— Що зерна нема і ми будемо без хліба — так питання не стоїть, — заявив Чуприна. — Питання залишається одне — ціна на хліб.
Як переконаний високопоставлений чиновник, починаючи із січня цього року до листопада ціна хлібної буханки була стабільною і не змінювалася ні на копійку. Чуприна навіть відзначив, що ціна на Рівенщині була найнижчою в Україні, і в цьому вбачає він заслугу обласних виконавчих структур. Але стримати підвищення ціни, яке розпочалося з травня, владі врешті виявилося не під силу.
— Влада тримала ціну, журналісти тримали ціну, не даючи нікому спокою, — сказав пан Олександр. — З квітня по грудень з Держкомрезерву в область надійшло 15 тисяч тонн зерна, яке було в півтора раза дешевшим від ринкових цін. І в цьому теж заслуга влади. А якщо хтось питає, чого Чуприна їздив по муку, а не вирощував зерна на Рівенщині, то я відповім, що наша область ніколи себе хлібом не забезпечувала.
Навіть у ситі радянські часи, як згадує заступник голови ОДА, область мала засипати в засіки Батьківщини лише 120 тисяч тонн зерна, причому зерна такої якості, що годилося воно здебільшого тільки на фураж. Для випікання хліба зерно надходило з південних областей. Така ж сама схема діє і зараз, тому цілком залежна від поставок зерна область не змогла довго стримувати ціну на хліб, особливо коли пшениця подорожчала і в Держрезерві, бо приїхала туди з Казахстану.
— Ми не могли боротися з ринковими цінами Європи, Росії та Казахстану, — переконує пан Олександр. — Не з вини влади хлібопекарські підприємства ледь не зупинилися при існуючій ціні на хліб, а з вини ситуації за межами України. До цього часу все робилося і робитиметься для того, щоб ціна була стабільна і доступна для споживача. Зараз для цього в державі і у нас в області є достатньо зерна — у цьому мене переконали в Кабміні.
На думку Чуприни, невдовзі ті підприємці, які приховали свого часу зерно в очікуванні великих баришів, почнуть того зерна позбуватися. Вже не відчувається і підвищеного попиту на держрезервівське зерно та борошно. На сьогодні в області є тримісячний запас зерна, а в засіках у селян Рівенщини теж зберігається зерно. Тому, впевнений пан Олександр, селянам голод не загрожує, а для вирішення проблем мешканців міст Чуприна сподівається залучити і місцеву владу, облаштувавши, наприклад у Рівному, спеціальні магазини із дешевою мукою та крупами.
— Уряд допустив стратегічну помилку, що тут приховувати, — несподівано зізнався чиновник, який «завжди каже те, що думає». — Якби було на початку кризи розумніше поставити питання, сказати нам: «Беріть торби і їдьте по пшеницю, укладайте договори напряму із закордоном», то вдалося б зберегти стабільність. А так підприємці Казахстану і Росії нагріли руки. Тепер, на щастя, вже закупили зерна достатньо.
Стабільною ситуація із ціною на хліб та крупи збережеться до нового року, впевнений Олександр Чуприна, а потім — «будемо дивитися». Пан Олександр також висловив здивування, чому всі претензії з підвищенням ціни на хліб адресують обласній адміністрації:
— Не Сорока один буде зерно діставати, а годувати людей потрібно в місті, тому над цим і думати слід усім. Ми робимо все можливе, щоб стримати ціну.
