Основних джерел, які забезпечують оселю Олега Хижняка та його дружини Галини альтернативною енергією, два — це вітрогенератор і тепловий насос. Вітрогенератор змонтований за кілька десятків метрів від будинку, і заряджає він 20 акумуляторів напругою 12 В і силою струму 200 А, розташованих у невеличкому приміщенні цокольного поверху. Тут міститься така собі енергетична міні станція з численним обладнанням і приладами. Є перетворювач електроенергії з 12 на 380 В, висвічуються, зокрема, показники щодо навантаження на кожну з трьох фаз, які йдуть на будинок, швидкості вітру, рівня зарядки акумуляторів та залишкової їхньої потужності у відсотках. В іншому приміщенні на цьому ж поверсі знаходиться, за словами власника, «мозок» будинку. Зокрема, фільтр, який стовідсотково очищає всю воду, що подається насосом з власної свердловини, й основне — ефективний і екологічно чистий тепловий насос.
— Саме він опалює будинок за рахунок енергії, видобутої із землі, — охоче пояснює Олег Хижняк. — Система діє фактично за принципом холодильника. А саме, на вулиці прокладено 900 метрів труб, і пропіленгліколь, який по них циркулює, забирає з будинку холод і повертається назад вже підігрітим. Спеціальний пристрій його ще трохи підігріває, плюс ще одна реакція і 330 літрів води у системі з температурою 95 градусів насос розганяє по мережах будинку. Індикатор на тепловому насосі показує, скільки тепла взяв будинок із землі. Для прикладу, за половину січня — 7 322 кіловати. Як бачимо, якби не ця автономна система, то мені лише за опалення 400 метрів квадратних нашого триповерхового будинку довелося б заплатити за січень за 15 тисяч кіловат. А скільки б коштувала додатково робота всіх побутових приладів? Тобто економія очевидна. Я підрахував, що хоча й змушений сплачувати банку в погашення кредиту по 2,5 тисячі гривень у місяць, за нинішніх цін на енергоносії, проект «автономності» будинку мені окупиться, можливо, вже за три роки. Важливий і той факт, що вітрогенератор дає 10 кіловат за годину, а потреба, навіть коли всі прилади у будинку увімкнені, набагато менша — від сили 2-3 кіловати. Тобто маю електроенергії набагато більше від потреби, а тому з часом можна подумати й про те, щоб збудувати критий басейн і наповнювати його підігрітою водою.
Підстрахувався я й на випадок, якщо понад три доби вітру не буде взагалі, хоча за півроку такого ще не було, й акумулятори повністю розрядяться. Спершу спрацює система живлення УПС, а якщо й далі не запрацює вітрогенератор, то автоматично ввімкнеться вже бензиновий генератор…
Коли розпочав зведення будинку і ділився із знайомими планами не лише щодо використання найсучасніших будівельних технологій та матеріалів, але й щодо повної його «автономності», багато з них сумнівались, що це реально. Але я через Інтернет вивчив подібний досвід в інших країнах, ознайомився з найкращими сучасними технологіями щодо альтернативних джерел енергії і вибрав для себе найоптимальніше за ціною та за якістю, гарантійним терміном. І ось до сьогодні це обладнання добре працює, без щонайменших збоїв. Що особливо приємно, за тепло і світло у своїй оселі я нікому не сплачую жодної копійки.
Спираючись на власний досвід, Олег Хижняк переконаний, що відносно висока вартість обладнання для отримання альтернативної й екологічно чистої енергії не повинна відлякувати громадян, які можуть собі це дозволити.
— Втім, такі проекти не лише для забезпечених людей, — резюмує п. Хижняк. — Вітрові електрогенератори могли б забезпечити теплом і енергією школи, дитсадки і лікарні, інші соціальні заклади, там у будь-який час була б змога включити опалення, а не чекати морозів. І коштувало б це тепло у 5-10 разів менше, ніж зараз. Зрештою, навіть парк ім. Шевченка можна було б повністю освітлювати, якби поставити вітряк. Тобто дуже широке застосування можливе, і я про це говорив, коли балотувався на міського голову Рівного, але… Відмовлятися від застарілих стереотипів і впроваджувати нові технології ніхто не квапиться.
