Щасливе
Обласна газета «Рівне вечірнє»
Наш провайдер:
-25% на металопластикові вікна
☰ РОЗДІЛИ

Тридцять років тому мав нагоду познайомитися з головним інженером одного з будівельних управлінь Рівного. Підлеглі цього інженера якраз споруджували черговий цех на хімічному комбінаті за селом Городок.
 

Хто не хоче до «Великого Рівного»?

6-7-2017

Як і передбачалося, проект створення об'єднаної громади Рівного та навколишніх сіл — Квасилова, Корнина, Білої Криниці, Великої Омеляни, Обарова, Шпанова, Великого Житина, Городища, Городка і Тайкурів — викликав спротив. Прогресивна реформа місцевого самоврядування за європейським зразком не влаштовує насамперед керівників як названих сіл, так і Рівного. У кожного із голів є свій ресурс (земля та бюджет), яким вони не хочуть ні з ким ділитися. І тому будуть до останнього тягнути час. Цьому сприяє і політика центральної влади, яка насправді прагне реформи самоврядування лише на словах і готова зробити її вічною, подібно до «боротьби із корупцією».

Руслан Сивий_громади

Щодо самих «громад», то задурити людям голови не так складно. Тим більше, що ніхто досі не пояснив народу як слід суть реформи із об'єднаням у громади. Історія свідчить — ніде і ніколи реформи самоврядування не проводилися за «бажанням населення». Об'єднання сіл чи міст, утворення чи ліквідація областей та районів завжди відбувалися винятково «згори» у наказовому порядку. Це чудово знають наші владоможці. І тому із задоволенням тягнуть гуму із «робочими групами», які «розробляють пропозиції». Нинішня київська влада (як і попередня) не вічна. Поки що Володимир Хомко та його сільські колеги будуть тягнути час до нових виборів. А там, може, і забудеться та реформа, залишивши їм те, заради чого вони й прийшли до влади.

Людмила_Хома_Голова_Великий_Житин 2

Людмила Хома (на фото), великожитинський сільський голова, на минулій сесії облради, коли та затверджувала перспективний план розвитку територіальних громад області, попросила слово з трибуни. Обурювалася, що у Рівному активно обговорюють об'єднання обласного центру з навколишніми селами, але думку останніх не запитують, окрім того, не ведуть ніяких переговорів, хоча говорять про це у ЗМІ.

Руслан Сивий, керівник Центру розвитку місцевого самоврядування:

— Завдяки тому, що прозвучала ідея «Великого Рівного», переговори між сільськими та селищними громадами дуже активізувалися. Маємо всі зрозуміти, що шляху назад уже не буде. Хіба що невдовзі цей процес із добровільного може стати примусовим. Для Рівного об'єднання теж дуже актуально, бо ж і аеропорт, і сміттєзвалище, і очисні споруди — все це знаходиться поза межами міста, на території районів. Щоб не вийшло як з Луцьком, де місто уже на три чверті оточено ОТГ і може розвиватися тільки в одному напрямку. Я вважаю, що міські депутати повинні проводити більш активну роботу в сільських радах і говорити про переваги, про зручне транспортне сполучення та інше. Насамперед депутати мають обговорити своє бачення, як і які сільські ради об'єднати навколо Рівного, і задекларувати це. Потім створюється робоча група, дається позитивний висновок ОДА і пропозиції подаються на ЦВК — такий алгоритм. Ми ж поки виконуємо лише посередницьку функцію. До речі, вийти потім із створеного ОТГ і приєднатися до Рівного окрема сільська рада уже не зможе, такого механізму поки немає — лише всією цілісною громадою. Але чи захочуть, відчувши владу?

Найбільше заважає об'єднуватися з Рівним страх. Люди недостатньо поінформовані, бояться змін, бояться втратити ресурси, що їхні надходження заберуть до загального кошика, і не факт, що вони будуть повернуті їм на розвиток. Порівняно з іншими Рівненський район заможніший. Хоча вільної землі у радах і так майже немає, а ті ж акцизи в будь-який момент можуть забрати… Рівняни побоюються, що більше бюджетних коштів вкладатимуть саме у навколишні села. Але не можна говорити, що думка громад щодо об'єднання з містом є суто негативною. Все це треба вивчати і обговорювати.

Сильні сторони об'єднань: збільшення кількості населення, збільшення території (можливість спланувати комунікації в сільській місцевості, інвестиційно привабливі ділянки), краща якість послуг та управління (покращиться доступ до освіти, буде доступніша комунальна інфраструктура), збільшаться фінансові ресурси громади (зросте вартість майна, побільшає інвесторів та ін.), стратегічний розвиток.

Володимир Хомко, міський голова Рівного:

— Рівне готове без будь-яких додаткових вимог об'єднатися з будь-якою сільською радою, що біля міста. Мені сподобалося звернення, яке зробила міська влада Здолбунова: ми ні до кого не напрошуємося, але готові з будь-ким об'єднатися. Справа добровільна, але від об'єднання навколишніх сіл із Рівним буде вигода для всіх. Закликати, втім, нікого не буду, аби не думали у сільських радах, що це нам потрібно більше, ніж їм. А знаючи ментальність наших людей, прогнозую, що як тільки ми інтенсивніше розпочнемо говорити про об'єднання, будуть думати, що це нам лише вигідно, і братимуть у штики. Проте на зустрічі з громадами їздитимемо. Питанням об'єднання займатимуться секретар міськради Сергій Паладійчук та мій заступник Віталій Герман.

Об'єднання громад є вигідним і для міста, і для сіл. Нині найбільшою проблемою для Рівного та навколишніх територій є те, що ведеться хаотична забудова — без спільного генерального плану та будь-якої інфраструктури. Немає водопостачання, каналізації, доріг — це катастрофа, років за два будемо лікті гризти. Окрім того, я вже висловив позицію на з'їзді Асоціації міст України, що потрібно бути категоричними — дитячі садки, школи, гуртки мають бути лише для мешканців тієї громади, яка їх фінансує. Якщо мешканці навколишніх сіл хочуть користуватися нашими художніми, музичними школами, вони повинні об'єднуватися. Не хочуть об'єднуватися — нехай створюють свій стадіон, свої школи. Не будуть ходити діти не нашої територіальної громади у дитячі садки, що фінансуються за наші кошти. Так у всьому світі. У мене донька у Штатах мусила змінити місто, аби обрати кращу школу для дитини. Так само з транспортом. Приєднається Біла Криниця до Рівного — буде автобус «Біла Криниця-ЦУМ», не приєднається — тільки до автовокзалу, а далі доведеться пересідати на міську маршрутку.

Тетяна Гончарук, голова Білокриницької сільської ради:

— Ми зараз маємо прибутки від акцизу, земельного податку, потужні підприємства. І Рівному треба було раніше думати про об'єднання, організовувати круглі столи, говорити з людьми. Ми до свого вибору підходимо виважено, мусимо думати насамперед про власні перспективи. Скажімо, про об'єднання з Квасиловом уже не йдеться, бо нам партнерство з цим промисловим селищем не дуже вигідне, ми дуже різні — чи з ним виживемо? Натомість думаємо про об'єднання з Шубковом, велися також попередні переговори з Городищем. А що нам може запропонувати Рівне? Маршрутним сполученням місто нас уже не «купить», а наші школи і садки нічим не гірші за рівненські.

Мені довелося побувати з делегацією у Польщі, яка так само проходила цей процес. Щоправда, там він відбувався не на добровільних засадах, а централізовано. Польські громади об'єднували примусово, зате цим займалися експерти, які прораховували ще й економічну вигоду для кожної конкретної громади. Якщо маємо можливість вирішувати самі, то цим треба користатися.

Олеся Ткачук, голова Городоцької сільської ради:

— Думаємо про об'єднання з Бронниками і Обаровом, можливо — і зі Шпановом, але щоб центр був у Городку. Хоча тепер чули, що Шпанів уже має свої плани на інше об'єднання. Наші депутати збиралися на позачергову сесію, обговорювали різні версії. Але тільки не з Рівним! Бо для наших простих людей там влада «зажирна», попробуй-но потім потрапити на прийом до тих чиновників! Нині у нас непогана ситуація, той же «Рівнеазот» платить податки. І доки немає примусового об'єднання, можемо й далі самі вести свої справи. А якщо приймуть зміни до законодавства і нас силоміць приєднають до Рівного, то не уявляю, як доведеться випрошувати у того ж Володимира Хомка і міських депутатів гроші нам на садок чи дорогу…

Степан Горбатюк, селищний голова Квасилова:

— А ми буквально днями завершили опитування наших мешканців. Депутати пройшлися по оселях і виявилося, що більшість квасилівців «за» Квасилівську об'єднану територіальну громаду (наприклад, з Корнином, Тайкурами, Городищем, Білою Церквою), ще частина хотіла приєднатися до Рівного, а були й такі, що не бажають нічого змінювати. Я би сказав, що у Рівного теж є шанси на об'єднання з нами, але для цього міська влада має докласти зусиль — особисто приїхати до Квасилова, говорити з людьми, переконувати, які саме позитивні зміни можуть отримати від цього наші мешканці. Поки що нам і так добре, всі ліфти працюють, сміття вивозиться, податки платяться.

Світлана Мінченко, секретар виконкому Оржівської сільради:

— У нас йдеться про об'єднання з селищем Клевань, над цим питанням працює спільна робоча група з обох сторін. Вирішили, що так краще, інфраструктура хороша. Думали ще про об'єднання з костопільським Дюксином, а от можливість об'єднання з Рівним депутати на сесії навіть не розглядали.

Олена РАКС, Алла САДОВНИК.

 
Читайте також:

Велике Рівне, хабар для Пустовіта та побитий адвокат Стрільця
№27, 5-7-2017

Рівне «Петю» не цікавить
№26, 29-6-2017

Араби в «бурштиновій мафії», саботаж проти Германа та подарунок «Свободі» від Муляренка
№25, 21-6-2017

Якби посадили — то був би живий?
№24, 15-6-2017

Загибель Червонюка, совість Князєва і 80 гривень за сміття
№24, 14-6-2017

Хабар для Шустика, подарунок Азарова та суд РОДА
№23, 7-6-2017

Руїни «Авангарду», бурштинові паї Кушніра та небезпека Літвінової
№22, 31-5-2017

Налякали Хомка голим прокурором
№21, 25-5-2017

Голий Луценко, торги в облраді і «Свобода» без Кальки
№21, 24-5-2017

Гранітний і «бурштинова» республіка
№20, 17-5-2017

Підпал Пандрака, міські мільйонери та «острозька група»
№19, 10-5-2017

Наповнення © «Рівне Вечірнє», (с) 2003-2017. Оновлюється щодня.
При використанні матеріалів посилання на www.rivnepost.rv.ua обов’язкове.
Програмування та дизайн © «Рівне Вечірнє»
Засновник — Микола Несенюк.

Головний редактор — Валентина ШАХ: valensrv@gmail.com.

Керівник рекламного відділу — Микола Жванський: rivne_ren@ukr.net

Редактор сайту — Алла Садовник: allasadovnuk@i.ua.

Редактор он-лайн новин — Жанна Пінчук: pinkrime@gmail.com.

Контакти для розміщення реклами: (097) 462-65-64, (096) 81-89-627, e-mail: advertrv@ukr.net

Адреса для листування з редакцією: rivnepost@gmail.com.
Телефони редакції: (067) 362-56-86, (0362) 62-56-54, 62-56-55
@ — друкується на правах реклами.