Пройшло близько пів року, як Рівненську митницю очолив Ярослав Скоромний. Його швидкий кар’єрний ріс пов’язують із впливовим батьком, вінницьким бізнесменом, який є давнім партнером Володимира Гройсмана. Одразу після його призначення до Рівного на митницю почав скаржитися бізнес. Дійшло до того, що підприємці почали масово позиватися до суду, виграючи справи у держави.
Хто більше збере – той кращий начальник
Після зміни керівництва на Рівненській митниці почалися процеси, які формують нездорову атмосферу. Адже митники почали наполягати, що вартість товарів імпортерів вища, ніж це є насправді. А це тягне за собою додаткові витрати для бізнесу, які фактично є збитками, бо зростає вартість митних платежів, оплата роботи брокерів та адвокатів.
За словами одного з суб’єктів господарювання, який знайомий зі станом справ на митниці, за надмірною активністю митників стоїть намір нового керівництва заявити про себе, як ефективного керівника.
– На митниці нові керівники намагаються якось показати свою ефективність. Але роблять це за рахунок бізнесу. Як це виглядає: новому начальнику під час призначення озвучують, що до твого призначення митниця, для прикладу, збирала мільярд гривень митних платежів у рік. Тепер же він має зібрати півтора мільярда гривень. Тобто невідомо звідки має взятися ще додаткова кількість податків. Де ж беруться ці додаткові гроші? У демократичних країнах спрощують процедуру з оформлення для підприємців та збільшують робочий час митниці. Іншими словами, покращують сервіс так, щоб заманити підприємців з інших областей до себе.
Якщо ми говоримо про Рівне, то можна використати логістику. Тобто запропонувати київським фірмам, які імпортують товари та везуть їх по трасі «Київ-Чоп», щоб вони оформлялися не в Києві, а у Рівному. Бізнесу це буде зручно, а бюджет отримає додаткові податки. Іншими словами, митникам потрібно покращити своє ставлення до бізнесу та краще виконувати свою роботу. Однак наша митниця пішла іншим шляхом. Кращі умови вони не створюють, а лише піднімають митну вартість. Наприклад, якщо відомо, що вдень на митницю заїжджає десять автомобілів з товарами, які приносять мільйон гривень податків. То тепер з цих автомобілів уже хочуть зібрати півтора мільйона гривень податків. Звісно, що підприємці не будуть терпіти таке ставлення та захищатимуть свої права у суді, – розповів один з брокерів на правах анонімності.
У господарський суд, як додому
І ці слова експерта знаходять підтвердження у рішеннях Рівненського господарського суду. Якщо зазирнути до Єдиного державного реєстру судових рішень, можна помітити чимало цікавого. Наприклад, лише за перші два місяці цього літа (у червні та у липні) судді 11 разів розбиралися з претензіями щодо коригування митної вартості товарів і у 10 випадках стали на бік компаній. Митники вважали, що імпортери занизили вартість ввезеного на територію України товари, тому донараховували митні платежі, посилаючись на те, що підприємства не надавали додаткових документів на підтвердження митної вартості. Бізнес же відстоював своє. І вагомим аргументом у суперечці виявився, в тому числі, й час, який митниця залишала підприємствам для відповіді.
Наприклад, товариству «Лановецький завод гумових виробів», що зареєстроване у Рівному, на відповідь відвели всього… 32 секунди. Це можна дізнатися із судової справи №460/5498/26, яку вела суддя Світлана Дуляницька. Компанія придбала гумові килимки та килимки з кокосового волокна за 78,3 тисячі польських злотих (17,3 тис. доларів США). Однак митниця засумнівалася і запросила додаткові документи.
Навряд чи за такий короткий термін можна встигнути виконати вимогу. А якщо немає вчасно поданих документів — ось і підстава для відмови у коригуванні. З одного боку ніби й законно, а з іншого, як вкластися у настільки обмежений час? Вочевидь, ця цифра у 32 секунди також вразила і суддю, яка 23 липня прийняла рішення на користь товариства.
Так само суд став на бік й іншого рівненського підприємства – «Райт Вест», основним видом діяльності якого є торгівля автомобілями. Тут в одному випадку митники дали на відповідь 41 секунду, а в іншому — 49 секунд. Отак і вийшло, що товариство не могло вчасно довести вартість сідельного тягача Volvo FH460 та напівпричепа рефрижератора Grey Adams, що обійшовся у 2500 фунтів стерлінгів. Захищати свої права у суді компанії довелося двічі.
Аналогічні звернення до суду подали рівненське ТОВ «Анхолі» (продаж автомобілів), ірпінське «Техно Артіс» (оптова торгівля побутовою електронікою), київське «Бланкета» та ще низка підприємств. Звісно, є і винятки. Наприклад, підприємство «Сарни Трак Сервіс» все ж не змогло оскаржити рішення Рівненської митниці. Суд погодився, що митники діяли в рамках повноважень і що їхнє рішення було цілком законним: підприємство не надало необхідних документів щодо страхування вантажу та витрат на його перевезення — окремих складових митної вартості.
Судячи з кількості судових спорів, необґрунтоване або помилкове коригування митної вартості товару потрохи переростає у тенденцію, яка не може не хвилювати відповідальний бізнес.
Бізнес починає відходити
Нездорова ситуація, яка склалася на Рівненський митниці, примушує бізнес задуматися про те, чи варто далі мати з нею справу. Тому суб’єкти господарювання шукають інші місця для розмитнення товарів.
– Якщо суд стає на сторону бізнесу та ухвалює рішення про помилку митника, який по суті є державним чиновником, то це про щось таки свідчить. З усього випливає, що з таким ставленням до бізнесу митниця не може залучити нових клієнтів на розмитнення, а старі – починають йти. Суб’єкти господарювання відчувають, що їм викручують руки, тому йдуть працювати на іншу митницю. Зараз компанії думають над тим, щоб якщо вантажівка заїжджає з товарами до України, то прямо на митному пункті «Чоп» оформлятися і сплачувати податки. Після цього відрахування йдуть до державного бюджету і у вигляді субвенцій повертаються назад до Ужгорода, а Рівне втрачає гроші на розвиток своєї інфраструктури, – підсумував суб’єкт господарювання, який зголосився поспілкуватися на правах анонімності.
Хто такий начальник Скоромний?
Теперішній керівник Рівненської митниці Ярослав Скоромний з 2012 по 2017 роки працював у прокуратурі Вінницької області. Свою кар’єру на митниці почав у 2017 році на Тернопільщині. Очолював Львівську митницю як в. о., був заступником начальника Галицької митниці, працював на Вінницькій митниці. А в березні 2025 року став виконувачем обов’язків начальника, а згодом — повноцінним керівником Рівненської митниці.
Його стрімку карєру часто пов’язують із впливовим батьком. Адже Ярослав – син бізнесмена (ПП «Яско») та колишнього депутата Вінницької міської ради від «Вінницької європейської стратегії» Ігоря Скоромного. Останнього називають найбагатшим підприємцем Вінниці, який має партнерські стосунки з Володимиром Гройсманом.
Ігор Скоромний у свій час відмовився від мандата депутат міської ради, щоб стати почесним консулом Латвії. Мати митника Оксана Скоромна – доцент кафедри Вінницького національного аграрного унівеситету. У власності родини Скоромних, зокрема, ресторан «Апрель».
Зв’язатися телефоном з головою установи Ярославом Скоромним не вдалося. Однак у Рівненській митниці пообіцяли надати своє бачення ситуації щодо судової тяганини з підприємствами та коригуваннями митних платежів. Коли відповідь буде готова, «РВ» її опублікує.
