Наступною мішенню нового президента може стати ще одне лігво брехні та корупції в Україні

313 1

Цього разу Верховна Рада не встигла продати владі всю нашу землю і вписати прізвище президента в текст своєї Конституції. Але спокуса і можливість створити собі замість держави князівство чи королівство ще може в когось і з’явитися. І з цим щось потрібно робити. Коли парламент став гальмом на шляху, як портал у минуле чи потойбіччя, то це означає, що настав час провести декомунізацію Конституції та одержавити всі монополії разом із землею.

Справа в тому, що парламенти майже всіх держав, окрім України, Сирії та Молдови, складаються з двох частин. В Україні є тільки одна, нижня, частина парламенту — це Верховна Рада. А головної його, верхньої, частини, якою має бути Рада територіальних громад чи територій, нема. Бо її ніхто не створив. Але святе місце порожнім не буває. Тому функції верхньої палати парламенту поки що виконує позаконституційна рада олігархів. У Радянському Союзі її функції виконувала комуністична партія на чолі з генеральним секретарем.

Якщо новообраний президент своїм указом про референдум звернеться до країни, тоді Верховна Рада, напевне, перестане бути верховною. А після підписання народом на референдумі справжньої Конституції з повноцінним парламентом Верховна Рада, можливо, буде називатись якось простіше. І не по-радянськи. А як у Європі чи Америці. І ніякий суд не скасує цього. Бо це питання не юридичне, а політичне.

Таке державотворення повинне бути суцільним задоволенням для справжнього політика і для його країни. А якщо ні, то з того, що залишиться від України, все одно доведеться створити справжню державу. Бо війна, олігархія і корупція нікуди самі по собі не зникнуть. І роль громадянського суспільства у цьому процесі тільки посилиться. Тому 18 травня у Рівному буде проведено Форум громадських рад України, щоправда, поки що на громадських засадах.

Анатолій МІСЯЧЕНКО, голова Економічної спілки підприємців Рівненщини.


ПОВІДОМЛЯЙТЕ СВОЇ НОВИНИ В РЕДАКЦІЮ "РІВНЕ ВЕЧІРНЄ": Тел./Viber/Telegram: +380673625686

Коментарі (всі коментарі проходять модерацію)

  • Nikolay 08:18, 23.05.2019

    Більш поширеною теорією щодо класифікації зв?язку форми держави із застосуванням однієї з моделей організації парламенту є орієнтація на встановлення зв?язку між формою державного устрою та формою організації парламенту. У цьому сенсі, як правило, застосовується така формула: федеративній державі відповідає двопалатна модель парламенту, а унітарній — однопалатна. Для переважної більшості федеративних держав двопалатний парламент вважається майже обов?язковою ознакою. Такий зв?язок федеративного устрою з двопалатними парламентами пояснюється тим, що ідея розподілу парламенту на дві палати багато в чому була зумовлена намаганням поєднати в одному представницькому органі загальнонаціональні інтереси та інтереси суб?єктів федерації, чи забезпечити, як правило, характерну для федерацій подвійну участь народного представництва. Ще більше питань щодо правомірності застосування наведеної вище формули виникає у разі звернення до практики використання моделі двопалатних парламентів в унітарних державах. Так, багато держав, які на конституційному рівні проголошено унітарними, вже тривалий час мають двопалатні парламенти. Найбільш показовим прикладом такої політико-правової конструкції «унітарна держава — двопалатний парламент» може бути Велика Британія, Франція, Італія, Іспанія, Норвегія, Польща та ін. Таке звернення до світової практики парламентаризму є особливо актуальним у сучасних вітчизняних умовах, оскільки, висуваючи аргументи проти двопалатної моделі організації парламенту в Україні, доволі часто застосовують тезу щодо несумісності унітарного державного устрою з двопалатністю [2]. Але таке доведення неможливості співіснування принципів унітаризму та парламентської двопалатності, власне, суперечить об?єктивним політико-правовим фактам

Залиште вiдповiдь

Читайте також