У штаті Вірджинія, що на сході США, є містечко Ньюпорт-Ньюс з менше 200 тис. населення. Нічого спільного із Рівним, на наше нещастя, у цього міста немає. Окрім одного – невеликого аеропорту, в якому нещодавно був потужний скандал і гучні звільнення.
До міжнародного аеропорту Ньюпорт-Ньюса рівненському летовищу щонайменше не вистачає років 20 розвитку і кількох сотень мільйонів гривень.
Тим не менше, справи в американського летовища теж не найкращі.
Якщо зважити, що американці літають чи не частіше, аніж українці їздять потягами, тамтешній аеропорт має мало регулярних авіарейсів – 4-5 на день.
Щоправда, летовище активно використовують для авіаційних навчань та обслуговування приватних і державних рейсів.
Зокрема, там приземлявся екс-президент Барак Обама.
Рік тому аеропорт втратив лоукостового авіаперевізника, який мав більше половини авіарейсів з Ньюпорт-Ньюса.
Компанію поглинула більша, і рейси в ньюпортньюському аеропорті скасували, оскільки у межах півсотні кілометрів є ще щонайменше два летовища з такими ж напрямками польотів.
І от на тому моменті керівництво аеропорту зробило неприпустиму для американців помилку – невдало почало вести бізнес.
Для початку варто зазначити, що летовище має нетипову для українських підприємств форму власності, поєднуючи у собі комунальну, державну та приватну частки.
Завдяки такому поєднанню аеропорт щороку отримував із різних бюджетів кілька мільйонів доларів США. Найбільше – з федерального, а найменше з міського – приблизно півмільйона доларів. Окрім того, певні суми ще перерахував сам штат Вірджинія.
Частина коштів – своєрідна дотація, що дозволяла ставити меншу вартість на квитки.
Оскільки летовище втратило найбільшого авіаперевізника, дирекція намагалася знайти заміну і погодилася на умови приватної компанії, яка обіцяла запустити авіарейси: аеропорт став поручителем підприємства у банку, коли те взяло кредит на близько 5 млн. доларів.
Кілька польотів відбулося, проте повноцінно авіакомпанія так і не запрацювала. Як виявилося, вона взагалі не мала жодного майна, окрім орендованого, тож керівництво аеропорту повертало борги компанії саме – за рахунок коштів американських платників податків.
Ситуацію в аеропорті намагалися приховати і назовні вона виплила тільки за рік. Газета-партнер «Рівне вечірнє» Daily Press провела розслідування, після якого з аеропорту звільнили кількох людей.
А наступного тижня у Ньюпорт-Ньюсі мають звільнити «city manager», представника міської адміністрації, який відповідальний за інфраструктуру у місті. Бо мав простежити, аби подібного не сталося.
Дирекція аеропорту зобов’язана звітувати, тобто в облраді та в ОДА не могли не знати, що відбувається на летовищі (якщо не знали, тоді виникає питання, що роблять за кошти бюджетів усі шість поверхів на майдані Просвіти?).
Тільки на відміну від США, ніхто з представників обох цих структур відповідальність не нестиме ні за попереднього, ні за майбутнього директорів летовища.
Ігор Насинюк, якого звільнили цього тижня, був призначений в аеропорт директором тільки тому, що він – людина колишнього голови облради Михайла Кириллова.
Якщо вірити Держаудитслужбі, п.Насинюк допустив фінансових порушень на понад мільйон гривень. Звісно, за це має бути відповідальність.
Але чи були б такі самі результати перевірки аудиторів, якби йшлося про звільнення не лише директора, а й, до прикладу, начальника профільного управління ОДА?
Анатолій Хмільківський, якого планують призначити в.о. директора і який, будьмо відвертими, має практично такий же стосунок до авіації, як і два роки тому Ігор Насинюк, також отримає посаду, як кажуть, виключно завдяки звичним для нас політично-бізнесовим інтересам.
Не виключено, що саме пана Хмільківського не призначать. Тим не менше, у нинішній ситуації прізвище наступного директора летовища не матиме жодного значення.
Допоки за кожного керівника комунального закладу чи підприємства не нестимуть відповідальність люди з владних кабінетів (бажано кримінальну і цілком реальну), доти усі призначені будуть «ставлениками», а не директорами, головними лікарями і т.п.
Це зовсім не означає, що хтось із них не є чи не буде достатньо талановитим, працьовитим і чесним менеджером. Але з кожним таким призначенням відбувається одразу два приниження: самої людини, яку призначають (бо при цьому нівелюються її професійні якості), і всіх українців, які сплачують податки.
