Виявляється, малий і великий отвори у класичній прищепці виконують зовсім різні функції, і саме їх плутанина псує форму речей під час сушіння. Але більшість людей звикли просто перекидати річ через мотузку та фіксувати її прищіпкою будь-як. Такий спосіб залишає заломи та сліди, позбутися яких потім складно навіть праскою.
Отож менший отвір призначений для того, щоб чіпляти прищіпку безпосередньо до мотузки чи дроту — це фіксує її на місці й не дає зісковзнути. Більший отвір натомість слугує для утримання самої тканини. Завдяки такому поділу функцій одяг звисає рівно та вільно, повітря краще циркулює навколо тканини.
Щоб скористатися цим прийомом, варто дотримуватися простої послідовності дій: спочатку зачепити прищіпку за мотузку саме малим отвором, потім затиснути край речі великим отвором, дозволяючи тканині звисати вертикально та вільно, а після цього просто зачекати, поки одяг висохне.
До речі, кожен тип речей вимагає свого підходу до сушіння, аби уникнути видимих слідів чи розтягування тканини. Футболки та топи варто вішати за нижній поділ — якщо прищіпка й залишить слід, він опиниться на внутрішній стороні речі та буде непомітним при носінні; за плечі такий одяг краще не чіпляти, щоб не деформувати посадку.
Сорочки краще вішати на пластикові плечики, які можна фіксувати прищіпкою до мотузки; якщо місця бракує, допустимо чіпляти їх за нижній шов. Штани та джинси варто вивернути навиворіт і закріпити за пояс або за низ холош — великий отвір прищіпки добре утримує щільні тканини, не пошкоджуючи шви.
