Невизначеною залишається ситуація навколо посади керівника КП Міжнародний аеропорт «Рівне» — директор Володимир Боришкевич ніби погодився із своєю відставкою, а трудовий колектив висловився за кандидатуру Віктора Якобчука, який працює фельдшером у здоровпункті аеропорту. — Таке рішення колективу було несподіванкою для мене, — зізнався пан Якобчук. — Але коли постало запитання, чи Боришкевич має надалі керувати аеропортом, чи хтось із його заступників, чи взагалі хтось зі сторони, то вибір колективу зупинився на мені.
Невизначеною залишається ситуація навколо посади керівника КП Міжнародний аеропорт «Рівне» — директор Володимир Боришкевич ніби погодився із своєю відставкою, а трудовий колектив висловився за кандидатуру Віктора Якобчука, який працює фельдшером у здоровпункті аеропорту. — Таке рішення колективу було несподіванкою для мене, — зізнався пан Якобчук. — Але коли постало запитання, чи Боришкевич має надалі керувати аеропортом, чи хтось із його заступників, чи взагалі хтось зі сторони, то вибір колективу зупинився на мені. Пан Якобчук фельдшером працює вимушено, три роки тому він здобув вищу освіту за спеціальністю «менеджер-економіст» і вже встиг у цій непевній для підприємства ситуації виявити свої неабиякі організаторські здібності. — Зрозумійте мене правильно, — говорить пан Якобчук, — я ніби поки що ніхто, тобто не маю ніяких повноважень, але працювати потрібно, душа за аеропорт болить. Трудовий колектив незадоволений колишнім керівництвом, ми вже були на межі оголошення страйку. У підприємства з’явилися невиправдані борги, зарплату роками людям не платять. Ось і минулого вівторка мав аеропорт прийняти літак, аж виявляється — у нас немає пального, щоб його заправити, немає грошей, щоб розчистити злітну смугу. Боришкевич на роботу не вийшов (вихідний день усе-таки), але ми із заступником директора побігали, трохи грошей напозичали і літак все ж прийняли.
