«Швидка» і «чемоданчики»
Працівники станції екстреної меддопомоги, фельдшери, лікарі та водії, озвучили міністру свої нагальні проблеми.
— Говорили з працівниками про зарплату та стан машин, про напади на медпрацівників під час викликів, — розповів Максим Степанов. — Обговорили все, що стосується маршрутизації хворих. Окрім того, медичні працівники дали цікаві пропозиції, наприклад, щодо «чемоданчика», в якому вони перевозять ліки: як він має виглядати, як його треба сертифікувати. Я візьму до уваги, ми швидко це зробимо, бо це зручність у роботі.
Міністр також повідомив, що збільшується фінансування екстреної допомоги на 40%:
— В наступному році планується підняти зарплату водіїв «швидкої» до 10–12 тисяч гривень. З 1 вересня буде підвищена заробітна плата всіх медпрацівників «швидкої». Рівненська «екстренка» має кращі показники, ніж в середньому по Україні, зокрема, це реагування на виклики та вчасний доїзд до пацієнтів.
Ми чітко розуміємо, що є ще над чим працювати. Обласна влада достатньо чітко розуміє проблематику галузі, питання «екстренки», інших лікарень та має чіткі шляхи їхнього вирішення. Наразі очікуємо поповнення парку автомобілів «швидкої», планується купівля 4 тисяч машин для областей України.
У Рівненській центральній міській лікарні працівники, з якими спілкувався міністр, теж просили збільшити зарплати. Адже медсестра тут отримує 4500–5000 гривень з урахуванням всіх надбавок і додаткових чергувань.
— З 1 вересня буде підвищення заробітної плати у вигляді надбавки, — запевнив Максим Степанов. — Якщо говорити про конкретні цифри, то лікар — це 2560 грн, медсестра — 2500 грн, молодший медперсонал — 1250 грн. Розумію, що це не ті кошти, в які варто оцінювати вашу роботу.
Максим Степанов, оглянувши терапевтичні відділення, реанімацію та відділення радіології в Рівненській міській лікарні, зізнався, що його вразив рівень фахівців лікарні:
— Тут працюють фахівці дуже високого рівня. Лікарня надає високоспеціалізовану медичну допомогу, тут роблять складні операції, надають допомогу при інфарктах. І навіть в пілотному проекті відповідно до постанови уряду, яка регламентувала мережу закладів, в яких здійснюватимуться трансплантації, Рівненська ЦМЛ також бере участь. Рівняни можуть пишатися лікарнею такого рівня.
І наостанок — про «зелену» зону та адаптивний карантин. За словами міністра, розроблено строгий алгоритм, за яким визначається, чи можна послаблювати карантин в тому чи іншому районі або населеному пункті, а також до якої зони віднести ту чи іншу область:
— Нема людського фактора, є суто цифри, які відображають динаміку в тому чи іншому регіоні. От ніхто не буде створювати, вибачте, Чорнобиль, коли від нас приховували, що відбувається. Ми чесно говоримо, якою є ситуація в тому чи іншому регіоні. В Міністерстві охорони здоров’я немає навіть натяку на політику. Пріоритет — здоров’я і безпека українців. Є чітко визначені чотири критерії, за якими міста «розподіляють» у відповідні зони. Перший критерій — заповнення ліжок, другий — кількість тестувань, третій — динаміка захворювання. І четвертий критерій — відсоток тестувань відповідно до видужань. Якщо він перевищує 11%, то є занепокоєння. Якщо перевищення фіксують п’ять днів поспіль, то це вже тенденція, яка викликає серйозне занепокоєння щодо здоров’я українців та поширення коронавірусної хвороби.
Щоп’ятниці буде проводитися засідання комісії з ТЕБ та НС, де аналізуватимуть показники. Тобто якщо регіон потрапив у ту чи іншу зону, але в той же час три останні дні поспіль є покращення ситуації, то відповідний регіон повертається або в «зелену» зону, або в «помаранчеву», «жовту».
Дарина Гузенкова.
