Присутні історики, краєзнавці та громадські активісти одразу завалили його претензіями, що музей може популяризувати нацизм, що історичний фасад бункера змінювати не можна, що сама ідея кафе — не надто вдала і «кому кусок в горло полізе на такому місці», а хтось взагалі запропонував зробити там… музей УПА. Пропонували також спершу обстежити затоплені приміщення, бо раптом вони заміновані. Участі у дискусії орендар практично не брав. Зрештою, не витримав «порад» і вийшов із зали, залишивши свого наукового консультанта Володимира Борщевича. Натомість п.Шабалін чекав усіх охочих з ключами біля бункера Коха. Поки що це єдина «екскурсія», яку він може запропонувати рівнянам.
Сергій Шабалін, орендар:
— Ми тільки-но виготовили технічні умови на підведення електроенергії; коли підключимо, то можна буде починати щось робити. Відкачувати воду із затопленого бункера уже пробували — рівень відновлюється приблизно за чотири дні, тобто дренажну систему робити необхідно. Оскільки бункер знаходиться в охоронній зоні краєзнавчого музею, що є пам’яткою архітектури національного значення, треба ще буде отримати чимало дозволів. А з рівнянами прийшов порадитися: хочу знати, чого хоче громада? Ми хочемо зберегти історію, створити музей тоталітаризму. У договорі оренди вказано, що дозволено робити музей, офіс та кафе.
Тарас Максименко, начальник міського управління культури і туризму:
— Якщо там нічого не робити, то з часом бункер Коха просто зруйнується. Хочу нагадати, що орендар отримав цей бункер не безкоштовно, а за 9 тисяч гривень плати щомісяця. Йому ще й відкачувати цю воду із затоплених приміщень доведеться, що також недешево. З таким ставленням орендар просто залишить все, віддасть ключі й піде. Музей тоталітаризму — це нагадування про трагічну частину нашої історії, яка не повинна більше ніколи повторитися. Ми й так поставили орендарю умови-«запобіжники» — обов’язкове проведення експертних громадських обговорень, а сама надбудова бункеру (якщо така буде) має бути не вище двох поверхів. Тепер же громада вимагає, щоб підприємець виконав такі умови: спершу робив музей, а вже потім кафе; саме кафе має бути не в приміщенні бункера, а поруч; фасад змінювати не можна, а територію навколо слід упорядкувати — щоб поруч з музеєм не було сараїв та гаражів.
