Електронна передплата газети
☰ РОЗДІЛИ
Обласна газета «Рівне вечірнє»
Наш провайдер:
-25% на металопластикові вікна

Чув, що десь у місті криво паркан поставили. Не хочете піти перевірити? А на іншій вулиці будувати щось збираються ніби незаконно. Ходімо перевіримо! А потім пікет організуємо біля офісу порушників, пресу запросимо, інтерв'ю дамо…

Франко і музика. Рівнянам розкажуть про те, хто з музикантів використовує поезію класика


2016-й – рік Івана Франка в Україні. Аби заохотити молодь дізнатися більше про українського інтелектуала, який має найбільший серед українців творчий доробок, обласна бібліотека вирішила провести творчий захід.
Loading...
Loading...
 
Я так думаю
1 2 3 4 5 6

Сергій Штурхецький: «Війна на порозі»

№11, 11-2-2015

Постріл гранатомета у вікно Рівненського військкомату пізнім вчорашнім вечором проголосив початок нової реальності, в якій житимуть мешканці області.

Сергій НИКИТЮК: «Сурогатний сантехнік»

№10, 5-2-2015

Биков зняв кіно про провінційного сантехніка. Журналістам центральних ЗМІ новітній Афоня не сподобався. Вони почали тролити Бикова, демонструючи гарну професійну підготовку і столичний снобізм.

Петро Кралюк: «Iловайськ» на гуманітарному фронті

№10, 5-2-2015

В умовах гібридної війни, де велику роль відіграє нав’язування ворогом через пропаганду свого бачення світу, культурних та суспільних цінностей, ми ... «роззброюємось»

Вікторія Шинкаренко: "А де наші професійні військовослужбовці?"

№8, 30-1-2015

Знов мобілізація, повістки вручають всім підряд. Міністерство оборони дало на кожну область квоту, і далі нікого не хвилює, кого саме призвуть, тут головне - кількість. А де наші професійні військовослужбовці, ті, кого ми нашими податками годували, надавали пільги всі 24 роки, так би мовити, оберігали на випадок "а раптом війна"? Після невеликого дослідження виявляється, що 60-70 відсотків несе службу в кабінетах на мирній території до 18.00, з вихідними і святами.

Олеся Антоненко: “Поети нещастя”

№8, 30-1-2015

Якщо би хтось захотів підрахувати кількість щасливих і нещасних віршів, а заодно і поетів української літератури, результат нікого б не здивував. Усе геніальне, яке розносилося спершу з уст в уста, видавалося самвидавом, а потім застрягало у шкільних підручниках чи, слідуючи моді, у соціальних мережах – усе було написано під впливом нещасть. Революції, війни, розбите кохання чи навіть життя… Останній рік в Україні лише підтверджує, що ми країна поетів нещастя. За останні місяці з’явилося немало нових імен, про які раніше ніхто не чув. Якби не війна, про цих поетів, можливо, взагалі би чули тільки у вузькому колі. Втім, коли у країні горе саме, поезія стає своєрідним катарсисом.

Петро Кралюк: «На Донбасі існує специфічна політична культура. Тут має бути вожак»

Що потрібно зробити, щоб не програвати на Донбасі?

№6, 26-1-2015

Коли в Берліні засідали міністри іноземних справ ФРН, Франції, України й Росії у «нормандському форматі», обговорюючи «донбаську кризу» (насправді війну), мені довелося зустрітися з людиною, яка тривалий час перебувала на Донбасі і якій довелося чимало побачити. З певних причин, я не можу назвати ім’я цієї людини. Лише зазначу, що їй я довіряю. Звісно, маємо суб’єктивне сприйняття подій. Але це така суб’єктивність, яка дає можливість багато що побачити. Події, які відбулися незадовго до і під час зустрічі міністрів іноземних справ у «нормандському форматі», засвідчили, що Україна все таки здала деякі позиції. Тут не йдеться про якусь значну перемогу Росії. Та все ж... Отож, чому ми програємо?

Сергій Никитюк: «Не будеш слухатися, поведу на «Бабая»

№6, 23-1-2015

Минулий кінематографічний сезон запам’ятався насамперед війною сліпих із глухими. Мірялись силами патріотичний блокбастер про сліпих кобзарів «Поводир» Олеся Саніна та гостра соціальна драма із життя глухонімої спільноти — «Племя» режисера Слабошпицького. Переміг «Поводир» — тобто отримав путівку на «Оскар» із рук місцевого «оскарівського» комітету. Партія «глухих» із таким рішенням журі не погодилась, звинуватила декого у корупції, але нічого так і не добилась. Мила українська сварка між двома цілком пристойними картинами (кожна у своєму жанрі) нагадала, що пацієнт (український кінематограф), дякувати Богу, ще живий.

Леонід Ваврик: «Чи потрібна ГЕС на Случі?»

№4, 19-1-2015

Дуже здивувався, що давно вирішене питання про будівництво ГЕС на річці Случ раптом набрало нових обертів, тому хочу висловити і свою думку з приводу цього питання як людина, котра стояла біля витоків створення заказника «Соколині гори».

Сергій НИКИТЮК: «Сектор, ти не правий»

№4, 15-1-2015

Слово правий слід читати із наголосом на другому складі. І ось чому. Наприкінці року у Рівному стався ідеологічний теракт. Члени терористичного угрупування Література.rv заклали вибухівку під основи західно-української моралі та духовності. У ролі вибухової суміші виступив відомий письменник Юрій Андрухович, роль запалу зіграв не менш відомий літератор О.Ірванець. Трагедія сталася о вечірній порі, у приміщенні лялькового театру.

Петро Кралюк: «Світло й тіні Юрія Луценка»

№96, 6-1-2015

Для чого пишуться мемуари? Щоб піднести свою значимість, створити панегірик? А може, щоб розібратися в собі й, оглянувши власний життєвий шлях, з’ясувати, ким я був і є в цьому світі. Чи для того, щоб висповідатись? Хоча чого вартує публічна сповідь? Та, зрештою, навіть коли ти сповідуєшся сам собі, свідомо уникаєш «незручних» тем. Тому наївно чекати, що в мемуарах скажуть «всю правду». Проте якусь частку правди скажуть. І хоча б через те варто читати мемуари.

Сергій Никитюк: «Євангеліє від Ячейкіна»

№96, 6-1-2015

Наприкінці грудня виповнився 81 рік з дня народження відомого українського дитячого письменника-гумориста Юрія Ячейкіна. Візитівкою цього дотепного дядечка є, безсумнівно, жарт-фантазія «Зоряні мандри капітана Небрехи». Багатолітній фейлетоніст сатиричного журналу «Перець», з кумедним прізвищем Ячейкін (не псевдонім) перевів улюбленця читачів капітана Врунгеля з яхти на зоряний корабель Йона Тихого. Нового аргонавта Всесвіту автор охрестив Небрехою, та відправив у мандри безмежним Космосом, а заодно і полицями численних книгарень, бібліотек та приватних зібрань.

Сергій НИКИТЮК: «Гусарська лабуда»

№95, 30-12-2014

Водевіль Гусарська Балада, знятий Ельдаром Рязановим у 1962 році, оспівує (у прямому і переносному розумінні слова співати) героїчних захисників Вітчизни. Головна героїня музичної комедії Шурочка, прости Боже, Азарова (це ж треба було Миколі Яновичу Пахло так спаскудити жінчине прізвище) вступає до лав діючої армії і відважно боронить рідну домівку від ворогів. Феноменальний успіх та народна любов Гусарської балади донині не дає спокою російським кінематографістам та політтехнологам. Ще, здається, не всі відплювались від провальної Уланської балади, аж у вікно лізе нова напасть - партизанська балада під назвою - Васіліса.

Віктор Гвоздинський: «Про створення художнього музею у Рівному говорять уже 25 років»

№95, 30-12-2014

Рівне — єдиний обласний центр, який не має сьогодні художнього музею. Дещо з історії: до 1939 року, а потім до 1947 року в нашому місті функціонував художній музей, який знаходився на вул.С.Петлюри,19. Під час німецької окупації 1942-1944 рр. значна частина колекції була вивезена до Німеччини. Протягом останніх 25 років творчі спілки та громадськість Рівненщини неодноразово зверталась до влади про створення художнього музею.

Петро КРАЛЮК: «Віяльні відключення електрики. Таємниці і зловживання?»

№95, 25-12-2014

В Україні почали активно економити електроенергію. І полягає ця економія переважно в тому, що організовуються так звані віяльні відключення, коли в тих чи інших населених пунктах відключають електрику. Те, що такі речі нас чекають взимку, було відомо ще задовго до того. Навіть влітку про це говорилося. Було зрозуміло, що «вугільний пояс» Донбасу нам не вдасться повернути до настання зими. Тому існуватиме проблема з поставкою вугілля для електростанцій. Адже саме теплові електростанції «знімають» дефіцит електроенергії в період пікових навантажень.

Ім'я на уламках

№95, 25-12-2014

А кажуть, з пісні слів не викинеш. Брехня! Викидають. Ще й як! Наприклад, із відомого гімну в 1955 році рішуче викинули слово "Сталін". Натомість текст пісні збагатився "партією". "Партія" протрималась півстоліття і відправилась за "Сталіним". Навзамін прийшло слово "Бог". Які пертурбації очікують гімн свіжо православної держави у майбутньому, можна лише здогадуватись. Про ці "гімняні" ротації згадує у своєму есе "Прощавай, Європа" відома російська письменниця Людмила Уліцкая.

Сергій Штурхецький: «Три горішки для «губернатора»

№93, 22-12-2014

Що ж, вже невдовзі Рівненська облдержадміністрація отримає керівника. Пакет із «трьома горішками-завданнями» для «губернатора вже запечатано. Рано-чи-пізно, найімовірніше — ще до нового календарного року Рівненська облдержадміністрація отримає нового керівника. А різдвяний супровідний лист з Адміністрації Президента для цього призначенця буде аж ніяк не вітальним. Будуть там «горішки»-завдання для нового керівника... Швидше за все, йтиметься у листі про бурштин, забезпечення керованості областю... Аромат від листа — аж ніяк не ялинковий. Бо запах «паленого спирту», краденої деревини і нелегальних сигарет перебиває. Що ж, доведеться і з цим запахом щось робити, якщо він вже встиг дістатися до столичних кабінетів.

Сергій Никитюк: «Верхня Вольта з балістичними ракетами»

№93, 18-12-2014

Є люди-брехуни, для яких збрехати - це те саме, що сказати добридень. Є люди чесні, які не соромляться говорити правду, навіть якщо вона не прикрашає їх самих. До перших належить Путін. До других - кінорежисер Андрій Кончаловський.

Леонід Матюхін: «Люди втомились від війни»

№91, 12-12-2014

Коли буваєш на передовій, не дивуєшся тому, що десь неподалік йде стрільба, гатять гармати та міномети, а наші хлопці в цей час вечеряють, сплять або ж займаються побутовими справами. Для них ця війна — це частина їхнього життя.

Сергій Никитюк: «Бурштин і конспірологія»

№91, 11-12-2014

Дякуючи Джеку Лондону весь світ до сьогодні захоплюється пригодами відчайдушних юконських золотошукачів: робітників лопати і кайла — романтиків із величної Аляски. Хто зна, можливо і в Україні теж колись з’явиться свій Джек Лондон, який увічнить Полісся, як край не менш відчайдушних бурштинокопачів. А поки що, рівненську бурштинову лихоманку описують, здебільшого, сухі міліцейські протоколи та кримінальні колонки місцевих газет.

Віктор Матчук: «Кінець Верховної Ради восьмого скликання»

№89, 5-12-2014

Нічого не змінилося. У новій Верховній Раді все залишилося по-старому. Цього тижня одним із найцікавіших шоу на українському телебаченні було засідання парламенту восьмого скликання, на якому призначали новий уряд. Втім, шоу розчарувало. Хепіенду не буде.

1 2 3 4 5 6
 

Яндекс цитирования Яндекс.Метрика