Юрій на позивний "Алладін" уже шостий рік у строю. Нині він служить у 59-му батальйоні 104-ї бригади, борючись за свободу України. Його шлях почався з кікбоксингу, тхеквондо, бойових мистецтв, але головний бій його життя – це боротьба за Україну. Пройшов запеклі бої в Донецьку, Луганську, Херсоні та Харкові, отримав 12 контузій, та все ж не втратив віри в майбутнє.
- Я завжди знав, що мій обов'язок – захищати рідну землю. Тут, у 59 Окремому Батальйоні Сил ТрО «Поліська січ» 104 бригади тероборони ЗСУ Рівненщини, ми разом стоїмо пліч-о-пліч, і наша сила – в єдності, вірі та незламності. Ми знаємо, що воюємо не просто за територію, а за наших рідних, за кожен мирний день, який має прийти після перемоги.
Цей позивний – не випадковий. Алладін – персонаж, що знаходить вихід із найскладніших ситуацій, завжди імпровізує та не боїться ризикувати. Це символ кмітливості, сили духу та віри у перемогу. Юрій, як і герой казки, завжди шукає можливості подолати труднощі, навіть коли здається, що шансів немає.
- Війна змінює все. Вона вчить цінувати прості речі: тепло дому, сміх рідних, спокійні вечори. Але навіть серед обстрілів і безсонних ночей залишається місце для мрій про любов. Я хочу повернутися не просто до мирного життя – я хочу повернутися до тієї, яка стане моєю другою половинкою. Я хочу не просто перемоги. Я хочу сім'ї, дім, затишку. Я хочу, щоб було кому чекати мене після бою, кому посміхатися зранку, з ким будувати майбутнє.
Попри суворість війни, у Юрія є хобі, яке розкриває його з іншого боку. Він обожнює кулінарію! Його фірмові страви – український борщ, запашне сало та піца, яку він навчився готувати під час служби. Його друзі кажуть, що після війни йому варто відкрити власний ресторан, бо він готує не просто їжу – він створює затишок і відчуття дому.
- Кухня для мене – це не просто приготування їжі. Це спосіб дарувати тепло та радість іншим. Навіть у найскладніші моменти війни я намагаюся зробити щось смачне для побратимів. У такі хвилини ми всі трохи ближче до дому.
У День святого Валентина Юрій звертається до тієї, кого ще не зустрів, але про кого мріє. Для нього любов – це не просто слово, це сила, яка допомагає вистояти та рухатися вперед.
- Тобі зозуля навесні кувала радість, а мені вороння сумне каркало... Забудь мене, забудь мене... Почуйте мене, моє кохання.
Алладін – воїн, який шукає свою другу половинку. Ту, яка зрозуміє. Ту, яка чекатиме. Ту, яка любитиме не лише героя, а й людину за його бронею.
Можливо, саме ти читаєш ці рядки?
