Електронна передплата газети
☰ РОЗДІЛИ
Обласна газета «Рівне вечірнє»
Наш провайдер:
-25% на металопластикові вікна

Практично щодня, а інколи навіть по кілька разів на день, різного калібру політики прогнозують нам нові соціальні заворушення, протести і таке інше. І все це, за їхніми словами, буде викликано антинародною політикою правлячого режиму. Це щодня. А щомісяця ті ж самі політики прогнозують нам «новий майдан».

Франко і музика. Рівнянам розкажуть про те, хто з музикантів використовує поезію класика


2016-й – рік Івана Франка в Україні. Аби заохотити молодь дізнатися більше про українського інтелектуала, який має найбільший серед українців творчий доробок, обласна бібліотека вирішила провести творчий захід.
Loading...
Loading...

Понад норму — немає


Рівненський обласний лабораторний центр Міністерства охорони здоров'я здійснив моніторингові дослідження потужності поглиненої в повітрі дози гамма-випромінювання.

Використані батарейки повезуть у Францію


Пункт прийому відпрацьованих батарейок та акумуляторів створено в Рівненській обласній універсальній науковій бібліотеці. Чому саме у бібліотеці? Бо заклад долучився до всеукраїнської громадської природоохоронної кампанії «Батарейкам — утилізація!».
 
Я так думаю
1 2 3 4 5 6

Петро КРАЛЮК: «„Незручні“ роздуми з приводу ювілею Могилянки»

№76, 21-10-2015

Цього року на високому рівні вирішили відзначити 400-літній ювілей Києво-Могилянської академії. «Базовою датою» для ювілею став 1615 рік, коли в Києві виникло Київське братство й при ньому, судячи з усього, була організована школа. Потім ця школа в 1632 році об’єдналася зі школою Києво-Печерської лаври. У результаті цього об’єднання виник навчальний заклад нового типу, який фактично запозичив схему викладання дисциплін, що існувала в тогочасних школах «латинського» Заходу, зокрема в школах єзуїтських. З того часу можна говорити про існування «повноцінної» Києво-Могилянської академії, яка з часом стала школою вищого типу, подібною до тогочасних західноєвропейських університетів.

Маріса Порто: «Десять життєвих уроків від української журналістики»

№72, 6-10-2015

Головна редакторка американської газети «Daily Press» (м. Ньюпорт-Ньюс, Вірджинія), яка є партнером «Рівне вечірнє» у рамках програми медіапартнерства від IREX, Маріса Порто два тижні вересня провела в Україні, відвідавши Львів, Рівне, Острог та Київ. Повернувшись до США, вона написала редакторську колонку про те, які життєві уроки отримала від українських журналістів. Пропонуємо вам переклад матеріалу, опублікованого на сайті «Daily Press».

Петро КРАЛЮК: «Чому українські школи й досі вчать любити агресора Росію?»

№71, 5-10-2015

Може, українській владі нарешті треба зрозуміти, що не лише силою зброї здобуваються перемоги над агресором.

Комбат Капінос: «Всі знають, що я «бандерівець». У мене батько такий був, ну, і я недалеко пішов»

№63, 4-9-2015

Серпневі бої між українською армією і донбаськими бойовиками за найвищу точку Донецькій області — курган Савур-Могилу за рік обросли легендами і домислами. Підполковник із Рівного Микола Капінос — на той момент командир батальйонно-тактичної групи п’ятьдесят першої Волинської бригади, якій офіційно було дано наказ взяти ключову висоту, розповів Цензор.НЕТ правду про події на висоті 277,9.

Юрій ТРАЧУК: «Фальстарт децентралізації»?

№58, 17-8-2015

Спостерігаючи за спробою реалізувати сценарій децентралізації, не можу не відзначити: усе це за симптомами дуже схоже на... фальстарт децентралізації. Принаймні, на Рівненщині. Що ж ми маємо? Час знову втрачено... Ідею спаплюжено... Зробити це вже значно важче, аніж було чотири місяці тому, коли все ще починалося.

Петро КРАЛЮК: «Бурштин: блиск і злидні Полісся»

Знищується не лише природа — відбулося руйнування соціуму, що існував у «бурштинових» районах

№56, 7-8-2015

Останнім часом в українських мас-медіа все частіше згадують Рівненську область, точніше, її північні поліські райони. Згадують переважно у зв’язку з незаконним видобутком тут бурштину. Говорили, зокрема, про конфлікт у Дубровиці, де справа дійшла до силових дій. Тепер мова йде про те, що у Рівненській області Державна фіскальна служба України затримала 1 тонну бурштину та засоби для його обробки на загальну суму близько 62 мільйонів гривень. Власне, це не перший такий улов і, схоже, не останній. Після того, як президент Петро Порошенко дав розпорядження припинити незаконний видобуток бурштину, на Поліссі «війна» за цей «сонячний камінь» стає дедалі запеклішою.

Святослав КЛІЧУК: Рівне. «Хімік». Конкуренція чи корупція?

№52, 23-7-2015

Чесна конкуренція - рушій в будь-якій сфері, тоді як корупція чи не найбільша проблема, яка гальмує розвиток України, регіону, міста. Яку політику провадить міський голова Володимир Хомко в комунальній сфері, хочу розібрати з вами одну конкретну ситуацію, точніше дві...

Людмила Туровська: «Ще раз про земельні ділянки для учасників АТО»

№47, 8-7-2015

У всьому має бути якась міра. І навіть у тих сферах, де, здавалося б, правил не існує, має бути межа, за яку не варто переступати. Так пишу, тому що у Рівному, схоже, почали «гратись» на темі війни та емоціях рідних і близьких тих, хто захищає нас на сході і навіть з почуттями самих бійців. Можливо, це мені здається, але щось підказує, що саме так і є.

Юрій ТРАЧУК: «Костопіль і Рівне мають спільні інтереси. А можуть мати й спільну територію»

№46, 2-7-2015

Про хід об’єднання громад Рівненщини. Якщо хоча б один чиновник назве ці об’єднання громад Рівненщини самодостатніми — викиньте його з вікна... Вочевидь, при пропонованому об’єднанні ніякого розвитку області не буде, і 2016 буде вкрай важким для усіх громад, а для «дрібнооб’єднаних» — тим паче.

Петро КРАЛЮК: «Інтерв'ю Януковича як симптом»

№45, 25-6-2015

Давно не з’являвся наш «легітимний» Віктор Федорович на людях. Дехто про нього вже й забув, дехто навіть подумував, чи живим є наш колишній гарант Конституції. І ось на тобі – з’явився. Й не просто з’явився – а дав інтерв’ю. І не якомусь там російському інформаційному агентству – а самому Бі-бі-сі.

Олександр Гайн: «Операція «‚Повістка’»

№43, 19-6-2015

Юрій Вознюк: «Політична проституція»

№43, 19-6-2015

Древня професія завжди викликала суспільну відразу. У жінок конкретну, а у чоловіків ще більш конкретну, але чому б і не скористатись... Ідентично, за трафаретом, це ремесло перекочувало у політику. Так само є політична проститутка, яка виконує усі забаганки грошовитого клієнта, причому шльондра готова на все заради солодкого срібника.

Петро КРАЛЮК: «Українці і Друга світова»

№33, 12-5-2015

Цьогорічне 9 Травня зробили в Україні особливим. Уперше (!) за часів незалежності святкування Дня Перемоги відбувалося під червоними прапорами. Не думаю, що це робилося через велику любов до ветеранів Великої Вітчизняної, яких зосталася жменька. Доводиться зустрічати інформацію, що для пошиття червоних полотен витратили в нас більше коштів, ніж на реальну допомогу цим літнім людям.

Святослав КЛІЧУК: «Якщо не Хомко? Що може чекати на Рівне через півроку»

№29, 22-4-2015

Нещодавно одразу в кількох рівненських газетах з'явився матеріал «Місцеві вибори-2015: запасайтесь попкорном» Івана Місюри (автора, якого ніхто у громадсько-політичному середовищі Рівного не знає) про потенційних кандидатів на посаду міського голови Рівного. Вирішив і я висловити своє бачення, можливо, комусь буде цікаво.

Алла САДОВНИК: А може, догори ногами депутатів?

№23, 26-3-2015

Нардепи хочуть перевернути український прапор. Направду, а що може зробити народний депутат за п’ять років у парламенті? Логічно - реформувати країну. Проте для наших обранців – це занадто складно і невигідно. Простіше причину всіх бід шукати не у своїй бездіяльності чи бездарності, а у якихось міфічних символах. Легше ж виборцям сказати, що Верховна Рада побудована на проклятому місці, що сусід наклав порчу чи що державний прапор не по-феншую. І замість того, щоб голосувати за справді потрібні закони, наприклад, про бурштинодобування, можна носитися з ідеєю поміняти місцями синій і жовтий колір на українському прапорі. Головне – знайти «експерта», який би з впевненістю з телевізора доводив, що «вороги перевернули український прапор» і від того – розвалена економіка, війна, анексований Крим і зубожіння. А там змінять прапор чи ні, а каденція закінчуватиметься, всі бачитимуть, як обранці «старалися», і голосуватимуть за них знову. Хоча, може, ефективніше перевертати не прапор, а депутатів? Раптом у позиції догори ногами їм приходитимуть більш плідні ідеї?

Святослав Клічук: «Кадри для «губернатора»

№21, 19-3-2015

Прочитав на сайті ВСЕ цікаве інтерв'ю з головою Рівненської ОДА Віталієм Чугунніковим. Серед іншого йшла розмова про проблему з пошуком якісних кадрів на різні посади в облдержадміністрації. Місяць на формування команди минув, але, як каже голова, "сказати легше ніж зробити". Заступників й досі немає, крім того, що був і раніше. Серед претендентів - грузинський вундеркінд Ілля Глонті, якого голова ОДА бачить своїм гуманітарним заступником. Але з призначенням, ніби-то затримка - через громадянство.

Петро КРАЛЮК: «Шевченко, якого ми не хочемо знати»

№18, 11-3-2015

Тарас Шевченко – унікальна фігура в українському націогенезі модерного періоду. Більше того, він давно перетворився в символ українства. Тому не дивно, що були і є намагання різних політиків створити «свого Шевченка». Років сто тому українські народолюбці витворили образ «селянського Шевченка», який і далі продовжує жити. Хоча на невідповідність цього образу звертали увагу й Михайло Драгоманов, й Іван Огієнко, який навіть спеціально проводив польові дослідження, вивчаючи, що простий український селянин знає про Шевченка, як сприймає його. Виявилося – про Кобзаря той знає мало. Більшовики створили образ Шевченка як «революціонера-демократа», а ще – як такого собі «молодшого брата» російських радикалів типу Чернишевського. Хоча, насправді, Шевченко був більш близький до російських слов’янофілів. Були й намагання представити Шевченка ледь не речником націоналістичних ідей, витворити постмодерністський образ міфотворця… Чого тільки не було. А зараз є спроба (у зв’язку з наближенням двохсотлітнього ювілею) створити з Шевченка заяложену ікону, яка нікому не буде цікавою. До речі, подібний «проект» успішно реалізовувався в радянські часи.

Петро ДОЛГАНОВ: «Хто не „плескає в долоні“ – той „поганий“?»

Відкритий лист до ректора РДГУ, професора Руслана Постоловського

№18, 6-3-2015

"Високоповажний Руслане Михайловичу! Останні події на засіданні Вченої ради РДГУ 27.02.2015 р. спонукали мене до цього публічного звернення. Віднедавна серед колег вишу стрімко поширюються чутки про те, скільки “бруду” викладачі кафедри політичних наук на Вас “вилили”, пишучи різні “неправдиві речі” до інформаційних порталів. Отже, офіційно заявляю, що я перший з числа викладачів кафедри, хто вирішив прокоментувати ситуацію, яка склалася навколо виборів ректора університету.

Святослав КЛІЧУК: «Депутати Рівненської облради ходитимуть пішки?»

№17, 4-3-2015

У середу «відкрили» пропозиції, що надійшли на тендер з державної закупівлі послуг з перевезення керівництва та апарату Рівненської обласної ради. Заявку на перевезення подало тільки комунальне підприємство «Автобаза» облради. Відповідно тендер, чи правильніше сказати торги, не відбулися. Ви можете уявити цю ситуацію в сучасних умовах, коли люди хапаються за будь-який заробіток, коли конкуренція на вільному ринку зашкалює, а за державні кошти працювати бажаючих не знайшлося?!

Петро КРАЛЮК: «Україна і вбивство Нємцова: виграш чи програш Кремля?»

№17, 3-3-2015

Нємцов демонстрував проукраїнські симпатії. Навіть збирався оприлюднити доповідь про участь російських військ у війні на Донбасі

1 2 3 4 5 6
 

Яндекс цитирования Яндекс.Метрика