— Чим живе співачка Юлія Рай?
— Сьогодні вона виступає в Рівному й не дочекається виходу до публіки. А загалом, ми щойно випустили альбом «Річка», але я відчуваю, що треба починати писати новий. Послухала диск разів 200, з’явилась купа нових ідей, а тому треба рухатись далі.
— Ти народилася у Львові. А ти ще львівська співачка, чи вже київська?
— Хоча у Києві я мешкаю вже сім років, мене все одно називають львів’янкою, чим я пишаюся. Мабуть, я ще не надто популярна, щоб публіка вважала мене всеукраїнською співачкою.
— Роки півтора тому ім’я Юлії Бодай разом з її «Річкою» було відоме в кожному домі. Чи не намагається тепер вже Юлія Рай через певний час після великої популярності увійти в ту ж саму річку вдруге?
— Тоді, коли ця пісня, як ти кажеш, була популярною, у мене не було ніякої можливості ані знімати кліпи, ані записувати альбоми, ані робити якесь власне «промо». І зараз, коли така можливість вже є, мені доводиться мочити ноги в тій самій воді. Але я думаю, річка колись сягне океану. Мені ж потрібно бути популярною!
— А що це за злий продюсер, який змусив змінити сценічне прізвище?
— Продюсер мене не примушував. Я зробила це самостійно. Мабуть, я начиталася книжок про Мерилін Монро і багатьох «зірок», які свого часу відчували, що треба щось змінювати. Такий час прийшов і до мене. Я вирішила змінитись — від кольору волосся, я стала білявкою, до прізвища. Рай — це абревіатура з трьох слів, які для мене багато значать. Всі подробиці — на прощальному концерті через 40 років.
— Змінився імідж, а у музиці щось змінилося? Столичні продюсери своє вимагають?
— Звісно, вимагають традиційні для популярних людей речі — завжди добре виглядати, гарно поводитись. Не дозволяють їздити на лижах, щоб не зламала ногу, не пускають на «Ігри патріотів», щоб не повернулася з синцями. А також вимагають з’являтися у публічних місцях без чоловіків. Адже вони мені нагадують, що я повинна бути бажана багатьма іншими чоловіками, а не бути постійно на публіці з одним.
— Не дратує, що вони, можливо, хочуть зробити черговий секс-символ?
— Мене не хочуть зробити секс-символом. Адже Юлія Рай — це не проект, мене ніхто не робить — я ж сама собі пишу пісні. Продюсери лише слідкують за тим, що роблю я, даючи певні поради. Я дуже вірю, що Юлія Рай — це особистість.
— А як народжувалась ця особистість?
— Довгий час я писала пісні для львівського співака Андрія Князя. А потім написала «Двічі в одну річку не ввійдеш». Довго думала, хто б міг її заспівати. А мама мені порадила спробувати самій.
Це було потім, а до цього був церковний хор, куди мене привела бабуся. У хорі я співала сім років, вісім років відучилася на класі фортепіано музичної школи. А потім зрозуміла, що я можу грати не лише Бетховена й Баха, але й створювати щось своє.
