Вивчити його у обсязі, необхідному для несення служби, менше ніж за місяць спромоглися навіть два вірменина, які за півроку до призову переїхали до СССР із Ірану і до служби взагалі тої мови не чули. А поміж собою ми всі говорили як хотіли – ніхто не забороняв узбекам розмовляти узбецькою, молдаванам – румунською, українцям – українською і так далі. Жодних проблем!
Точно так само все виглядає і у сучасному українському війську – офіційною мовою служби є українська (яка ж іще?), а поміж собою військові вільні спілкуватися якою завгодно. Так воно було, так воно є, так воно буде! Який висновок? Скандал навколо «русскаязичних ваєнних» роздувають ті, хто ніколи у війську не служив. Для таких самих, як і вони. У військових з мовою все добре!
