Акулячі зуби зберігає у шафі

На території нинішнього Полісся колись був великий океан. А прадавні слов'яни могли брати участь у нападах на Стародавній Рим. Такі гіпотези, частина з яких вже стали історичними фактами, висловлює директор березнівської школи №2 Віктор Боровець. Вчитель історії з дитинства захоплюється археологією, а знайдені ним речі дозволяють робити наукові припущення. Зокрема, вдома в історика є колекція зубів акул, які плавали у місцевих водах кількасот мільйонів років тому.

Предки слов'ян руйнували Рим?

Останній із знайдених скарбів Віктора Боровця — два молотки бронзового століття, вістря списа, крем'яний серп, бронзова статуетка римської богині. Чоловік розповідає, що знайшов це все випадково — пішов по гриби. А оскільки у Березнівському районі багато глиняних кар'єрів, заховані у землі предмети часто вимиває на поверхню. Археолог-любитель жартує, що друзі, повертаючись додому з відрами грибів, більше раділи своїм знахідкам, аніж його археологічному скарбу. А сам він сприйняв знахідку як велику удачу. На думку Віктора Боровця, римська статуетка ще раз доводить, що предки слов'ян, які мешкали на цих землях, могли брати участь у походах легендарного вождя гунів Атілли до східних кордонів Римської імперії. Доказом цього також можуть бути знайдені в 20-х роках минулого століття в урочищі Могилки Рівненської області 36 монет римських динаріїв, випущених у часи Марка Аврелія. За словами Боровця, напівдикі племена не могли вести з Римом торгівлі, а тому всі ці речі — воєнні трофеї. — На території нинішньої Рівненської області в другому столітті нашої ери жили предки древлян, полян і сіверян. Вони належали до черняхівської культури, вели осілий спосіб життя, робили посуд з глини, починали засновувати перші городища. Я вважаю, вони брали участь і у воєнних походах. Мабуть, ми можемо вважати себе нащадками великих воїнів.

Сучасне Полісся — замість океану

Інші знахідки Віктора Боровця — акулячі зуби. Частину з них він передав у музеї, а частину залишив собі. Знаходити дивні трикутні камінці хлопець почав ще у дитинстві, коли разом з другом викопував їх на піщаних насипах разом зі скам'янілими черепашками, черепками з орнаментами. Вступивши після школи на історичний факультет Львівського державного університету, Віктор почав з'ясовувати, що кам'яні трикутники — це зуби доісторичних риб. Всередині зуби згнили, залишилася лише оболонка з емалі, в яку набилися мінерали й скам'яніли.

	Давньоримська статуетка — одна із знахідок археолога-любителя

— Деякі зуби були дуже великими, очевидно, це зуби акул. З цього випливає, що на місці нинішньої Центральної України було мілководне тепле море. Звідси і черепашки, скам'янілі корали, — розповідає Віктор Боровець. Дослідники підтверджують — приблизно від 380 до 360 мільйонів років тому, під час девонського періоду, на заході Волині й Поділля хлюпалися хвилі океану Тетіс, що утворили неглибокі затоки.

Археологія — як розвага для підлітка

Віктор Боровець згадує, що пошук захованих у землі знахідок — це був прояв підліткового романтизму, чого нині у дітей, вважає вчитель, немає: — А чим ще було зайнятися у селі? Хіба що в клуб на індійський фільм піти. Ось і лазили ми з хлопцями глиняними кар'єрами. Свої знахідки записували в спеціальний журнал, намалювали карту, де позначили межі можливих поселень стародавніх людей біля річки Случ. Вона, до речі, досі зберігається в класі історії сільської школи рідного села Бистричі. Околиці мого села взагалі багаті на цікаві археологам місця. Професійним дослідником Віктор Боровець не став, пішов у педагогіку. Нині про своє захоплення розповідає дітям, показує знахідки на уроках, веде спеціалізований гурток "Terra Incognita", який ставав переможцем всеукраїнської пошукової експедиції "Краса і біль України".