У Свято-Покровському кафедральному соборі у Рівному нарешті завершили величезну мозаїку, яка має нагадувати прихожанам про Суд після смерті. Її навмисне розташували якраз при виході з храму, щоб люди замислилися про необхідність бути християнами усюди. Роботи тривали понад чотири роки. А кошти на це жертвували самі прихожани та меценати. Якщо ж порахувати загальну площу усіх мозаїк всередині, то рівненський собор є рекордсменом в Україні.
о. Петро Мартинюк, священник:
— Робота над цією мозаїкою тривала майже п’ять років. Чому так довго — бо це пов’язано з кількома факторами. Спочатку робився проєкт, потім готувалася основа під мозаїку — вона має бути специфічна, не така, як під розписи. Потім робилося креслення простим олівцем, переносився проєкт на стіну, а вже потім викладалася мозаїка. Крім того, у нас верхній храм не є надто теплим і через це не при всіх погодних умовах можна було працювати, зокрема, у зимові місяці. Але головне, що мозаїка «Страшний Суд» вийшла гарною, багатьом подобається.
Основу сюжету узяли з книги Євангелія від святого апостола Матфея. Є притча, де Господь говорить про Страшний Суд, що буде відбуватися при кінці світу, коли Христос збере до себе все людство і відділить від себе праведників та грішників. На цій мозаїці ми можемо побачити не тільки біблійну притчу, але й прослідкувати долю всього людства, починаючи від Адама і Єви та завершуючи вершниками Апокаліпсису. Цей сюжет не є новим, його зображував навіть Мікеланджело — у нього свій стиль, в нас дещо інший. У багатьох храмах події Страшного Суду зображалися при виході: для того, щоб людина, йдучи з храму у світ, пам’ятала, що вона є християнином усюди, й коли перебуває з ближніми своїми. Про що Господь і говорив у притчі, що «зробивши одному з малих цих ви і Мені зробили». Тож зображення Страшного Суду повинно надихати людину бачити Христа у своїх ближніх.
Площа нової мозаїки надзвичайно велика — близько 150 кв. м. А якщо беремо в цілому всі мозаїчні роботи по всьому собору, то в нас вже виконано майже 600 «квадратів» — напевно, ніде в Україні в одному храмі стільки мозаїки більше немає. Натхненником і головним керманичем цієї роботи став рівненський митець Микола Кундель. Разом з ним над мозаїкою працювала команда майстрів, які долучалися в різний час до різних робіт.
Щодо подальших планів оздоблення, то будуть вестися розписи у храмі, вони творяться набагато швидше, ніж мозаїка. Планується зображення Пресвятої Богородиці, захисниці воїнів. Ця ікона з’явилася недавно, де зображаються наші воїни, починаючи з княжої доби, козацька доба, повстанська армія, сучасні воїни АТО та теперішні Збройні сили.
Олена РАКС.
