Її він опублікував на своїй Facebook-сторінці:
– Восьмий день, восьмий рік війни
ми під обстрілами сатани.
України доньки та сини.
Восьмий день, восьмий рік війни.
Стоїмо по всій лінії фронту
безсумнівно та безповоротно
в малих селах, в великих містах,
на кордонах і на блокпостах,
в наших водах і на летовищах,
у підвалах та бомбосховищах.
Стоїмо в військкоматах, в лікарнях,
за станками, в аптеках, в пекарнях…
Разом з воїнами — волонтери,
журналісти — на стражі в етері,
всі: митці, вчителі, лікарі –
стоїмо. На своїй землі.
Восьмой день, восьмой год войны.
Остаемся стране верны.
Вяжет сетки с глазами грустными
моя школьная училка русского…
І від путінських псів -опричників
на шляхах стоять залізничники.
На постах своїх – без патетики –
світла воїни — енергетики.
І поети стоять з “Кобзарем”
в День письменника (за календарем) –
хто зі зброєю, а хто з віршАми,
хто з метафорами, хто з «калашами».
З недолугого арлекіна
справжнім став Президент України.
Як ніколи сьогодні єдина
українська велика родина!
(Хай банальна, та точна рима).
Орки, нелюди, пропогандони
підуть всі “на концерт Кобзона”.
Стоїмо. У нас віра в очах.
З нами янголи на плечах…
