Минуло більше року з того часу як Володимир Хомко публічно пообіцяв здійснити капітальну реконструкцію стадіону «Авангард» за рахунок міського бюджету. На підтвердження своїх слів міський голова показав згодом журналістам комп'ютерний макет оновленої арени, проект якої замовили львівському підприємству «Артпростір» за півтора мільйона.
Олексій Хахльов під час презентації проекту реконструкції "Авангарду" у 2016 році.
З того часу справа реконструкції не просунулася ані на крок. Спрацювала добре перевірена міською владою Рівного схема — потрібна організація отримує із бюджету гроші за проект того чи іншого об'єкта і на цьому все. За такою схемою в Рівному вже «проектували» культурний центр на вулиці 16 Липня, «відновлення замку Любомирських» і так далі. На виході маємо закинуті ділянки, де ніхто і не збирався нічого будувати.
Зі стадіоном вийшло дещо складніше. На відміну від міфічного «замку Любомирських» міський стадіон є одним із головних громадсько-культурних об'єктів міста, і «забути» про обіцяну реконструкцію Володимиру Хомку не дадуть численні спортсмени та уболівальники.
У відповідь міський голова періодично «змінює покази», відсуваючи початок робіт спочатку на весну 2017-го, потім на літо, потім на осінь… Далі відсувати вже не було куди, тож в хід пішла нова версія — проект стадіону, який мав «пройти експертизу», загадково «загубився». Де знаходиться практично повністю оплачений з бюджету документ — не знає ані міський голова Володимир Хомко, ані голова обласної футбольної федерації Олексій Хахльов, ані… власник підприємства «Артпростір» Михайло Білик. Більше того, ніхто не знає, в якій саме організації проходить оця безкінечна «експертиза проекту». Принаймні в «Укрдержбудекспертизі», яка, як всі думали, оцінює проект, заявили, що документів щодо «Авангарду» їм не надсилали.
Звідси запитання — а чи був цей проект взагалі? Саме проект, а не дешева комп'ютерна картинка, яку показували журналістам та депутатам міськради? Ось що сказав з цього приводу Сергій Кушнір, начальник міського управління капітального будівництва, яке укладало договір з «Артпростором»:
— Проектанти самі передають документи на експертизу, обираючи експертну організацію, і нам дають уже погоджені проекти, тому ми й не знаємо, до кого саме звернувся «Артпростір». Обіцяли нам, що проект буде у п'ятницю, але досі його немає. Підприємство протермінувало з виконанням угоди, тому буде, найімовірніше, накладено штраф. У договорі пеня передбачена, будемо розраховувати суму. Відмовлятися від цього проекту і шукати нових проектантів нелогічно. По-перше, цей проект практично готовий, по-друге, вже заплачено частину коштів.
А як свідчать дані з єдиного веб-порталу використання публічних коштів E-data, міська влада Рівного переказала «Артпростору» уже більшу частину із передбачених договором 1,5 млн. грн. У червні минулого року львів'яни отримали 447 тис. грн. авансу, а у березні цього року — ще 470 тис. грн., що разом складає 917 тис. грн.
Цікаво, що договір з «Артпростором» підписували не за результатами відкритого тендера, а на основі рекомендації робочої групи з депутатів Рівненської міської ради, тренерів і представників міського управління молоді та спорту. Зокрема, у групу входили депутати Олександр Нестерук, Галина Кульчинська, Віталій Павелків, а також президент «Вереса» Олексій Хахльов. Вибір львівського підприємства вони пояснювали тим, що воно запропонувало компромісне рішення, щоб на стадіоні могли займатися не тільки футболісти, а й представники інших видів спорту, зокрема легкоатлети.
Виходить, що поважні та відповідальні люди, які обіцяли місту реконструкцію стадіону, або стали жертвами дешевого обману, або вільними чи невільними учасниками сумнівної комбінації з майже оплаченим проектом, який ніхто не бачив і який тепер «загубився».
У цивілізованій країні ці люди мали б або знайти та покарати махінаторів, повернувши бюджетні кошти, або відшкодувати ці витрати з власних кишень. У нецивілізованій же країні, тобто у нас, нам ще довго розповідатимуть про «пошуки проекту», якого поки що немає, як немає і обіцяної на всю Україну реконструкції стадіону. І, скоріше за все, — не буде.