Щасливе
Електронна передплата газети
☰ РОЗДІЛИ
Обласна газета «Рівне вечірнє»
Наш провайдер:
-25% на металопластикові вікна

За освітою я мовник. Тож під час навчання в інституті, який ще не перейменували тоді в університет, мусив прочитати і прослухати чималий шмат інформації щодо мовного питання. Про те, як ця мова розвивається, і таке інше. Одразу зізнаюся — тоді це було мені не дуже цікаво.

Була школа — стала пам'ятка архітектури?


Колишнє приміщення ЗОШ №14 на вул. Залізничній, 34, яке міська влада Рівного збиралася продати з аукціону під приватний дитячий садок, невдовзі може отримати новий статус. Як виявилося, тепер це не просто напіврозвалена стара хатина з котельнею, спортзалом та майстернею в окремих корпусах, а… потенційна пам'ятка архітектури місцевого значення.
 

Сміття: на переробку чи в землю?

16-6-2017

Понад 80 гривень доведеться платити рівнянам за вивезення сміття, якщо запрацює сміттєпереробний завод, тобто у вісім разів більше, ніж нині. Якщо ж сміття і далі лише вивозитимуть на полігон поблизу села Бармаки, за кілька років Рівне стикнеться з такою ж проблемою, що й Львів. Як вирішили сміттєву проблему за кордоном та що збирається робити рівненська влада? На це запитання шукали відповідь чиновники та експерти, які взяли участь у дискусії, що відбулася в редакції «Рівне вечірнє» цього тижня.

видеозустрич_Хомко (188)

Володимир Хомко дискутував з Романом Сидорчуком під час відеозустрічі в редакції «РВ»

На відміну від Львова чи Києва, де тільки планується будівництво сміттєпереробних заводів, у Рівному він уже є. Завод, збудований за кошти інвестора, урочисто відкрили у червні 2013 року поблизу міського сміттєзвалища. Планували звозити на нього для переробки сміття з усієї Рівненської та ще й Волинської областей. Та через півроку він зупинився — через прогалини у законодавстві неможливо було встановити тарифи на переробку сміття. Згодом тут почали сортувати сміття, і лише цьогоріч — два тижні тому — законодавство врегулювали, і завод зможе отримати ліцензію на переробку.

Володимир Хомко, міський голова Рівного:

 — Тобто рівненський сміттєсортувальний завод може приступити до переробки відходів найближчим часом. Але є економічна проблема. Власники виставлять ціну за приймання відходів десь на рівні 80-90 грн. на людину за місяць. Як сказати рівнянам, що потрібно буде підняти на 75 грн. вартість тарифу на вивезення сміття?!

Дуже хотів би, аби Львів чи Київ першими запустили цей процес. Прозвучало недавно, що у Києві будуватимуть сміттєпереробний і вартість приймання сміття там коштуватиме 90 грн. Львову три фірми запропонували будувати сміттєпереробні заводи і виставили ціну за переробку — 80 євро за тонну…

Як тільки розпочнеться переробка, доведеться піднімати тарифи. І про це бояться говорити вголос. Я готовий обговорювати це питання з громадськими активістами і навіть провести референдум у місті — піднімати тарифи і запускати роботу сміттєпереробного чи ні.

Перед тим як біля Рівного мали будувати сміттєсортувальний завод, я об'їздив п'ять країн: Швейцарію, Австрію, Німеччину, Швецію, Польщу — і особисто був не менш як на 50 сміттєзвалищах, на багатьох сміттєспалювальних і сміттєпереробних заводах. Так-от, у країнах, які я назвав, сміттєзвалища ще з 2003 року закрито. Тобто альтернативи сміттєпереробці немає. Кожен мешканець Австрії, Німеччини чи Швейцарії платить приблизно шість євро на місяць — і саме у цій платі від людей вигода для сміттєпереробних заводів, а не в тому, що вони отримують на переробку метал, пластик чи скло.

До речі, у Швейцарії сміття є власністю міста, витягнути зі смітника — це крадіжка. У цій країні є фірма, яка займається лише тим, що збирає з мешканців щомісячну плату за сміття і наймає будь-яку зручну фірму для вивезення відходів. Якщо викинете сміття у кущі — до старості штраф не сплатите.

Микола Горбачук, директор «Санком-Рівне» та в.о. директора сміттєсортувального заводу Рівного:

 — Отримання дозволів займе, у кращому разі, півроку, але потрібно також, щоб Нацкомісія встановила тарифи на переробку сміття. Думаю, візьмуть за приклад Польщу, де сміттєпереробні заводи приймають відходи по 60 євро за тонну. До речі, нині захоронення тонни сміття на рівненському полігоні коштує приблизно 35-40 грн., хоча восени, думаю, тарифи переглянуть. Якщо здолбунівський цементний купуватиме у нас виготовлене зі сміття паливо, нам вистачить і половини тарифу, що діє у Польщі. Але поки зарано говорити про тарифи, тим більше, для населення. Передбачалося, що платитимуть за переробку сміття не лише мешканці, а й виробники та покупці упаковок, бо саме пакувальні матеріали складають основну масу відходів.

Ліцензія і тарифи — не єдина проблема. Щоб запрацювала переробка сміття, потрібно вкласти у наш завод мільйони євро інвестицій. Можна розпочати з економваріанта — планую поїхати до Любліна, аби поглянути на технологію дешевої переробки відходів у паливо для цементних заводів. Але ми плануємо збудувати спеціальні бокси, які дозволятимуть сушити сміття за допомогою гниття самих відходів, що дасть можливість не витрачати енергоносії. Монтаж та будівельні роботи займуть приблизно рік, тобто сміттєпереробний аби запрацював за півтора-два роки.

Роман Сидорчук, директор підприємства «Енерго­ефективні технології Ук­раї­на», вивчав досвід європейських країн щодо збору та утилізації сміття:

 — Польща йшла до переробки сміття 20 років, у нас стільки часу немає. Бо сміттєві полігони уже на 95 % заповнені. Чому ж не поставити додатково десь біля Радивилова чи Бродів великий сміттєпереробний завод, який обслуговуватиме кілька областей? Формування ціни на переробку зумовлене економічними вимогами, але для ефективного ціноутворення потрібна конкуренція.

Громадськість має бути поінформована про підняття тарифів завчасно, аби могла провести їх аналіз. Але піднімати тариф потрібно за умови, що буде чисто, не буде неприємного запаху, вивозитимуть відходи вчасно, що з переробкою не виникатиме проблем, а біля будинків стоятимуть баки для скла, пластику, паперу. Так людина бачитиме, за що вона платить гроші.

Проте ми, споживачі, також відповідальні за переробку сміття. У Польщі, наприклад, у кожного громадянина є розуміння відповідальності за своє місто. Такого, що папірчики викидають під ноги, практично немає. Окрім того, там давно сортують сміття, а екологічні теми доволі популярні.

Наступного року завершується термін експлуатації сміттєзвалища Рівного, що поблизу села Бармаки. Проте міська влада, попри плани налагодити переробку сміття, не планує припиняти його використання.

Володимир Хомко:

 — З рівненським сміттєзвалищем ще років десять жодних проблем не буде. Проте як мешканець Рівного, я хочу, щоб у нас переробляли сміття. Наше сміттєзвалище, як і всі в Україні, не має екрана. Це нонсенс для європейських країн. Там територію сміттєзвалища спершу обтягують полімерною плівкою, роблять дренаж і лише після цього скидають туди сміття. Дощові води, які протікають через відходи, перетворюються на отруту — і у нас вона стікає у ґрунт. А її потрібно очищувати за допомогою спеціальних установок і отримані сухі рештки захоронювати як надзвичайно токсичні.

Ростислав Кралюк, директор КАТП-1728, яке опікується рівненським сміттєзвалищем:

 — Площа сміттєвого полігона — 22 гектари. Щоб продовжити термін експлуатації сміттєзвалища, будуємо нині технологічну дорогу до місця, куди досі сміття через особливості рельєфу не вивозили. Тієї території вистачить на років 5-7. Тиждень тому завершили технологічне пересипання ґрунту, а київська компанія уже пробурила свердловини і десь за місяць розпочне видобуток біогазу. Це також подовжить «життя» полігона.

Недавно закінчили будівництво дезінфекційного бар'єра, який дозволятиме спеціальними засобами обробляти всі сміттєвози, що виїжджають з полігона назад у місто. А за місяць розпочнемо будівництво пункту пропуску, який включатиме оглядовий майданчик, щоб оператор міг перевірити, що в кузові авто, яке заїздить на полігон, будуть спеціальні прилади, які визначатимуть, чи немає там радіоактивних речовин. Також буде вага, щоб можна було зважувати сміття, бо плануємо, що буде затверджено новий тариф на захоронення відходів. Окрім того, компанія, яка видобуватиме газ, за власні кошти встановить 10 камер на полігоні, що дозволять оперативно виявляти загоряння.

Алла САДОВНИК.

Олександр Лащук: «Двері, сейфи, стіл в ОДА»


Як тільки у наших краях з'явились забезпечені бурштинокопачі, то будівельна галузь Рівненщини почала розвиватись небаченими темпами.
 
Читайте також:

Літо сподобається… хіба комарам
№23, 8-6-2017

Вода не «самоочистилася», купатись заборонено
№23, 8-6-2017

Устю рятуватимуть стоками
№23, 8-6-2017

Сміттярами не задоволені
№22, 1-6-2017

Ще не спека, а вода вже кишить паличками та стафілококами
№21, 25-5-2017

Мільярд кредиту – на очисні для Рівного
№20, 24-5-2017

За Шевченком — алея сакур
№20, 18-5-2017

Полігон — не для чужого сміття
№20, 18-5-2017

Забруднене озеро готують до купального сезону
№20, 18-5-2017

Бджолина смерть
№18, 2-5-2017

На Гощанщині пасічники звинувачують агрофірму у масовій загибелі бджолиних роїв на пасіках села Пустомити.

Новий директор — нові тарифи
№17, 28-4-2017

Наповнення © «Рівне Вечірнє», (с) 2003-2017. Оновлюється щодня.
При використанні матеріалів посилання на www.rivnepost.rv.ua обов’язкове.
Програмування та дизайн © «Рівне Вечірнє»
Засновник — Микола Несенюк.

Головний редактор — Валентина ШАХ: valensrv@gmail.com.

Керівник рекламного відділу — Микола Жванський: rivne_ren@ukr.net

Редактор сайту — Алла Садовник: allasadovnuk@i.ua.

Редактор он-лайн новин — Жанна Пінчук: pinkrime@gmail.com.

Контакти для розміщення реклами: (097) 462-65-64, (096) 81-89-627, e-mail: advertrv@ukr.net

Адреса для листування з редакцією: rivnepost@gmail.com.
Телефони редакції: (067) 362-56-86, (0362) 62-56-54, 62-56-55
@ — друкується на правах реклами.