Юхим Дишкант — родом із Тернопільщини, Артур Ковальчук — з Рафалівки, а Дмитро Москалець — з Володимирця. Потоваришували вони, навчаючись в Острозькій академії. Всі вони зараз живуть у Києві. Артур працює молодшим науковим співробітником Інституту економічних досліджень, Дмитро — рерайтером, а також організовує кінофестивалі, є музикантом та займається культурологією. Юхим, відомий поет, нещодавно до столиці приїхав, щоб влаштуватися на роботу.
У неділю друзі пішли на Майдан Незалежності, а коли вдосвіта в понеділок поверталися з нього, неподалік Києво-Печерської лаври на них напали невідомі та почали бити. Як розповідають друзі хлопців, на них напало більше десятка “тітушків”, а побивши, викликали міліцію. Натомість приїхав “Беркут”.
Євген Лущиков, друг затриманих:
— Хлопців запхали в авто і повезли до райвідділу. Мало того, що їм дісталося від “тітушків”, їх ще й “беркутівці” дорогою штовхали. Проте слідчий покази про це до уваги не взяв. Хлопців звинуватили у тому, що це вони спровокували бійку з молодиками, ще й є організаторами заворушень на вул. Грушевського. При цьому у справу дописали, що у хлопців вилучили кастети, дубинки, хоча в них, окрім одягу та мобільних телефонів, нічого при собі не було. Є три свідки того, що трапилося біля “Арсенальної”, проте суди навіть не захотіли слухати їх. Виступали лише три “беркутівці”, які говорили одне й те ж. Склалося враження, що вони вивчили текст напам’ять.
Олександр Ірванець, поет:
— Немає нічого незвичайного в тому, що проти Юхима, Артура та Дмитра порушили такі справи. Ми всі бачимо, що робить влада з народом, які закони приймає і як їх застосовує. Але найстрашніше, коли це стосується людей, близьких тобі особисто.
Юхим Дишкант — мій колишній студент, близький друг. Я вважаю його дуже перспективним і цікавим поетом. І тому особливо трагічно, що режим починає воювати з поетами. Наш найкращий поет, Тарас Шевченко, сидів у в’язниці, був на засланні. З одного боку, це означає, що Юхим іде правильним шляхом, з іншого — калічити йому життя режим не має права. Не було ніякої бійки, яку йому інкримінують. Юхим — невисокий, тендітної статури молодий чоловік, і уявити, що все, про що розповідав прокурор на суді (начебто Юхим кидав каміння, бився палицею чи іншими предметами) — справді неможливо.
 |
|
 |
Дмитро Москалець
|
 |
|
|
Артур Ковальчук
|
 |
|
|
Юхим Дишкант
|
Ця справа висмоктана з пальця і розвалюється вже, бо навіть свідків захисту не заслухали. Слідство будується на показах лише працівників правоохоронних органів, які написані наче під копірку. Це ознаки того, що в Україні все дуже погано, м’яко кажучи.
Дмитра та Артура я також знаю, але не так близько, як Юхима, з яким нас об’єднують професійні зв’язки насамперед. Зараз цим хлопцям потрібна допомога. У “Фейсбуці” відкрили сторінку допомоги для них. Хлопцям доведеться щонайменше два місяці провести в слідчому ізоляторі, тому їм там потрібна і термобілизна, і продукти, і цигарки. Має бути збір коштів. Ми з друзями будемо регулювати це питання у Києві, проте якщо з Рівного хтось допоможе, то буде теж дуже добре.
Я б хотів, щоб подібні судові процеси більше не відбувалися. Але з того, як складається ситуація в країні, я не бачу причин, щоб вони припинилися. Цей режим налаштований хапати усіх підряд.
Ігор Пасічник, ректор Національного університету “Острозька академія”:
— Юхим, Артур та Дмитро вже давно закінчили наш університет, проте я їх пам’ятаю. Вони були дуже хорошими студентами, а зараз кожен з них вже зробив свою кар’єру. Юхим — чудовий поет, Артур — прекрасний економіст. Він має за плечима, окрім нашої академії, ще Міжнародну школу економіки — дуже престижний заклад. А Дмитро — культуролог, організовує кінофестивалі. Нам стало відомо, що хлопці не брали участі у протистоянні на Грушевського. Зрештою, вони за складом свого характеру не могли бути в епіцентрі екстремістських подій. Те, що їх ув’язнили, — фатальна помилка.
Від університету ми направили характеристики на юнаків, аби засвідчити, що вони не могли організовувати масові заворушення. Асоціація випускників Острозької академії звернулася до міліції з проханням, щоб врахували всі нюанси у справах проти хлопців. З таким же проханням звернулося і наше Братство спудеїв. Я також написав особисте звернення до народних депутатів, міліції та суддів. Окрім того, Ліга правозахисників, в яку входять випускники нашого університету, взялася захищати хлопців. Зараз люди з Ліги, які живуть у Києві, розбираються у справі.
Вчора був День Соборності України. У храмі при університеті ми замовили три молебні — молилися і за хлопців, і за те, щоб Бог послав мудрості і владі, і мітингувальникам, щоб послав взаєморозуміння, спокій та мир в Україні. Я вірю, що так і буде. Не може в Україні усе перерости у хаос. Те, що відбувається у Києві нині, коли калічаться люди, — це неправильно.
Юхима Дишканта і Дмитра Москальця відразу після суду відправили до Лук’янівського СІЗО. Артур Ковальчук поки що перебуває у лікарні — у нього закрита черепно-мозкова травма, зламаний ніс та численні синці.
tag:майдан
tag:рівне на майдані
