Партія йшла на вибори позиціонуючись як опозиційна до міського голови Володимира Хомка. «Обличчям» партії був головний конкурент чинного «мера» Дмитро Якимець. Та вибори він програв і навіть не потрапив до міської ради. Пізніше – передав керівництво партією своєму давньому другу Роману Денисюку. А сам Якимець долучився до «Руху нових сил» Міхеіла Саакашвілі, ставши «обличчям» цієї політичної сили на Рівненщині. Його ж колишня партія, схоже, почала розвалюватись.
Про те, що «Громадський контроль» у Рівненській міськраді матиме не довгий політичний вік, я казав одразу після виборів. По суті, я вважаю, що прохід «ГК» у міськраду – одна з найкращих спецоперацій міського голови Володимира Хомка.
Судіть самі, фракція «Громадського контролю» у міськраді налічує п’ять депутатів. З них:
– Тетяна Чубай – дружина Олександра Чубая, депутата міськради від БПП «Солідарність», який у минулому скликанні був депутатом від партії Хомка «Всеукраїнський патріотичний союз»;
– Любов Романюк – у минулому журналіст газети «Рівненська правда», яка на минулих виборах балотувалась до міськради за списком все тієї ж партії Хомка «Всеукраїнський патріотичний союз»;
– Святослав Євтушенко – у минулому директор підприємства «Санком-Рівне», депутат міськради минулого скликання від партії УДАР. Пізніше вийшов з фракції і належав до промерської більшості. Один час навіть говорили, що Євтушенко може стати наступником Хомка у мерському кріслі.
– Роман Яворський – директор агенції «Мегаподія», яка займається організацією концертів та мистецьких подій, переважно у Рівному. Нині «Мегаподія» займається організацією більшості подій та заходів, які фінансуються з бюджету міста.
Й останній представник «Громадського контролю» у міськраді – Святослав Стельмащук. Він по суті єдиний, хто може вважатись у цій фракції підконтрольним нинішньому голові партії Роману Денисюку. Та й то – умовно.
Тим не менше, Роман Денисюк наважився публічно оголосити про розпуск фракції у міській раді.
«Прийняв рішення розпустити фракцію “Громадський контроль” в Рівненській міській раді. Це не легке рішення, але треба поставити крапку в цій псевдоєдності. Підбивши підсумки виконання рішень фракції за 2016-2017 роки, зрозумів, що більшість “громадських” обранців почали грати в особисту гру, тим самим нехтуючи цінності всієї команди, яка привела їх до перемоги. “Громадський контроль” і далі продовжить працювати задля розвитку міста та зробить все, щоб об’єднати найкращих…», – написав Роман Денисюк у соціальній мережі «Фейсбук».
alsoread:http://rivnepost.rv.ua/lenta_msgshow.php?id=75379
Та це рішення навряд чи може втілитись у реальність. Адже за даними з поінформованих джерел, готові погодитись з рішенням партії лише Стельмащук та Романюк. Щоправда, остання – не надто переконливо. Троє інших категорично проти розпускати фракцію, тим більше – складати мандати.
І тут виникає юридична колізія. Згідно з чинним регламентом Рівненської міської ради діяльність депутатської фракції припиняється у двох випадках: у разі прийняття депутатами, які входять до її складу, відповідного рішення та після закінчення повноважень ради поточного скликання. А значить, голова партії не може розпустити фракцію ні своїм рішенням, ні рішенням керівних партійних органів.
Але в документі, опублікованому Романом Денисюком, також йдеться про заборону депутатам використовувати назву та символіку партії «Громадський контроль». Тобто фракція ніби є, але партію вона не представляє і іменуватись фракцією «Громадський контроль» не може. Мало того, назву партії фактично заборонили використовувати всім депутатам. В такому випадку варто було б поцікавитись, чи зареєстровані права інтелектуальної власності на партійну назву і символіку?
Та у будь-якому випадку думаю, що історія «Громадського контролю» у міськраді має всі шанси закінчитись. Навряд чи на наступних виборах він подолає прохідний бар’єр. Зате до того часу у більшості Володимира Хомка буде ще плюс 3-4 підконтрольних депутати.
