Проблеми Митця

982 2

Лесь Подерв'янський без перебільшення - класик сучасної української літератури. Його цитати вже увійшли у розмовну мову і розчинилися у ній як рідні. Але що класику до цитат? Йому жити треба! А шедеври вже третій десяток років якось не пишуться. Нема вже того натхнення!

Усі чекають від Леся коли не нових геніальних творів, то хоча би чергових влучних фраз. А фрази не йдуть! Змінився контекст, у якому класик вже не такий сильний, коли не сказати більше. Безпомічні матюки останніх років викликають навіть якийсь жаль до Митця. Співчуття викликають. Натомість його Гамлет і Павлік Морозов вже назавжди із нашим поколінням. І це прекрасно!

Ну навіщо він пішов до Порошенка? Невже все настільки погано? Невже автор геніальних фраз забув, що Митець завжди у опозиції до влади. І коли він цю владу не матюкає, це вже агітація «за». Гадаю, Лесь зрозумів це лише тоді, коли вийшов на трибуну і промовив три безглузді фрази. Тому я йому за це не дорікаю. Проблеми, що зробиш?

Коментарі

  • Шанс 11:30, 30.01.2019

    Повна ахінея, котра не має нічого спільного з журналістикою. Лесь давно заслужив право на повагу до власної думки. На відміну від автора цієї "статті"

  • o5819487 03:22, 05.02.2019

    На відміну від автора митець розуміє, що не можна бути в опозиції до головнокомандувача під час війни. Треба підтримувати проукраїнську владу. Інакше повториться історія сторічної давнини, коли вже була незалежна українська держава, але через внутрішні протиріччя ослабла і була поневолена. А розплатою стали голодомори та заслання в Сибір. Хочете знову на ті самі граблі стати?

Залиште вiдповiдь

Читайте також