Що це має означати? Чи пропали дарма наші гроші, витрачені на згадані і незгадані запаси та приготування на випадок самі знаєте чого? Хотілося би щоб так і було. Навіть більше – я готовий закупити ще стільки ж свічок та усього іншого аби вони потім ніколи не знадобились. Бо ж ви уявляєте в які збитки влізли бізнесмени, які приготували ще влітку на продаж купу всього потрібного на випадок проблем із світлом, теплом, водопостачанням та усім іншим! Скільки генераторів стоять нерозпакованими на складах! Скільки свічок позлипалися в упаковках від тривалого зберігання!
Скажете, що мені пощастило? Що є місцевості де люди через війну потерпають від руйнування ворогом того, що з позаминулого року почали у нас називати “об’єктами інфраструктури”? І що попереду нас усіх ще невідомо що очікує? Це справді так. Тому мій запас свічок має дві можливі перспективи: або я таки спалю їх коли не стане світла, або віднесу їх до церкви і поставлю перед іконою Спасителя, дякуючи за перемогу. А поки нехай ще полежать.
