Навіть незважаючи на те, що фонд встановив початкову ціну контрольного пакета акцій (50 відсотків+1 акція) у 16,5 мільйона гривень. А це майже втричі більше від їхньої номінальної вартості, яку свого часу обрахували в 5 мільйонів 605 тисяч гривень.
Хто виявив бажання стати справжнім господарем радіозаводу і скільки таких претендентів — поки що працівники Фонду держмайна не розголошують. Начальник відділу продажу акцій Валентина Боришевська запевнила, що в регіональному відділенні Фонду заявки від покупців вже прийняли, але ще не перевірили їх якості:
— На сьогодні ми не можемо повідомити, чи будуть всі покупці, які подали заявки, допущені до конкурсу. Адже конкурс оголошувався під промислового інвестора. Тобто або підприємство-покупець має використовувати продукцію радіозаводу, або ж радіозавод має користуватися його продукцією. Якщо потенційні покупці нададуть достатньо інформації та підпадуть під статус промислового інвестора, то у понеділок 25 вересня ми оголосимо, чи такий конкурс відбудеться. Але прогнозувати його результати поки що зарано.
Обережні висловлювання працівників Фонду держмайна можна зрозуміти. Адже радіозавод за радянських часів і те, що від нього залишилося нині, — це різні речі. За програмою реструктуризації поступово відбувалося відчуження майна, яке не впливало на виробничу діяльність. Вже приватизовані адміністративний корпус, їдальня та деякі інші соціально-побутові приміщення радіозаводу. Саме їх успішно здають нові господарі в оренду. А тим часом сам радіозавод, оголошений свого часу підприємством, яке має «стратегічне значення для економіки і безпеки держави», потрапляв у перелік підприємств, на яких працівники отримують зарплату, нижчу за мінімальну.
Втім, далеко не найкраще становище заводу не завадило два роки тому у Верховній Раді активно лобіювати пріоритетне право придбання контрольного пакета акцій радіозаводу концерном «ІТ», створеним на основі ЗАТ «Електронмаш-образ», серед засновників якого, до речі, є й члени Української народної партії. З високої трибуни заявлялося про те, що радіотехнічний завод, продукція якого останнім часом асоціювалася у більшості рівнян хіба що з радіоекерованими іграшками-танками та магнітолами «Іква», разом із київським заводом «Квант» мав зайнятися створенням такого собі «образного комп’ютера» — принципово нових електронних машин і пристроїв, здатних сприймати та розуміти звуки, зображення, людську мову і навіть рукописні тексти. Однак нардепи такої «образної» приватизації тоді не схвалили.
Тож яка доля чекає на радіозавод — виготовляти надалі дитячі іграшки, автомобільні аксесуари чи військову комп’ютерну техніку — залежить від того, хто не пошкодує щонайменше отих шістнадцять з гаком мільйонів гривень. А ця сума, вважають у Фонді держмайна, далеко не іграшкова.
