А ось із цього місця слідкуйте за руками, як кажуть під час гри у «наперстки». Регламент був спочатку затверджений загальними зборами учасників Прем’єр-ліги 5 червня. Але ніде не опублікований. Федерація футболу в особі чомусь не Андрія Павелка, а його заступника Вадима Костюченка, підписали цей регламент лише 21 липня, за півтора місяці після ухвалення. Навіщо керівництву ФФУ були потрібні оці шість тижнів?
Я не знаю, що було у первісному документі, затвердженому 5 червня. Хіба що там був «футбольний клуб «Полтава», який зник і був замінений «Чорноморцем» у порушення старого регламенту, який ніби вже не діяв, а нового не було. Але головний сюрприз з’явився лише вчора.
Пригадуєте повідомлення про те, що збори Прем’єр-ліги вирішили відновити «золотий матч» у випадку, коли дві команди наберуть у чемпіонаті однакову кількість очок? Всі були цим рішенням задоволені. Але хто це рішення бачив? І ось учора нам його показали. Виявляється, що «золотий мат»ч між двома першими командами відбудеться не тоді коли вони наберуть однаково очок, як було завжди, і як ми усі думали, а коли у матчах між ними рівна кількість очок – раз, рівна кількість забитих і пропущених м’ячів – два, рівна різниця м’ячів у чемпіонаті – три, рівна кількість забитих у чемпіонаті м’ячів – чотири! Коротше, «золотий матч» буде лише у випадку коли у двох перших команд будуть абсолютно рівні усі результати, та ще й між собою вони зіграють з рівним рахунком! Це значить, що «золотого матчу» не буде – вірогідність повного співпадіння результатів двох команд приблизно така сама, як вірогідність того, що монетка, підкинута для жеребу, стане на ребро.
Ось такий фокус показав нам усім Томас Грімм, якого з помпою обрали керівником Української Прем’єр-ліги, запросивши із Швейцарії. Я особисто думаю, що ніякого Томаса Грімма не існує. Існує людина із таким ім’ям і прізвищем, якій запропонували за дуже грубі гроші приїздити час від часу в Україну і сидіти у віп-ложі із розумним виразом обличчя. Упевнений – той Томас Грімм реально не читав жодного документа і не приймав жодних рішень. Може він s до України не приїжджав, а замість нього у ложі показували людину, загримовану під того Грімма. Звідки така упевненість? Реальний Томас Грімм справді швейцарець, а там гравці у наперстки не пробиваються у житті вище посади старшого по тюремній камері. Справжні гравці у футбольний регламент у нас свої і лише прикриваються Томасом Гріммом, Лучано Луччі, Франческо Баранкою, які після приїзду до України одразу стають мовчазними манекенами.
Я навіть здогадуюсь що наступне можуть вигадати у Федерації футболу та Прем’єр-лізі аби «удосконалити» наш футбольний чемпіонат. Але писати про це не буду. Щоб не підказувати. У них же скільки завгодно лише нахабства і безсоромності. А з розумом – проблеми. Навіщо той розум наперсточнику?
