива рок-н-ролу усі ці довгі десятиліття жив окремо, насолоджуючись тим, що зробив, або ні. Від минулої суботи 91-річний Чак Беррі вже не живе. Зате живе його рок-н-рол, який посів у світовій музиці місце поруч із тим самим Бетховеном, якому Беррі пропонував roll over, тобто посунутися. І не просто посунутися, а ще й передати цю новину Чайковському. Тепер вони вже разом і, впевнений, розберуться між собою, кому і куди посунутися.

Олександр Лащук: «Двері, сейфи, стіл в ОДА»


Як тільки у наших краях з'явились забезпечені бурштинокопачі, то будівельна галузь Рівненщини почала розвиватись небаченими темпами.
 
Читайте також:

Національний інтерес
№11, 16-3-2017

Особлива кімната
№10, 9-3-2017

Консерваторія
№9, 2-3-2017

Брехуни і собаки
№8, 23-2-2017

Пророк Мухаммед
№7, 16-2-2017

Баланс
№6, 9-2-2017

Без Шустера
№5, 2-2-2017

Багаті гості
№4, 26-1-2017

Заарештований «Самсунг»
№3, 19-1-2017

Найзручніше — для всіх
№2, 12-1-2017

11.30
№52, 29-12-2016

Наповнення © «Рівне Вечірнє», (с) 2003-2017. Оновлюється щодня.
При використанні матеріалів посилання на www.rivnepost.rv.ua обов’язкове.
Програмування та дизайн © «Рівне Вечірнє»
Засновник — Микола Несенюк.

Головний редактор — Валентина ШАХ: valensrv@gmail.com.

Керівник рекламного відділу — Микола Жванський: rivne_ren@ukr.net

Редактор сайту — Алла Садовник: allasadovnuk@i.ua.

Редактор он-лайн новин — Жанна Пінчук: pinkrime@gmail.com.

Контакти для розміщення реклами: (097) 462-65-64, (096) 81-89-627, e-mail: advertrv@ukr.net

Адреса для листування з редакцією: rivnepost@gmail.com.
Телефони редакції: (067) 362-56-86, (0362) 62-56-54, 62-56-55
@ — друкується на правах реклами.