Щасливе
Електронна передплата газети
☰ РОЗДІЛИ
Обласна газета «Рівне вечірнє»
Наш провайдер:
-25% на металопластикові вікна

За освітою я мовник. Тож під час навчання в інституті, який ще не перейменували тоді в університет, мусив прочитати і прослухати чималий шмат інформації щодо мовного питання. Про те, як ця мова розвивається, і таке інше. Одразу зізнаюся — тоді це було мені не дуже цікаво.

Була школа — стала пам'ятка архітектури?


Колишнє приміщення ЗОШ №14 на вул. Залізничній, 34, яке міська влада Рівного збиралася продати з аукціону під приватний дитячий садок, невдовзі може отримати новий статус. Як виявилося, тепер це не просто напіврозвалена стара хатина з котельнею, спортзалом та майстернею в окремих корпусах, а… потенційна пам'ятка архітектури місцевого значення.
 

Сергій Шабалін: «Якщо рівняни протестуватимуть, поверну бункер Коха»

31-3-2017

Закинутий бункер Коха, що заростає мохом біля краєзнавчого музею, новий його орендар обіцяє відкрити для туристів. Місцевий підприємець Сергій Шабалін (на фото), який разом з батьком є відомим у Рівному колекціонером старовини, планує облаштувати там музей-кафе.

бункер Коха (3)

Наприкінці лютого Сергій Шабалін переміг у конкурсі на право оренди цієї споруди, який проводило міське управління комунальною власністю. Тепер новий інвестор має три роки, щоб привести до ладу 80 кв. м приміщення. Місяць оренди коштуватиме йому близько 9 тис. гривень. При цьому, використовувати можна лише перший поверх приміщення. Адже нижні рівні — давно затоплені. Чим дивуватиме туристів музей тоталітаризму і чи є надія віднайти під землею міфічну «бурштинову кімнату» — розповідає Сергій Шабалін:

— Якби я сам не цікавився історією Рівного, то навряд чи взявся б за цей проект. Він доволі затратний, доведеться вкласти мінімум три мільйони гривень, а окупиться не швидко. Але мені хочеться зробити щось унікальне, що могло б стати «родзинкою» міста. У нас і так небагато місць, які можна показати туристу. Палацу Любомирських вже немає, підземелля ще треба шукати, а бункер — у всіх на очах. Хоча він занедбаний і частково затоплений, але має безліч міфів і вабить до себе людей. Деякі експонати, щоб відтворити атмосферу, у мене вже є: гроші тих часів, документи, фотографії, посуд, різні цікаві речі. Та наголошую, що не планую робити аналог «криївки». Це буде музей тоталітаризму, і я не хочу, щоб хтось подумав, ніби ми популяризуємо гітлерівців та їхню окупацію Рівного.

В музеї-кафе гратимуть класичну музику, можна буде проводити екскурсії. Головне — розпочати. Поки що договір оренди на приміщення укладено на 2 роки та 11 місяців, потім його можна буде продовжити. Про викуп будівлі мова не йде.

— З чого плануєте розпочати?

— Сам над цим міркую. Спершу потрібно подбати про документацію, а вже потім братися за все інше. А роботи тут чимало, враховуючи стан споруди, яку роками ніхто не реставрував. Всередині бункера є чотири невеликих кімнатки (або, скоріше, три — просто одна розділена навпіл). Вхід до них з коридора, майже на метр затоплений водою — це рівень ставка на Лебединці. Отже, доведеться відкачувати воду і вичищати сміття, робити гідроізоляцію, чистити і сушити стіни, доки не зогнили від сирості. Я думаю, що простіше було б замурувати цей вхід і пробити новий. Але нічого такого ми не будемо робити без погодження і без громадських слухань.

— Що відомо про історію бункера Коха?

— В місцевих архівах про нього практично нічого немає. Вочевидь, всі документи давно знищено, якщо не німцями, то в радянські часи. Але я спілкувався із рівненськими старожилами, яким нині по 90-99 років. Так-от, є версія, що цей бункер будували ще поляки — як бомбосховище. А німці заволоділи ним пізніше і долили зверху ще 30-40 см бетону, щоб його не могли пробити снаряди.

Судячи із площі та розташування цих приміщень, навряд чи там міг сидіти Ерік Кох зі своєю охороною. Скоріше за все, це було робоче місце німецьких зв'язківців, бо для них з апаратурою місця достатньо. Я не можу уявити, де б на тих 80 «квадратах» умістилося багато людей, ще й з провіантом, зброєю, меблями та власними речами. Подивіться, як виглядають інші бункери — вони мають значно більшу площу. Житлових будинків навколо цієї споруди в ті часи не було, тож ніщо не заважало зробити приміщення ширшим, якщо його справді планували як укриття для такої персони, як Ерік Кох. А копати кілька підземних поверхів й тоді було дорого. Тим більше, що це місце постійно підтоплює, який у цьому сенс? А от підземний хід до будівлі сучасного краєзнавчого музею цілком може існувати, але я не маю наміру шукати його та розкопувати — дорого.

До речі, нещодавно до Рівного приїжджав німецький аташе Крістіан Гаттендорф, і ми показували йому цей бункер. Ідея про створення музею йому сподобалася. Сподіваюся, що в іноземних архівах збереглося більше інформації, і буде добре, якщо німці поділяться нею із нами.

— То є надія знайти внизу «бурштинову кімнату» або якісь інші скарби гітлерівців, про які ходить так багато чуток?

— Це не більш ніж легенди. Бо жодних підтверджень їм немає. Що могло зберегтися під водою за стільки років? Хоча попередні орендарі, мабуть, таки шукали щось подібне. Бо зробили у підлозі бункера величезну діру, з якої стирчить арматура. Більше ніяких «поліпшень» від їхнього перебування тут я не помітив.

— Окрім вас, були й інші претенденти на оренду бункера. Зокрема, німецьке подружжя Андреас та Наталя Кословські, яке теж хотіло зробити у ньому музей, але не змогло взяти участі в конкурсі.

— Я про це чув, але особисто з ними не зустрічався. Не знаю, чому вони не брали участі у конкурсі, де, окрім мене, було ще два учасники. Але я відкритий до спілкування, мій телефонний номер легко знайти. Тож якщо вони захочуть, можемо робити спільний проект — думаю, тоді новий музей у Рівному з'явиться набагато швидше. Будемо також співпрацювати з міським управлінням культури і туризму.

— Подібні проекти часто викликають спротив громади — а раптом зведуть не музей, а чергову висотку? Чи готові ви до критики та ймовірних протестів?

— Я розумію, що люди мають різні думки. Тому обов'язково планую провести громадські слухання, що саме рівняни хочуть тут бачити? Хочу почути зауваження та нові ідеї від краєзнавців, істориків. Як у місті поставляться до того, якщо над бункером буде надбудова, наприклад? Якщо більшість мешканців висловляться проти, я відступлюся. Звісно, сподіваюся, що мені не будуть ставити палки в колеса. Та якщо вийде так — просто віддам місту назад ключі від бункера і розірву договір.

Спілкувалась Олена РАКС.

Олександр Лащук: «Двері, сейфи, стіл в ОДА»


Як тільки у наших краях з'явились забезпечені бурштинокопачі, то будівельна галузь Рівненщини почала розвиватись небаченими темпами.
 
Читайте також:

Валіза для Муляренка
№12, 23-3-2017

Протитанковий «привіт» для Мерчука
№11, 20-3-2017

Не туди несли
№10, 9-3-2017

Палають «Мерседеси»!
№9, 2-3-2017

Руйнується міст на Соборній
№9, 2-3-2017

Ремонт без тендера: дах аеропорту витримав півроку
№8, 1-3-2017

За «зайві» метри — удвічі більше
№8, 25-2-2017

Розлучення по-арабськи
№7, 16-2-2017

Рівнянка Тетяна Літвінова зарізала чоловіка і втекла до араба в Каїр

Багатоповерхівки — знести!
№6, 10-2-2017

Червонія на них немає!
№6, 9-2-2017

Верховна Рада провалила закон про бурштин
№5, 7-2-2017

Наповнення © «Рівне Вечірнє», (с) 2003-2017. Оновлюється щодня.
При використанні матеріалів посилання на www.rivnepost.rv.ua обов’язкове.
Програмування та дизайн © «Рівне Вечірнє»
Засновник — Микола Несенюк.

Головний редактор — Валентина ШАХ: valensrv@gmail.com.

Керівник рекламного відділу — Микола Жванський: rivne_ren@ukr.net

Редактор сайту — Алла Садовник: allasadovnuk@i.ua.

Редактор он-лайн новин — Жанна Пінчук: pinkrime@gmail.com.

Контакти для розміщення реклами: (097) 462-65-64, (096) 81-89-627, e-mail: advertrv@ukr.net

Адреса для листування з редакцією: rivnepost@gmail.com.
Телефони редакції: (067) 362-56-86, (0362) 62-56-54, 62-56-55
@ — друкується на правах реклами.