Щасливе
Електронна передплата газети
☰ РОЗДІЛИ
Обласна газета «Рівне вечірнє»
Наш провайдер:
-25% на металопластикові вікна

Упевнений, що понад половина жителів Рівного, навіть ті декілька тисяч, що мешкають на цій вулиці, не знають, на честь чого вона названа «Відінською». Більше того — вже другий десяток років народ називає цю вулицю «ВідЕнською», як таку, що названа іменем столиці Австрії за аналогією з «віденською кавою» та «віденськими булочками».
 
Я так думаю
1 2 3 4 5 6

Віталій ЩЕПАНСЬКИЙ: «Засновник філософської науки навчався у Острозькій академії»

№11, 22-3-2016

На фоні релігійних протистоянь, які активно розгортаються на Рівненщині, непоміченою лишилася важлива для української церкви подія. Нещодавно вийшов друком повний переклад богословського полемічного тексту «Тренос», автором якого є один із найосвіченіших вихованців Острозької академії — Мелетій Смотрицький. Це перший повний переклад книги зі старопольської на українську. Видання готувалося ще до 400-річчя виходу «Треносу» 1610 р. Проте стало можливим лише зараз. Працював над текстом професор Інституту літератури ім. Т.Шевченка НАН України Ростислав Радишевський.

Сергій Штурхецький: «Більшість корупційних діянь мають в основі примітивні конструкції, які легко викрити або унеможливити»

Шляхи забезпечення ефективності діяльності Національного агентства з питань запобігання корупції

№10, 15-3-2016

Якщо ви працювали в друкованих медіа, то донедавна у вас був цікавий привілей - ви могли читати "завтрашні" газети. В епоху Інтернету монополією на інформацію, звісно, ніхто вже не володіє, однак поцікавитися заголовками новинневих стрічок початку 2017-го року, думаю, було б цікаво.

Агенти «русского мира»

Російська попса не менше просуває «русский мир», ніж це робить в Україні Московський патріархат

№10, 14-3-2016

У західноукраїнському місті Тернополі живе поет-естет Олег Герман. Він же й професор Тернопільського національного технічного університету імені Івана Пулюя. Загалом чоловік спокійний. Але цей спокійний естет відразу ж після Шевченківських днів розродився гнівним постом на своїй сторінці у Фейсбуці...

Юрій Благодир: «Як модний вислів «йдемо в Європу» зробити реальністю, а не популістською мантрою»

№9, 3-3-2016

Нещодавно прочитав новину про те, що американці активно розробляють новий вид транспорту - "Гіперлуп". За задумкою розробників, потяг у вакуумній трубі має пересуватися зі швидкістю 1200 кілометрів на годину. Цього року вже розпочинають випробовування, а закінчити проект планують через 4 роки. Коли читаю такі новини, то інколи не розумію, що відбувається. Ми живемо на одній планеті, в один часовий проміжок, але відстаємо від Заходу на цілі десятиліття.

Михайло Антонець: «Якщо рідна мова не передається наступному поколінню, вона потрапляє у забуття»

№7, 19-2-2016

21 лютого — Міжнародний день рідної мови. Відзначають його з 2000 року. Документ за назвою «Про підтримку мовного та культурного різноманіття» було проголошено на ХХХ сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО, що проходила 26 жовтня–17 листопада 1999 р. у Парижі. Оскільки з 6-ти тисяч розмовних мов світу близько половині загрожує зникнення, то ЮНЕСКО прагне підтримувати мову як ознаку культурної приналежності особи. Окрім того, ця міжнародна організація вважає, що вивчення іноземних мов та багатомовність є ключами до взаєморозуміння та взаємоповаги. Щорічне відзначення Міжнародного дня рідної мови використовується для скерування уваги на меншини з менш аніж 10 тисяч осіб, які активно розмовляють рідною мовою. Часто ці мови не передаються наступному поколінню і потрапляють у забуття.

Петро Кралюк: «Для чого підірвали пам’ятник Леніну в Донецьку?»

№4, 2-2-2016

Ленін на Донбасі — це не просто Ленін. Це, вважайте, один із головних місцевих символів. Для донбаських міст і містечок, які виникли зовсім недавно і де немає пам’ятників старовини, пам’ятники Леніну якраз заміняють пам’ятки історії й культури. Додайте до цього культивовану тут протягом багатьох років, у тому числі й у часи незалежної України, радянськість — і тоді стане зрозумілою любов донбасців до Леніна.

Микола Голомша: «Game of Thrones»

№4, 29-1-2016

Гра престолів — так називається відомий американський драматичний серіал за мотивами романів письменника Джорджа Мартіна. Жанр — фентезі. Дії відбуваються, звичайно, в придуманому світі, але тема досить реальна і життєва — на тлі політичних інтриг, а згодом і громадянської війни відбувається боротьба між впливовими сімействами (кланами) за трон королівства. Сюжетних ліній там чимало, але пристрасті, інтриги, вбивства, війни за можливість володіти престолом є головною. Втім, все як у житті. Як сто років, і тисячу, і більше тому. Як і нині. В різних куточках планети. Але зараз «володар Залізного трону» із фантастики став дійсністю, направивши своїх «підлеглих живих мерців» в Україну, щоб створити мережу рабських квазіпровінцій.

Петро Українець: «Невже слід, який залишає війна в наших душах, це просто ПТСР?

№4, 28-1-2016

Я не раз задавав собі запитання про свою власну позицію і свій власний погляд на травму війни. Домовитися із нервами, що побували на війні! Як? Через фізіологічні та психофізичні вправи? Через методи психо-фізіологічної регуляції, через соціальну регуляцію малої групи, через мораль та моральний вибір чи через стосунки з Богом і вибору місця перебування у вічності? Дуже багато і навіть по ночах думаю над цим. Веду уявний діалог із нашими психологами. Невже весь слід, який залишає війна в наших душах і душах воїнів називається просто — ПТСР, тобто постравматичний стресовий розлад!?

Алла САДОВНИК: «Мінськ-Кшижова-Дрезден-Берлін – подорож війною»

№87, 29-11-2015

Про те, що у твоїй країні війна, тобі нагадують одразу на кордоні – з валізами на вихід і затягнуті хвилини перевірок. У цій поїздці за кордон про війну якраз забувати не мала. Вона була і метою, і причиною довгих переїздів з Києва до Мінська, потім на захід Польщі і насамкінець до німецьких Дрездена та Берліна.

Петро Кралюк: «Деякі провокаційні міркування до Дня української писемності»

№81, 9-11-2015

9 листопада в нас вже стало традицією відзначати День української писемності та мови. Попри те, що наша держава збирається наступного року відсвяткувати свій 25-літній ювілей, у ній українська мова, яка має статус державної, так і не зайняла належного місця. Є сфери, в яких вона використовується вкрай мало. Це – бізнес, мас-медіа, кіно, інші види мистецтв. Як не парадоксально, але саме в роки незалежності спостерігалися тенденції скорочення вживання української мови в деяких із цих сфер. Наприклад, на сьогодні ми практично не маємо україномовного кіно. А деякі ніби україномовні фільми (насправді двомовні), як, наприклад, телесеріал «Останній москаль», радше викликають негативну реакцію в українському середовищі, ніж позитивну. Навіть у сфері державного управління, де, здавалось би, чиновники мали володіти державною мовою, йде її відверте ігнорування на найвищому рівні. Особливо це стало помітним після подій, які ми гордо іменуємо Революціє Гідності.

Петро КРАЛЮК: «„Незручні“ роздуми з приводу ювілею Могилянки»

№76, 21-10-2015

Цього року на високому рівні вирішили відзначити 400-літній ювілей Києво-Могилянської академії. «Базовою датою» для ювілею став 1615 рік, коли в Києві виникло Київське братство й при ньому, судячи з усього, була організована школа. Потім ця школа в 1632 році об’єдналася зі школою Києво-Печерської лаври. У результаті цього об’єднання виник навчальний заклад нового типу, який фактично запозичив схему викладання дисциплін, що існувала в тогочасних школах «латинського» Заходу, зокрема в школах єзуїтських. З того часу можна говорити про існування «повноцінної» Києво-Могилянської академії, яка з часом стала школою вищого типу, подібною до тогочасних західноєвропейських університетів.

Маріса Порто: «Десять життєвих уроків від української журналістики»

№72, 6-10-2015

Головна редакторка американської газети «Daily Press» (м. Ньюпорт-Ньюс, Вірджинія), яка є партнером «Рівне вечірнє» у рамках програми медіапартнерства від IREX, Маріса Порто два тижні вересня провела в Україні, відвідавши Львів, Рівне, Острог та Київ. Повернувшись до США, вона написала редакторську колонку про те, які життєві уроки отримала від українських журналістів. Пропонуємо вам переклад матеріалу, опублікованого на сайті «Daily Press».

Петро КРАЛЮК: «Чому українські школи й досі вчать любити агресора Росію?»

№71, 5-10-2015

Може, українській владі нарешті треба зрозуміти, що не лише силою зброї здобуваються перемоги над агресором.

Комбат Капінос: «Всі знають, що я «бандерівець». У мене батько такий був, ну, і я недалеко пішов»

№63, 4-9-2015

Серпневі бої між українською армією і донбаськими бойовиками за найвищу точку Донецькій області — курган Савур-Могилу за рік обросли легендами і домислами. Підполковник із Рівного Микола Капінос — на той момент командир батальйонно-тактичної групи п’ятьдесят першої Волинської бригади, якій офіційно було дано наказ взяти ключову висоту, розповів Цензор.НЕТ правду про події на висоті 277,9.

Юрій ТРАЧУК: «Фальстарт децентралізації»?

№58, 17-8-2015

Спостерігаючи за спробою реалізувати сценарій децентралізації, не можу не відзначити: усе це за симптомами дуже схоже на... фальстарт децентралізації. Принаймні, на Рівненщині. Що ж ми маємо? Час знову втрачено... Ідею спаплюжено... Зробити це вже значно важче, аніж було чотири місяці тому, коли все ще починалося.

Петро КРАЛЮК: «Бурштин: блиск і злидні Полісся»

Знищується не лише природа — відбулося руйнування соціуму, що існував у «бурштинових» районах

№56, 7-8-2015

Останнім часом в українських мас-медіа все частіше згадують Рівненську область, точніше, її північні поліські райони. Згадують переважно у зв’язку з незаконним видобутком тут бурштину. Говорили, зокрема, про конфлікт у Дубровиці, де справа дійшла до силових дій. Тепер мова йде про те, що у Рівненській області Державна фіскальна служба України затримала 1 тонну бурштину та засоби для його обробки на загальну суму близько 62 мільйонів гривень. Власне, це не перший такий улов і, схоже, не останній. Після того, як президент Петро Порошенко дав розпорядження припинити незаконний видобуток бурштину, на Поліссі «війна» за цей «сонячний камінь» стає дедалі запеклішою.

Святослав КЛІЧУК: Рівне. «Хімік». Конкуренція чи корупція?

№52, 23-7-2015

Чесна конкуренція - рушій в будь-якій сфері, тоді як корупція чи не найбільша проблема, яка гальмує розвиток України, регіону, міста. Яку політику провадить міський голова Володимир Хомко в комунальній сфері, хочу розібрати з вами одну конкретну ситуацію, точніше дві...

Людмила Туровська: «Ще раз про земельні ділянки для учасників АТО»

№47, 8-7-2015

У всьому має бути якась міра. І навіть у тих сферах, де, здавалося б, правил не існує, має бути межа, за яку не варто переступати. Так пишу, тому що у Рівному, схоже, почали «гратись» на темі війни та емоціях рідних і близьких тих, хто захищає нас на сході і навіть з почуттями самих бійців. Можливо, це мені здається, але щось підказує, що саме так і є.

Юрій ТРАЧУК: «Костопіль і Рівне мають спільні інтереси. А можуть мати й спільну територію»

№46, 2-7-2015

Про хід об’єднання громад Рівненщини. Якщо хоча б один чиновник назве ці об’єднання громад Рівненщини самодостатніми — викиньте його з вікна... Вочевидь, при пропонованому об’єднанні ніякого розвитку області не буде, і 2016 буде вкрай важким для усіх громад, а для «дрібнооб’єднаних» — тим паче.

Петро КРАЛЮК: «Інтерв'ю Януковича як симптом»

№45, 25-6-2015

Давно не з’являвся наш «легітимний» Віктор Федорович на людях. Дехто про нього вже й забув, дехто навіть подумував, чи живим є наш колишній гарант Конституції. І ось на тобі – з’явився. Й не просто з’явився – а дав інтерв’ю. І не якомусь там російському інформаційному агентству – а самому Бі-бі-сі.

1 2 3 4 5 6
 

Яндекс цитирования Яндекс.Метрика