Щасливе
Електронна передплата газети
☰ РОЗДІЛИ
Обласна газета «Рівне вечірнє»
Наш провайдер:
-25% на металопластикові вікна

За освітою я мовник. Тож під час навчання в інституті, який ще не перейменували тоді в університет, мусив прочитати і прослухати чималий шмат інформації щодо мовного питання. Про те, як ця мова розвивається, і таке інше. Одразу зізнаюся — тоді це було мені не дуже цікаво.

Кубок Марка — на День Конституції


Спідвейні змагання, присвячені пам'яті Ігоря Марка, відбудуться у середу, 28 червня, у Рівному. За попередньою інформацією, участь в особистих перегонах братимуть спортсмени з України, Польщі, Латвії, Італії, Данії, Аргентини, а можливо, навіть Австралії.

Була школа — стала пам'ятка архітектури?


Колишнє приміщення ЗОШ №14 на вул. Залізничній, 34, яке міська влада Рівного збиралася продати з аукціону під приватний дитячий садок, невдовзі може отримати новий статус. Як виявилося, тепер це не просто напіврозвалена стара хатина з котельнею, спортзалом та майстернею в окремих корпусах, а… потенційна пам'ятка архітектури місцевого значення.
 

«Ми — за зміни у законодавстві, але за виважені!»

Заявляють керівники Спілки аудиторів України Наталя Гаєвська та Інна Данилюк

19-6-2017

Об'єднання, яке створило закон та професію. Саме так без перебільшення можна сказати про Всеукраїнську професійну громадську організацію «Спілка аудиторів України», адже саме з її ініціативи у 1992 році був підготовлений та прийнятий Верховною Радою Закон України «Про аудиторську діяльність». На сьогодні вона об'єднує понад тисячу фахівців з усіх областей країни і має чи не найбільший авторитет у цій галузі, допомагаючи відстоювати права своїх колег та встановлюючи нові стандарти якості українського аудиту.

САУ (70)

Минулої п'ятниці у Рівному відзначали 25-річчя від дня заснування цієї організації. Як пояснює віце-президент ВПГО «Спілка аудиторів України» Інна Данилюк, свято має одразу дві мети: привітати з досягненнями та оцінити свій сьогоднішній стан і майбутній розвиток професії.

— Я добре пам'ятаю, як все починалося. До розпаду Радянського Союзу професії аудитор взагалі не існувало, бо у той час правом перевіряти фінансову діяльність державних підприємств володіло тільки Контрольно-ревізійне управління Мінфіну СРСР. У зв'язку з появою перших кооперативів та перших спільних підприємств з іноземними інвестиціями в 1987 році з'явилася і перша радянська аудиторська фірма — «Інаудит». Найпершою в Україні була аудиторська фірма «Інаудит-Україна», а в Рівному — «Рівне-Інаудит», у якій я мала честь працювати ще у далекому 1992 році. Таким чином, 25 років тому почалася моя аудиторська історія,  — розповідає Інна Данилюк, директор ТзОВ-АФ «Інфо-Сервіс-Аудит». — Першими аудиторами стали колишні ревізори, економісти, юристи і бухгалтери, які не володіли достатнім рівнем знань щодо техніки перевірки в галузі аудиту, тому аудиторські перевірки на початку 1990-х нагадували ревізії радянського зразка. Лише поступово стандарти і елементи класичного аудиту почали приживатися. Для розвитку аудиторської діяльності в Україні Спілка аудиторів займалася підготовкою нормативної бази для розвитку професії: входження у професію, впровадження стандартів аудиту, постійне удосконалення професійних знань аудиторів. До речі, Спілка аудиторів України об'єднала й перших аудиторів Рівненської області, до числа яких увійшли Степан Павлюк, Тетяна Григорчук, Ірина Казимирова, Микола Омельчук, Ольга Себень, Тетяна Приходько та інші.

САУ (42)

САУ (64)

Сьогодні ж українських аудиторів чи не найбільше хвилюють зміни до законодавства щодо їхньої діяльності. Адже від цього напряму залежать нові стандарти, за якими їм доведеться працювати. У чому полягатимуть ці зміни та чому їх необхідно доопрацювати — роз'яснює Наталя Гаєвська, президент ВПГО «Спілка аудиторів України»:

— Ми бачимо своєю місією прийняття закону, який дозволить водночас зберегти накопичений досвід і розвиватися професії. Річ у тім, що нині на розгляді Верховної Ради перебуває новий законопроект про аудиторську діяльність, підготовлений Міністерством фінансів. І ми бачимо ризики у нових вимогах до аудиторських фірм — зокрема до тих, які займаються обов'язковим аудитом. Так, підприємства, віднесені до об'єктів суспільного інтересу, зможуть перевіряти лише фірми, що мають не менше 15 (!) працівників, з яких хоча б п'ятеро повинні бути сертифікованими аудиторами. Окрім того, вимагатимуть наявність мінімум двох міжнародно визнаних сертифікатів — хоча таке більше ніде у світі законодавчо не обумовлено! Жодна держава не змушує аудиторські фірми мати сертифікати певної організації, це може бути лише побажанням і аж ніяк не зобов'язанням!

САУ

САУ (49)

Виходячи з того, які сьогодні ведуться розмови, ми розуміємо, що будуть лобіюватися сертифікати АССА — міжнародної професійної організації, що представлена у багатьох країнах світу. Однак вона не діє згідно з українським законодавством, наші закони на її членів не розповсюджуються, тому й ми не повинні приймати на себе їхні правила гри. Так само цей законопроект передбачає високі вимоги і до решти аудиторських фірм, що вони повинні мати у своєму складі не менше трьох сертифікованих аудиторів. Хоча насправді не у всіх компаній є потреба у наявності такої кількості аудиторів…

САУ (58)

Як зауважують члени САУ, подібний законопроект у парламенті намагаються прийняти не вперше. Ще у 2014-2015 роках Мінфін ініціював інший, який аудитори відверто називали дуже непрофесійним — він повністю знищував український аудит. Тому 2015-го відбувся наймасштабніший у країні з'їзд фахівців цієї галузі, під час якого учасники спільно підготували багатосторінкові зауваження до законопроекту. І їх почули.

Нині українські аудитори також сповнені оптимізму. І сподіваються, що влада вкотре дослухається до фахової думки, адже їхня робота має важливий вплив на економіку всієї країни.

САУ (54)

— Ми розуміємо, що повинні бути якісь зміни і нові вимоги. Сьогодні важливе завдання — це знайти компроміс між потребами держави, користувачів фінансової звітності та можливостями аудиторів. Щоб зберегти найкраще і дати можливість напрацювати «м'язи» аудиту в Україні, повинен бути перехідний період. От і сьогодні ми не можемо втратити можливість вплинути на розвиток нашої професії й задовольнити фахові інтереси через їхнє відстоювання професійною організацією,  — додають Інна Данилюк та Наталя Гаєвська.

Спілкувалась Олена РАКС.

Олександр Лащук: «Двері, сейфи, стіл в ОДА»


Як тільки у наших краях з'явились забезпечені бурштинокопачі, то будівельна галузь Рівненщини почала розвиватись небаченими темпами.
 
Читайте також:

Боєць батальйону «Донбас» В'ячеслав Середюк: «Люди втомились від війни… А бійці в окопах не втомились?»
№24, 15-6-2017

«Чоловік з камерою переслідував Шабуніна»
№23, 9-6-2017

«Бо непридатний для військової служби»: борець із корупцією Шабунін побив журналіста за незручне запитання
№23, 8-6-2017

Бурштин і сепаратизм
№20, 18-5-2017

Хахльов, Павелко та «понти»
№16, 20-4-2017

Добрим словом і кольтом, або Як вижити на Рівненщині?
№15, 14-4-2017

Як не крути, а Сухович — головний лісничий
№14, 6-4-2017

Дмитро Якимець: «Я пройшов детектор брехні. Закликаю пройти його Хомка і Муляренка»
№13, 30-3-2017

Сльозами гроші не повернеш
№11, 16-3-2017

Люди, схаменіться: не купуйте квартири в будинках, що зводяться незаконно!

Корупція повертається. Піррова перемога активістів Рівного?
№10, 11-3-2017

Самознищення системи
№10, 9-3-2017

Наповнення © «Рівне Вечірнє», (с) 2003-2017. Оновлюється щодня.
При використанні матеріалів посилання на www.rivnepost.rv.ua обов’язкове.
Програмування та дизайн © «Рівне Вечірнє»
Засновник — Микола Несенюк.

Головний редактор — Валентина ШАХ: valensrv@gmail.com.

Керівник рекламного відділу — Микола Жванський: rivne_ren@ukr.net

Редактор сайту — Алла Садовник: allasadovnuk@i.ua.

Редактор он-лайн новин — Жанна Пінчук: pinkrime@gmail.com.

Контакти для розміщення реклами: (097) 462-65-64, (096) 81-89-627, e-mail: advertrv@ukr.net

Адреса для листування з редакцією: rivnepost@gmail.com.
Телефони редакції: (067) 362-56-86, (0362) 62-56-54, 62-56-55
@ — друкується на правах реклами.