Майже дворічна суперечка між дирекцією та акціонерами ЗАТ «Рівненський ливарний завод» знову загострилася. Йдеться вже не про чергові судові тяжби, а про повну зупинку підприємства, яке забезпечує, до речі, роботою майже 900 працівників, щомісяця випускає продукції на 6 мільйонів гривень та суттєво наповнює місцевий бюджет. Яка з конфліктуючих сторін зважиться на непопулярний крок, поки невідомо — такі погрози лунають і від трудового колективу, і від акціонерів. А суть конфлікту одна — залишиться чи ні директором заводу Валерій Канський. Так, кілька тижнів тому працівники заводу погрожували безстроковим страйком, виступаючи на захист свого керівника, який, мовляв, остання перепона на шляху акціонерів, що хочуть довести «РЛЗ» до банкрутства. Натомість акціонери доводять інше: звільнений ними ще в жовтні минулого року, п. Канський одноосібно продовжує керувати підприємством «заради особистого збагачення», і щоб покласти цьому край, їм, як власникам, доведеться дати хід нещодавній ухвалі суду про арешт рахунків та майна ЗАТ «РЛЗ».
Вчергове розв’язати конфліктну ситуацію «безкровно» акціонери, у власності яких 99,9% акцій, спробували минулої п’ятниці, зібравшись на призначені заздалегідь загальні збори акціонерів. Їхні сподівання на порозуміння з боку протилежної сторони швидко розвіялися: «Рівненський ливарний завод» зустрів своїх законних власників вже традиційно зачиненими решітками та неприступними охоронцями на прохідній. На запитання акціонерів: «Що вже цього разу сталося?» відповідь не забарилась. Чоловік, який представився Тарасом Созонюком, головою мандатної комісії та начальником юридичного бюро підприємства, повідомив, що згідно з рішенням засідання дирекції ЗАТ «РЛЗ» від 6 грудня проведення загальних зборів акціонерів перенесено на невизначений термін. А все тому, мовляв, що напередодні постійно діючий третейський суд (за попередніми даними, Донецька філія Київського третейського суду) визнав втраченою систему реєстру власників іменних цінних паперів ЗАТ «РЛЗ». Директор ТОВ «Реєстр-Плюс» Тетяна Озерова, яка веде реєстр акціонерів ЗАТ «РЛЗ», була неабияк спантеличена почутим, але разом з тим констатувала: — Жодних судових ухвал чи рішень про це я не отримувала. Насправді реєстр існує, нікуди він не зникав, а тому жодних перешкод для реєстрації акціонерів для участі у зборах я не вбачаю. Розділивши думку Тетяни Озеровою, акціонери збори таки провели. І хоча засідати їм довелося в неопалюваному холі прохідної, на результати це не вплинуло. Ілля Кошкін, голова Наглядової ради товариства: — Акціонери, які загалом володіють 99,9% акцій підприємства, провели збори законно та успішно. Головне з рішень, які прийняли збори акціонерів, таке ж, як і раніше — відсторонення від посади Валерія Канського, який самовільно обійняв цю посаду, не допускає акціонерів до управління підприємством. Також сьогодні завод відмовляється від виконання багатьох солідних замовлень як українських, так і закордонних підприємств, зокрема, з Росії, Білорусі, Німеччини. Тобто є люди, які хотіли б розмістити свої замовлення на заводі, а Канський від цього відмовляється. Я думаю, що основним мотивом у прийнятті таких рішень є особисті інтереси, а не інтереси підприємства. Таким чином, на сьогодні «РЛЗ» випускає продукції в декілька разів менше, ніж є замовлень, оскільки відбувається штучне стримування збільшення обсягів виробництва. Натомість зі зміною керівництва заводу ми будемо тільки нарощувати обсяги його виробництва, а це дозволить створити додаткові робочі місця — щонайменше 500-600, збільшити відрахування до бюджетів всіх рівнів, а також підвищити заробітну платню працівникам і покращити умови їхньої праці. В моєму розумінні Канський на сьогодні вчиняє дії, які можна трактувати як кримінальні злочини. Переконаний, що це стало можливим тому, що він, кілька його прибічників і ті, хто за ними стоїть, відчувають свою безкарність. Адже представники влади Никитюк М.В., Павлюк С.І., правоохоронні органи, зокрема прокуратура Рівненської області, у відповідь на наші численні скарги і звернення тільки визнають, що правота на нашому боці, але не вживають жодних дієвих методів, щоб правда восторжествувала, а неправота протилежної сторони отримала належну оцінку за Кримінальним кодексом. Зрозуміло, що акціонери зараз дуже стурбовані збереженням активів підприємства, тому що в Україні було вже чимало випадків, коли поки акціонери змогли потрапити на підприємство, там, окрім вивіски, як ось позаду мене «Рівненський ливарний завод вітає вас», нічого не залишалося. Бо всі основні фонди та обігові активи підприємства були вже виведені з нього на користь інших структур. Тому, звичайно, в такій ситуації акціонери прийняли рішення не дати можливості директору без згоди акціонерів самовільно розпоряджатися активами підприємства. Отож ми звернулися до суду, маємо низку ухвал, які забороняють Канському виводити основні фонди, вступати в якісь підприємства, засновувати їх чи іншим методом розбазарити майно. Олег Куценко, представник акціонера ЗАТ «Восток Маклер»: — Враховуючи те, що на боці акціонерів право і закон, як власника підприємства, конфлікт на даному етапі може закінчитися вже тільки одним — Канський піде з заводу. А до тих пір, поки цей конфлікт триватиме, завод не зможе нормально працювати і розвиватися, адже загальновідомо, що будь-якому бізнесу потрібен спокій. Але питання повинно вирішитись винятково законним шляхом, тобто акціонери мають прийти на завод, мати змогу контролювати його роботу, керувати ним. Чим швидше це все відбудеться, тим швидше завод зможе покращити свою роботу.
