Електронна передплата газети
☰ РОЗДІЛИ
Обласна газета «Рівне вечірнє»
Наш провайдер:
-25% на металопластикові вікна

Чув, що десь у місті криво паркан поставили. Не хочете піти перевірити? А на іншій вулиці будувати щось збираються ніби незаконно. Ходімо перевіримо! А потім пікет організуємо біля офісу порушників, пресу запросимо, інтерв'ю дамо…

Франко і музика. Рівнянам розкажуть про те, хто з музикантів використовує поезію класика


2016-й – рік Івана Франка в Україні. Аби заохотити молодь дізнатися більше про українського інтелектуала, який має найбільший серед українців творчий доробок, обласна бібліотека вирішила провести творчий захід.
Loading...
Loading...
 
Я так думаю
1 2 3 4 5 6

Юрій БЛАГОДИР:Чи має українська державна служба майбутнє?

№25, 23-6-2016

У День державної служби, який відзначають сьогодні, 23 червня, хотілось би привітати всіх причетних до цієї сфери та зробити невеликий аналіз поточної ситуації.

Хто претендує на місце Володимира Хомка?

№23, 13-6-2016

Дивне запитання, адже минуло неповних сім місяців після останніх виборів міського голови Рівного. Однак події в нашій державі відбуваються так швидко, що перестаєш дивуватися.

Логіці не піддається. Абсурдні правила отримання посвідчення водія в Україні

№23, 12-6-2016

Щоб отримати водійське посвідчення у США, потрібно зробити дві речі: навчитися керувати автомобілем та вивчити правила дорожнього руху. В Україні, яка займає 130 місце серед країн за індексом сприйняття корупції, знання ПДР – аж ніяк не на першому місці. Головне – мати гроші, час і залізні нерви.

Поетичний компромат на… Володимира (Сабодана)

№22, 7-6-2016

Київський митрополит Володимир (у миру - Віктор Маркіянович Сабодан) був однією з важливих фігур у суспільному, зокрема релігійному, житті України перших двадцяти років її незалежності. Адже він очолював найбільшу конфесійну структуру нашої держави - т. зв. Українську православну церкву в підпорядкуванні Московському патріархату (УПЦ МП). Говорити про роль особистості в історії - справа нелегка. Але, безперечно, від особистостей багато залежить. Чимало залежало й від митрополита Володимира - особливо в церковному житті. Тому варто з'ясувати, що це була за людина.

НАШЕ, яким я ГОРДЖУСЯ

№22, 2-6-2016

Після перемоги Джамали на Євробаченні-2016 в Інтернеті з'явилося безліч публікацій про історичні успіхи, перемоги та здобутки українців у світі. Ймовірно, зустрічали матеріали «Топ-20 досягнень українців за 2 тижні», «30 неймовірних фактів про Україну» або «24 причини гордитися Україною».

Юрій Благодир: «Реформа децентралізації: що Україна може запозичити у Польщі та Грузії»

№20, 20-5-2016

Незважаючи на те, що з недавніми подіями в Україні питання децентралізації відійшло на другий план, не варто забувати, що передача влади громадам залишається важливою реформою, без якої інші зміни в країні приречені на невдачу.

Віктор Матчук: «Шустер – це тільки початок»

№17, 28-4-2016

До Савіка Шустера і його програми я ставлюся неоднозначно. Як політик добре знаю його тенденційне ставлення до запрошення гостей. Знаю, що для його програм є персони нон-грата. Бачу, як часто на його ток-шоу слово для виступів надається непропорційно і зовсім не залежно від важливості слів виступаючого. Часто залежить від того, хто попросив за цю людину, або, як подейкують, скільки за участь було заплачено. Як громадянину мені теж не завжди приємно дивитися шоу Шустера. Але якщо щось не подобалося – я просто вимикав телевізор. У мене був вибір.

«Діти, яких «ховали» раніше від радіації, тепер копають бурштин»

№15, 18-4-2016

Кандидат медичних наук Володимир АНТОНЮК-КИСІЛЬ - про радіаційні наслідки незаконного видобутку бурштину на Рівненщині.

Юрій Благодир: «За півроку з мертвої точки вдалося зрушити чимало проблем Гощанського району

№13, 5-4-2016

Інтереси Гощанського району в Рівненській обласній раді представляє Юрій Благодир. Відповідально підійшовши до своїх обов’язків, він працює над вирішенням проблем, які хвилюють мешканців.

Віталій ЩЕПАНСЬКИЙ: «Засновник філософської науки навчався у Острозькій академії»

№11, 22-3-2016

На фоні релігійних протистоянь, які активно розгортаються на Рівненщині, непоміченою лишилася важлива для української церкви подія. Нещодавно вийшов друком повний переклад богословського полемічного тексту «Тренос», автором якого є один із найосвіченіших вихованців Острозької академії — Мелетій Смотрицький. Це перший повний переклад книги зі старопольської на українську. Видання готувалося ще до 400-річчя виходу «Треносу» 1610 р. Проте стало можливим лише зараз. Працював над текстом професор Інституту літератури ім. Т.Шевченка НАН України Ростислав Радишевський.

Сергій Штурхецький: «Більшість корупційних діянь мають в основі примітивні конструкції, які легко викрити або унеможливити»

Шляхи забезпечення ефективності діяльності Національного агентства з питань запобігання корупції

№10, 15-3-2016

Якщо ви працювали в друкованих медіа, то донедавна у вас був цікавий привілей - ви могли читати "завтрашні" газети. В епоху Інтернету монополією на інформацію, звісно, ніхто вже не володіє, однак поцікавитися заголовками новинневих стрічок початку 2017-го року, думаю, було б цікаво.

Агенти «русского мира»

Російська попса не менше просуває «русский мир», ніж це робить в Україні Московський патріархат

№10, 14-3-2016

У західноукраїнському місті Тернополі живе поет-естет Олег Герман. Він же й професор Тернопільського національного технічного університету імені Івана Пулюя. Загалом чоловік спокійний. Але цей спокійний естет відразу ж після Шевченківських днів розродився гнівним постом на своїй сторінці у Фейсбуці...

Юрій Благодир: «Як модний вислів «йдемо в Європу» зробити реальністю, а не популістською мантрою»

№9, 3-3-2016

Нещодавно прочитав новину про те, що американці активно розробляють новий вид транспорту - "Гіперлуп". За задумкою розробників, потяг у вакуумній трубі має пересуватися зі швидкістю 1200 кілометрів на годину. Цього року вже розпочинають випробовування, а закінчити проект планують через 4 роки. Коли читаю такі новини, то інколи не розумію, що відбувається. Ми живемо на одній планеті, в один часовий проміжок, але відстаємо від Заходу на цілі десятиліття.

Михайло Антонець: «Якщо рідна мова не передається наступному поколінню, вона потрапляє у забуття»

№7, 19-2-2016

21 лютого — Міжнародний день рідної мови. Відзначають його з 2000 року. Документ за назвою «Про підтримку мовного та культурного різноманіття» було проголошено на ХХХ сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО, що проходила 26 жовтня–17 листопада 1999 р. у Парижі. Оскільки з 6-ти тисяч розмовних мов світу близько половині загрожує зникнення, то ЮНЕСКО прагне підтримувати мову як ознаку культурної приналежності особи. Окрім того, ця міжнародна організація вважає, що вивчення іноземних мов та багатомовність є ключами до взаєморозуміння та взаємоповаги. Щорічне відзначення Міжнародного дня рідної мови використовується для скерування уваги на меншини з менш аніж 10 тисяч осіб, які активно розмовляють рідною мовою. Часто ці мови не передаються наступному поколінню і потрапляють у забуття.

Петро Кралюк: «Для чого підірвали пам’ятник Леніну в Донецьку?»

№4, 2-2-2016

Ленін на Донбасі — це не просто Ленін. Це, вважайте, один із головних місцевих символів. Для донбаських міст і містечок, які виникли зовсім недавно і де немає пам’ятників старовини, пам’ятники Леніну якраз заміняють пам’ятки історії й культури. Додайте до цього культивовану тут протягом багатьох років, у тому числі й у часи незалежної України, радянськість — і тоді стане зрозумілою любов донбасців до Леніна.

Микола Голомша: «Game of Thrones»

№4, 29-1-2016

Гра престолів — так називається відомий американський драматичний серіал за мотивами романів письменника Джорджа Мартіна. Жанр — фентезі. Дії відбуваються, звичайно, в придуманому світі, але тема досить реальна і життєва — на тлі політичних інтриг, а згодом і громадянської війни відбувається боротьба між впливовими сімействами (кланами) за трон королівства. Сюжетних ліній там чимало, але пристрасті, інтриги, вбивства, війни за можливість володіти престолом є головною. Втім, все як у житті. Як сто років, і тисячу, і більше тому. Як і нині. В різних куточках планети. Але зараз «володар Залізного трону» із фантастики став дійсністю, направивши своїх «підлеглих живих мерців» в Україну, щоб створити мережу рабських квазіпровінцій.

Петро Українець: «Невже слід, який залишає війна в наших душах, це просто ПТСР?

№4, 28-1-2016

Я не раз задавав собі запитання про свою власну позицію і свій власний погляд на травму війни. Домовитися із нервами, що побували на війні! Як? Через фізіологічні та психофізичні вправи? Через методи психо-фізіологічної регуляції, через соціальну регуляцію малої групи, через мораль та моральний вибір чи через стосунки з Богом і вибору місця перебування у вічності? Дуже багато і навіть по ночах думаю над цим. Веду уявний діалог із нашими психологами. Невже весь слід, який залишає війна в наших душах і душах воїнів називається просто — ПТСР, тобто постравматичний стресовий розлад!?

Алла САДОВНИК: «Мінськ-Кшижова-Дрезден-Берлін – подорож війною»

№87, 29-11-2015

Про те, що у твоїй країні війна, тобі нагадують одразу на кордоні – з валізами на вихід і затягнуті хвилини перевірок. У цій поїздці за кордон про війну якраз забувати не мала. Вона була і метою, і причиною довгих переїздів з Києва до Мінська, потім на захід Польщі і насамкінець до німецьких Дрездена та Берліна.

Петро Кралюк: «Деякі провокаційні міркування до Дня української писемності»

№81, 9-11-2015

9 листопада в нас вже стало традицією відзначати День української писемності та мови. Попри те, що наша держава збирається наступного року відсвяткувати свій 25-літній ювілей, у ній українська мова, яка має статус державної, так і не зайняла належного місця. Є сфери, в яких вона використовується вкрай мало. Це – бізнес, мас-медіа, кіно, інші види мистецтв. Як не парадоксально, але саме в роки незалежності спостерігалися тенденції скорочення вживання української мови в деяких із цих сфер. Наприклад, на сьогодні ми практично не маємо україномовного кіно. А деякі ніби україномовні фільми (насправді двомовні), як, наприклад, телесеріал «Останній москаль», радше викликають негативну реакцію в українському середовищі, ніж позитивну. Навіть у сфері державного управління, де, здавалось би, чиновники мали володіти державною мовою, йде її відверте ігнорування на найвищому рівні. Особливо це стало помітним після подій, які ми гордо іменуємо Революціє Гідності.

Петро КРАЛЮК: «„Незручні“ роздуми з приводу ювілею Могилянки»

№76, 21-10-2015

Цього року на високому рівні вирішили відзначити 400-літній ювілей Києво-Могилянської академії. «Базовою датою» для ювілею став 1615 рік, коли в Києві виникло Київське братство й при ньому, судячи з усього, була організована школа. Потім ця школа в 1632 році об’єдналася зі школою Києво-Печерської лаври. У результаті цього об’єднання виник навчальний заклад нового типу, який фактично запозичив схему викладання дисциплін, що існувала в тогочасних школах «латинського» Заходу, зокрема в школах єзуїтських. З того часу можна говорити про існування «повноцінної» Києво-Могилянської академії, яка з часом стала школою вищого типу, подібною до тогочасних західноєвропейських університетів.

1 2 3 4 5 6
 

Яндекс цитирования Яндекс.Метрика