<b>Юрій ТРАЧУК:</b> «Фальстарт децентралізації»?

Спостерігаючи за спробою реалізувати сценарій децентралізації, не можу не відзначити: усе це за симптомами дуже схоже на... фальстарт децентралізації. Принаймні, на Рівненщині. Що ж ми маємо? Час знову втрачено... Ідею спаплюжено... Зробити це вже значно важче, аніж було чотири місяці тому, коли все ще починалося.

4 хв. читання

смартфони Apple iPhone 17 ціна в Україні

Соціум

1. Процес об’єднання абсолютно хаотичний. Натомість, наука під назвою «менеджмент змін» глаголить, що це призводить до невизначеності. Саме так і слід характеризувати процес, що відбувається. Він — і є сама невизначеність.

2. Науковий підхід у питанні регіонального розвитку не відбувається — адже, це зовсім не оцінка нинішнього стану бюджетоутворення: ті, мовляв, самодостатні, а ті — ні, тому їх треба «приліпити» до тих громад, у кого є гроші (щоб вони їх і годували). Та кому потрібен зайвий баласт? А мову слід вести не про «фотографію» ситуації (як нам пропонується), а через врахування нових можливостей, які з’являються та оцінювати їх потенціал (з т.з. «нового формату»): оцінку ресурсів об’єднаної громади, вигоди укрупнення земель, їх конфігурація та нова специфікація. Типу, тут ми зможемо поставити сонячні колектори — для них і погана земля підійде; поруч — потужне тепличне господарство, бо тут земля с/г призначення, яке буде використовувати енергію природи; далі — логістичний центр поставимо, бо є ділянки із земель запасу (промислового призначення).

Трачук

Юрій ТРАЧУК

Власне, приклад банальний, та приблизно так ми можемо уявити заходи з підготовки інвестиційних майданчиків. Адже саме від їх підготовки і залежить місцевий економічний розвиток, а без нього неможливо покращити якість життя громади. Це — аксіома для державного менеджера — ефективного чиновника.

3. Жодних експертних груп чи досвідчених консультантів не залучено до процесу; люди просто не розуміють вигод для громад та особисто для себе. Я пропонував допомогу міжнародних експертів, на грантових умовах їх оплати — безрезультатно…

4. Місцеву еліту не активізовано — немає кому виступити гарантом успіху зміни, а чиновникам віри немає, вони ж бо змінні, як і державний курс.

5. Лобістська кампанія схожа на популістську — авжеш, звідки ж візьметься конкретика, усі кількісні показники базуються лише на статистичних показниках департаменту економіки та торгівлі ОДА. А статистика, як відомо, чи не найбільше зло, особливо в руках невігласів.

6. Стратегія ресурс-оцінки прогнозує значне збільшення потреб у енергії. Акцент на агрологістику давно визначений, як пріоритетний. Виробництво харчових продуктів, їх контрактація, переробка та логістика, енергія природи та біо-енергія — основа конкурентоздатності регіону. Основа нашого майбутнього. Наші робочі місця та якість життя рівнян.

7. Рівненщина повинна конкурувати з європейськими територіями. Натомість, Румунія (з якої ще 10-12 років усі ми сміялися), демонструє найвищі показники економічного зростання та боротьби з корупцією у Європі! А це, до речі, взаємопов’язані речі. Водночас, нас вже обходять не тільки іноземці, а й сусіди (принаймні, за кількісним показником — якісного ми поки-що не маємо змоги оцінити). Наприклад, Хмельниччина вже утворила 23 об’єднаних громад. Оголосила в них вибори. Що ж тут хорошого, скажете? Та, принаймні, вони зекономлять кошти на кандидатах у депутати (адже об’єднані громади обирають одного голову, замість п’яти), фокусують ресурси: людей, гроші, землю, видатки на МЕР та соціальну сферу, отримають податкові преференції.

8. А чому ж так? Тому що сам процес відбувався з чергового «доручення вищого керівництва», тому що регіональні менеджери від держави не розуміють значення цього, не планували цілей, а тому не можуть досягнути результату.

Поділитися цією статтею