— Уперше Назарчик сів на мотоцикл, коли йому було 2,5 року, — розповідає тато хлопчика Петро Парніцький, який і сам раніше займався мотокросом. — А з трьох років ми уже розпочали готуватися до професійної їзди. Назарчику подобається брати участь у матогонках, хоча, звісно, перед кожними хвилюється. Проте до справи ставиться дуже старанно.
Майже кожних вихідних родина Парніцьких їде у різні міста, в яких відбувається мотокрос. Для цього навіть переобладнали свій автомобіль, пристосувавши його до життя під час змагань.
— Цей спорт дуже дорогий, — продовжує розповідь пан Петро. — Мотоцикл коштує 1,5 тис. доларів, чимало грошей потрібно на його обслуговування та на участь у змаганнях. Проте ми вже придбали ліцензію на цей рік і сподіваємося, що зможемо потрапити на всі етапи гонок. Ми дуже хочемо, щоб у майбутньому Назар став професійним мотогонщиком.
Взимку під час тренувань хлопчик впав із мотоцикла і зламав ногу. Два місяці в гіпсі, а потім ще й лікування застуди у лікарні, проте, не зупинили Назара взяти участь у мотокросі за кілька днів після виписки з лікарні. Ось і зараз хлопець з нетерпінням чекає на нові гонки. Оскільки в Радивилові немає спеціально облаштованого місця, де б можна було тренуватися, батько возить сина у Броди. Окрім того, Парніцькі на кожні змагання стараються приїхати за тиждень, аби Назар вивчив трасу.
У Назарчика є менший брат — трирічний Віктор. Батько сподівається, що обидва вони досягнуть успіху в спорті.
Назар бере участь у змаганнях у віковій категорії від 5 до 9 років. Хоча поки що у хлопчика немає жодного призового місця, він ніколи не приїздив до фінішу одним із останніх, а оскільки йому лише п’ять років, перемоги обов’язково будуть.
