Отже, визначили маршрут. Ми виїжджали з міста Рівне через Кременець, Тернопіль, Чернівці (М19), через ПП на кордоні з Румунією, далі — Siret, Suceava, Focsani, Urziceni (E85), Slobozia (E60), Dragalina, Fetesti, Cernavoda, Constanta (A2), Каварна (Е87)… Відразу зазначу, що можуть бути варіанти. Наприклад, на зворотному шляху в Румунії ми поїхали іншим маршрутом. Усе завдяки збоям навігатора.
Але повернемося до Каварни! Якщо ви потрапили у це містечко, значить — привіт, Болгарія! У нашому випадку ще передбачалася подорож на південь до місця між Созополем та Царево, тому зупинка в Каварні давала відпочинок та адаптацію.
Вибір випав на Villa Dechkoni.
Поки були в Каварні, з’їздили на мис Каліакра, до ботанічного саду в Балчику, в місцевість Болота. Скрізь є чудові місця для фото/відео.
В самій Каварні вражають білі скелі, ніби рукотворні та здалеку дуже схожі на піраміди.
Далі наш шлях лежав на південь, до місцевості Аркутіно, де тече річка Ропотамо. В Обзорі потрапили під сильну зливу. Нагородою за важку дорогу було сонце, шикарний пляж та теплі болгарські напої… 7 днів відпочинку за 50 кілометрів від Туреччини.
На зворотній шлях була запланована зупинка перед Золотими Пісками у хостелі Angy із затишним двориком та пошуками Wi-Fi.
Також ми шукали пляж… Круті скелі та каміння трохи зіпсували настрій, адже ввечері довелося йти аж до Золотих Пісків, а наступного ранку ми таки спустилися крутими східцями до пляжу неподалік готелю.
Зате тепер ми знаємо найкращі місця у Болгарії. Напевно, не всі, але точно ті, куди хотілось би повернутися. Трішечки Болгарії привезли із собою…
Отже, подорожувати до Болгарії на автомобілях — це здорово!
