Юрій Кравчук, мешканець села Збуж Костопільського району:
— На території нашої сільської ради є чотири ставочки, один з яких розташований у селі. Там споконвіку купалися селяни, пожежники набирали воду, доки його не взяв в оренду один із сільських депутатів. Ніхто навіть дозволу не спитав у громади. Врешті син депутата став орендатором двох ставочків. Відтоді доступ до води у селян обмежений. Власник навіть не пускає дітей, які хочуть поплавати. Ми вже зібрали 70 підписів за те, щоб розірвати з ним оренду. Проте попереднього разу, коли я, як депутат сільради, виносив питання про перегляд договору, на сесію прийшло лише семеро осіб — решту орендар підмовив.
Михайло Боришкевич, голова Яполотської сільської ради, до складу якої входить село Збуж:
— Договір оренди правомірний. На оренду ставків дала згоду як сесія сільської ради, так і райдержадміністрація. У договорі передбачено, що ставок береться для риборозводу. А у додатку №2, який затвердили цього року, уже прописано, що на орендованому ставку не можна ні купатися, ні плавати на човнах, ні рибалити. Можна лише напувати худобу. Зрештою, навіть якби це не було передбачено додатком, купатися у ставку все одно не можна було б, оскільки там немає пляжу. Володимир Юськов взяв ставки в оренду на 49 років і щороку сплачує понад 8 тис. грн. за оренду території і ще 2 тис. за сам ставок.
Володимир Юськов, орендар ставка:
— У договорі чітко вказано, що купатися у ставку заборонено. Це не я так вирішив — мені так наказали зробити. Або ж обладнати пляж. Але я не готовий брати на себе відповідальність за організацію відпочинку людей. Якби хтось взявся обладнати пляж, я б із задоволенням написав погоджувальну записку. Я ж не те що не хочу, щоб люди плавали у моєму ставку, я просто не хочу потім нести відповідальність, якщо хтось втопиться.
Віталій Фесенко, начальник відділу Рівненського обласного управління водних ресурсів:
— Стаття 47 Водного кодексу України забезпечує право загального водокористування, тобто купання, плавання на човнах, рибальство та навіть набирання води у водоймах. Але у тій же статті вказано й заборону такої діяльності. Районні та міські ради мають право заборонити таку діяльність. У результаті орендар, який підписує договір оренди, зобов’язується лише повідомити місцевих мешканців про заборону. Окрім того, і сам орендар може клопотати про заборону доступу до його ставків.
Якщо місцеві жителі не задоволені тим орендатором, який є, вони можуть звернутися із проханням розірвати договір оренди до того органу, який цей договір підписував. Селянам потрібно звертати увагу на договір. Якщо в договорі не прописано обмеження, то орендар не має права не допускати людей до води.
Ще у січні цього року заступник голови Рівненської обласної адміністрації Анатолій Юхименко після численних скарг населення на орендарів, які не пускають купатися, усно зобов’язав своїх підлеглих переглянути усі договори оренди в області та передбачити у них обов’язкове облаштування місць для купання. Проте згодом на імена голів районних державних адміністрацій та міських голів було відправлено листи з рекомендацією всього лише роз’яснити людям умови договору оренди та зобов’язати орендарів їх дотримуватися. В результаті про пляжі селяни можуть забути. Максимум — можуть вимагати в орендарів договір оренди, і якщо у ньому не прописано, що купання заборонено, спокійно плавати у ставку.
Проте включити до договору оренди додаток №2, який передбачає навіть заборону напувати худобу, не так вже й важко. Орендар із Збужа додаток включив лише цього року, хоча сам договір оренди було підписано більше п’яти років тому. Дописати у договір оренди заборону дешевше для орендарів, ніж облаштувати пляж.
А от Валентина Солощук, сільський голова Забороля, улюбленого місця відпочинку рівнян, проблему вирішила по-своєму:
— Заборонити людям відпочивати ми все одно не зможемо. Варто розуміти, що у спеку усіх тягне до води, особливо до наших ставків. Після кожного такого вихідного ми змушені були вивозити гори сміття за свій рахунок. Ми вже втомилися від цього. Тому й вирішили брати з відпочивальників екологічний збір. Уже отримали дозвіл виконкому, нині розробляємо кошторис. На одержані кошти утримуватимемо одного-двох прибиральників, оплачуватимемо вивезення сміття, облаштуємо волейбольний майданчик, забезпечимо мангали напрокат. Думаю, і самим рівнянам буде приємніше відпочивати в чистоті.
Тільки-от виникла інша проблема. У новоствореному громадському формуванні “Зелений патруль” працювати не поспішають. Люди бояться. Кажуть, що відпочивальники бувають різні, а місце відпочинку — біля лісу. Проте сподіваюся, що незабаром ми все-таки налагодимо співпрацю із рівнянами. Думаю, за відпочинок будемо брати у межах 10 грн.
